Що дивно: адже це був саме ПАРАДНИЙ вхід у місто. Кажуть, в 1649 році саме біля Золотих воріт міщани Києва з почестями зустрічали Богдана Хмельницького і його військо.
З-під землі (буквально) ворота з'явилися аж в 1832 році, коли на гребні романтичної моди на все автентично-фольклорне-старовинне проводились археологічні розкопки під керівництвом К. Лохвицького. Добре, що при будівництві споруди використовували найкращу цеглу і добрий розчин. На той час ворота виглядали як дві 8-метрової висоти паралельні стіни (25 і 13 метрів). Склепіння церкви Ярослава завалилося ще до поховання воріт в землю. Стару кладку подекуди відновили, додали контрфорси, стіни з'єднали металевими зв'язками, стягнувши їх таким чином. А ще поставили чавунну огорожу (див. ілюстрацію поруч) - напевно, щоб дітлашня не лазила.
150 років пам'ятка перебувала приблизно в такому стані. В 1970 році вирішили звести над Золотими воротами павільон, який би відтворював первісний (як то собі уявляли київські архітектори Є. Лопушинська, М. Холостенко, С. Висоцький) вид споруди - разом з надбрамною церквою. Сказано - зроблено. В 1982 році, до 1500-ліття міста, "реконструкцію" Золотих воріт було завершено. То все фігня, що історики схопились за голову, ніхто й не прислухався до того, що немає жодних зображень воріт дотатарської доби - й бути не може, що не може брама бути повернута в бік міста своєю... ееее... як би то сказати... більш оборонною стороною. Це ж не в'язничні ворота начебто?
Наталя Логвин писала в статті "Український архітектурний "Диснейленд":
"Золоті ворота Києва, унікальна пам'ятка середньовічної оборонної архітектури в Європі, назавжди втрачена для майбутніх поколінь археологів та істориків архітектури. Натомість маємо не просто псевдопам'ятку, нібито створену будівничими XI століття, а справжнє "романтично-стилістичне" одоробало, яке не має нічого спільного з оборонною архітектурою того часу".
Євген Кожан, керівник відділу охорони пам'яток "Софії Київської":
"...не так страшно, що руйнується павільйон, збудований у 1982 році, який не є пам`яткою архітектури. Набагато катастрофічнішим є те, що безжально нищаться три-чотириметрові тисячорічні рештки воріт XІ сторіччя, які знаходяться справа і зліва за герцою (металевою брамою). Нині вони перебувають у значно гіршому стані, ніж стояли б під відкритим небом. На найдавнішу пам`ятку оборонного мистецтва під час дощу чи танення снігу потрапляє вода, яка з часом починає киснути (павільйон не провітрюється, там зберігається висока вологість). Руйнівно впливають на них і температурні перепади. На цінному камінні вже з'явились білі плями. Як показує постійний моніторинг фахівців, з них вимиваються калій та кальцій".<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
Так що може це й на добре, що не витсачає в держави коштів на реставрацію замків? А то загниють за 20 років - і по ним...
