Маленька вулиця Костельна йде паралельно Хрещатику, починаючись вище Українського дому. Тут розміщено один з двох костелів Києва. Два костели на місто з населенням в 2 600 000 чоловік - ганьба.

Цей храм, названий на честь російського царя Олександра І, більш давній за свого нео-готичного Миколаївського колегу. Зводили його - яке підлабузництво! - поляки міста і Київської губернії на честь перемоги російської зброї над Наполеоном. Тим самим Наполеоном, який дав Європі волю і обіцяв відновити Польське королівство. Петербург дав добро 7 липня 1815 року.  

На цьому ж місці, в колишній Лядській слободі, стояв попередник костелу, який згорів на початку ХІХ ст. Класицистичний храм будували за проектом архітектора Пілера з 1817 по 1838 роки. Чому так довго? А в 1830-му раптово закінчились кошти. Буває.

Стіни - ще не весь храм. Святиню потрібно оздобити й зсередини, а це нові кошти. З 1842 року губернська шляхта вирішила: а, нехай не тільки католики скинуться! З кожного повіту по 1200 карбованців - і по справі. Не тільки католики грошима ділитися не спішили. Добре, що серед польської громади знайшлись Август і Дарій Понятовські і Антон Совецький, на щедрі пожертви яких оздоблення храму було завершено в 1847 році.

За радянських часів в споруді розмістився спочатку гуртожиток, потім - традиційно для храмів - планетарій і фонди історичної бібліотеки.

Католикам міста храм повернули в 1990 році.