Це було так: Алекс і Лєна Яворські везли мене в Стрий. Раптом машина звернула з траси, шматок якоїсь позаштатної дороги, праворуч вже відкривається панорама на Миколаїв, який з цієї точки виглядає мало не промисловим гігантом, а ліворуч... Он, на фото вище подивіться. Хіба можна було прогавити таку цікавинку?

Це дот, але не простий. По-перше, він виріс на печерах білих хорватів, які свого часу окупували всі миколаївські ліси. По-друге, він розташований зовсім не так, як більшість дотів, які я бачила до того (а я їх трохи бачила, повірте): на конусоподібному пагорбі висотою близько 30 м, звідки вид на Миколаїв просто розкішний.

Звичайно, ми під'їхали якомога ближче (що було не просто) і вже за кілька хвилин карабкалися на гірку - роздивитися знахідку ближче. Зайшли досередини. Зберігся обкладений кам'яними плитами акуратний вхід, дві комірчини всередині. В печерах білих хорватів пробиті сходи в бетонну башточку з чотирма вікнами-амбразурами. Той, хто сидів тут з кулеметом, міг любесенько обстрілювати всю околицю.

Підліткам тут, здається, подобається - якщо судити по сміттю та граффіті на м'якому вапняку, а ще по залишках згорілих шин.  

На жаль, я нічого не знаю про цей релікт минувщини; тема на російському форумі - єдина згадка про дот, яку я знайшла в інеті. Все, що звідти вичитала - що дот автрійський, збудований в роки Першої світової війни, і що з протилежного боку міста існує його брат-близнюк, а в навколишніх лісах - муровані криївки того ж часу.

З радістю б почула про дот більше. Знаєте щось? Повідомте. :)