Карта

Один з найбільш західних райцентрів Львівщини, ще трохи - і почнеться Польща, до складу якої Мостиськи входили багато століть. Назва міста - аж ніяк не жіночого роду, хоча здається саме так: "Мостиська" - вона. Дівчинка. Насправді це множина - кілька мостів разом творять те, що в ХІІ cтолітті згадувалося як укріплене поселення на березі річки Січної. Назви в міста були різні - Мосциска (та-а-ак, кому там смішно?), Мостища, Мосчиська - але всі пов'язувалися з мостами на Січній. Міст - невід'ємна частина Мостисьок, він навіть на гербі міста присутній.

За іншими даними, перша письмова згадка про місто належить 1244р., а магдебургію поселення здобуло в 1404р.

Мені катастрофічно не поталанило з погодою. Ляло весь день, вулиці були наборами з калюж, фотографувати і тримати одночасно парасольку виходило не надто добре. Тому Мостиська, які до того бачила ще в дитинстві, в 1989 р., в пам'яті залишилися не надто яскравими. Я думаю, це все погода, еге ж?

Колись це був домініканський кляштор, заснований королем Владиславом Ягайлом ще в 1404 р. При чому не на пустому місці заснував монарх обитель - костел св. Катерини Олександрійської виник в Мостиськах ще в 1343 році! (Ця інформація з історії костелу, що висить в самому костелі, а от книга "Парафії, костели та каплиці Львівської області, Том І" не така категорична з датами: вона лише згадує, що храм вважався дуже старим вже в 1603 році.

Цей костел розташований на околиці старих кварталів Мостисьок. Як і згаданий вище домінікансько-редемптористський монастир, цей храм було теж засновано в 1404 р. на кошти короля Владислава Ягайла. Плюс монарх дозволив парохові стягувати на власні (чи то пак костельні) потреби десятину з Мостиськ та деяких сусідніх сіл.

Перший храм, як то буває, був дерев'яним - він згорів під час пожежі 1498 р., а спричинив пожежу турецький напад. Наступний храм був знову з дерева - але цьому пощастило більше, він зміг прожити аж до XVII століття. Саме тоді, на початку XVII ст., зводиться мурований храм, а 8 січня 1604р. його освячує Перемишльський єпископ Матей Пстроконський. Недобудований храм (бо будівництво завершать аж в 1606 р.) називають в честь Івана Хрестителя. Костел мав 5 вівтарів і 2 каплиці.

В 1648 р. сюди добираються повсталі козаки - і плюндрують святиню. Лише через 10 років храм знову освятить єпископ Андрій Тшебицький. В 1722р. з'являються ще два вівтарі. Відновлення костелу мало місце в 1902-1904 та 1913-1919рр.

Храм не закрили навіть після Другої світової війни. В кінці 1970-х з костелу забрали неоготичний головний вівтар, змість нього деякий час був вівтар зі Старого Cамбору. Останнім часом його замінили на вівтар з перетвореного на церкву костелу в Мильчицях.

Неподалік Санктуарію Богоматері Неустанної Помочі знаходиться непоказний скромний храм. Це зведена ще в 1636 р. філіальна каплиця Відвідання Єлизавети Пресвятою Марією. Греко-католикам каплицю віддали ще на початку ХІХ ст. - і в них вона перебуває й зараз.

Колись Закостелля було самостійною адміністративною одиницею на південь від міста - Закостеллям Стрілецьким. Зараз це передмістя Мостисьок. Парафіяльний костел тут було зведено ще в 1397 р. На початку XVII ст. Закостелля Стрілецьке увійшло до Мостиської парафії, а в 1648 р. храм спалили козаки Богдана Хмельницького. Святиня пізніше відновлена,хоча протокол візітації від 1744р. описує храм як доволі убогий - там була відсутня навіть підлога (!).

Новий мурований храм почали будувати на місці старого в 1898 р. завдяки старанням отця Альфреда Бялогловського та уродженця Мостиськів професора теології Івана Лабуди. Освячено костел 29 вересня 1900р. перемишльським єпископом Йосипом Пельчаром. В храм потрапило деяке начення з костелу-попередника. У 1907 р. було встановлено бічний вівтар Серця Ісуса. Вірних було достатньо: понад 700 станом на 1913р. В червні 1915р. храм було пошкоджено під час військових дій.

В 1920-х рр. храм передали сестрам-юзефіткам, які мали в Закостеллі свій монастир та виховавчий заклад. В 1948 р. храм закрили. Повернуто святиню вірним в 1989р. Зараз в храмі зберігся необароковий вівтар Архангела Михаїла.

Церква св. Юра відома з 1611р. В ті часи храм був відомий як церква на валі. Тоді Львівський літопис повідомляв: "У Мостиськах поставлено церкву, якої там ніколи не було, бо не можна було". З 1631р. при храмі діяло братство. Старенька церквиця на початку ХХ століття вже не вміщала всіх вірних - і в роки війни, в 1941-1944 "на валі" зводиться новий храм, закритий радянською владою в 1961 р. З 1990р. церква знову діюча. Новий храм на старому місці зведено в 1991р.