Карта

Координати: 49°26′48″ пн. ш. 23°59′32″ сх. д.

Біля 900 жителів.

Один з тих випадків, коли вже не встигла. Випадків більшатиме.

Закинутий костел в селі розібрали на цеглу. Спочатку з'явилася інформація, що храм був на балансі Львівської національної академії мистецтв (!), за окремим рішенням вченої ради котрої було надано дозвіл місцевій громаді храм зруйнувати. Потім з'ясувалося, що це не атк - і храм не мав ні статуса пам'ятки, ні господаря. На місці костелу вже планують вліпити солодкаву похабщину з маленьким Ісусиком і Йосифом з Марією. Корозія смаку.  

ПОКИ ЩО вціліли залишки панського двору поруч.

Архітектор і громадський активіст Іван Щурко, з посту в ФБ котрого я і дізналася про цей вандалізм, повідомив, що маєток у Черниці був викуплений Вітольдом Стефанусом у Вінцента Подлевського як картярський борг. Стефанус надав селянам ділянку для будівництва церкви та допомагав фінансово. Ще за декаду надав землю і допоміг звести на ній семирічну школу - найбільшу в окрузі.  Костел, філіальний до храму в Розвадові, був теж побудований на початку 1920-х рр. за гроші Вітольда Стефануса.  

В них там в воді, напевно, щось. Вікіпедія повідомляє, що селяни вже так хотіли розібрати місцеву церкву Косьми і Дем'яна у 1911 р. Тоді австрійська влада не дозволила чіпати пам'ятку архітектури.  А тепер і влади нема. і для селян все, що католицьке, по дефолту "польське", тобто чуже. Селам не потрібно архітектури. Бо нашо. Країна стала ще трошечки потворнішою.