Карта

Широта 49.486, довгота 25.296.

Великий Ходачків позаду, Козова попереду, а між ними - Плотича над Стрипою. Стрипа тут потрапляє в пастку греблі, розтікається велетенським ставом, а на ньому - ще й якісь маленькі загаті - для вирощування риби, чи що? Плотича - повна тезка села в Тернопільському районі, того, де палац. Понад 530 жителів, перша згадка - від 1456 року. Тоді, правда, село називалося Велика Плотича.

Нічого й придумувати не треба: село при трасі, дерев'яна церква над дорогою. Інша справа, що дата її побудови мені невідома. Дах під бяхою, стіни яскраво-зелені, дзвіниця поруч - мурована.

З місцевих цікавинок є ще гідрологічна пам'ятка (Плотицьке джерело).

Був тут і палац. 

Село довгий час належало Куропатницьким, потім Бєльським і Дідушицьким. В 1850 р. граф Маурицій Дідушицький продав село Франциску Цивінському, а той передав маєток своєму молодшому сину Андрію. Син Андрія Януш Цивінський був останнім власником Плотичі до вересня 1939 р. 

Цивінські, придбавши село, відразу взялися зводити тут скромний палацик на невеличкому пагорбі. В споруді не було особливо цінних меблів чи колекцій. А от бібліотека була цінна - кілька тисяч томів польською, англійською, французькою і німецькою мовами. З ужиткових предметів найціннішими були бронзові канделябри і люстра, декоровані єгипетськими маскаронами - та портрет гусарського полковника Олександра Полановського (помер в 1687р.), одного з улюблених офіцерів Яна Собєського.

Палацик з трьох боків оточував сад з численними клумбами. Відомо прізвище архітектора парку - Гофман. 

Двір був повністю зруйнований ще в Першу світову війну. 

Інформація про палац - з VII тому праці Романа Афтаназі "Dzieje rezydencij na dawnych kresach Rzeczypospolitej".