У 1385 р. власник Пнікута Петро Стрийський передав село перемишльським єпископам, а вже ті потім віддали поселення в розпорядження Кафедрального капітула.

Вже в 1470 р. в селі була католицька парафія. Десь тоді ж, напевно, над джерельцем спорудили першу дерев'яну святиню. Костел та плебанія були оточені оборонним муром, був навіть рів і звідний міст - такі вже були часи. На місці того давнього костелу зараз стоїть капличка. Відомо, що в 1611 р. розпочалось будівництво дерев'яного костелу - причому вже не першого. Та споруда згоріла (разом з віруючими) під час нападу козаків на Пнікут у 1648 р. В 1667 р. знову споруджують дерев'яну святиню, яка балу грунтовно відремонтована в 1728 р. Але коли в 1743 р. з візитацією до костелу прибув єпископ Вацлав Сераковський, він відклав освячення споруди через її незадовільний стан, а в 1753 р. наказав спорудити новий храм. Було зроблено - в 1762 р. Нова дерев'яна святиня була досить схожа на храми в Раденичах і Таданях. Освятив костел в 27 липня 1767 р. перемишльський єпископ Ігнатій Кшижановський. Костел мав три вівтарі (Христа розп'ятого, св. Антонія і св. Йосипа). Ремонти мали місце в 1808 і 1831-1834 рр. 14 травня 1869 р. в костелі був встановлений новий орган роботи львівських майстрів Карла та Ігнація Таулеців (Taulec).

В 1905 р. під час візитації єпископ Кароль Фішер відзначив, що храм справляє гарне враження, але є занадто тісним. Натяк селяни зрозуміли - і в 1908-1911 рр. в 200 м від старої святині йшло будівництво мурованого храму, який не показався б тісним вже ніякому єпископу. Автором проекту був житель Добромиля Максиміліан Яблонський. Дах в новобуду з'явився в жовтні 1909 р. Освятили новий костел 6 грудня 1912 р., старий при цьому не розбирали, поруч стояв. Обидва храми сильно постраждали в Першу світову війну. В 1921 р., після закінчення ремонту, споруду заново освятили (і ще раз - 23 грудня 1936 р.). В 1927 р. було придбано в Перемишлю два нових дзвони. Старий храм розібрали в 1929 р. і разом з костельним майном перенесли в село Ляшки парафії в Раденичах (цікаво-цікаво...).

У липні 1946 р. парох Юрій (Єжи) Аблевич виїхав до Польщі, за традицією прихопивши найцінніше з костельного майна. Храм же діяв ще десятиліття - на служби з села Мишлятичів приїжджав священник Міхал Свидницький, а пізніше віруючі самі збиралися на молитви у костелі (!) - ключі від храму католики нікому не віддали. Навіть ремонт тихцем проводили. Не дивно - в селі завжди проживало чимало етнічних поляків.

Читала, що костел в Пнікуті був ПЕРШИМ католицьким храмом, який повернули віруючим - сталося це ще в жовтні 1987 р. В 1990-1991 рр. храм було реконструйовано. З 2007 р. в парафії служить вікарій Адам Безак.