Координати: 49°55′03″ пн. ш.24°37′11″ сх. д. 

Карта. Перша згадка від 1476 р. 40 км від Львова. 

6 тисяч жителів - і лише 3 кілометри від Буська. Красне - головний залізничний вузол району, плюс тут є якісь підприємства харчової промисловості: коротше, можна говорити про бусько-краснівську аггломерацію. :о)

З XVII ст. Красне належало магнатам Яблоновським (тоді в селі проживало десь зо сто людей). Що тут було? А королівський фільварок з броваром та винницею. Фільварком заправляв підстароста. Фільварок розгромили козаки армії Богдана Хмельницького восени 1648 року. 

В ХІХ ст. власники змінилися - ними стали Гноїнські. В 1858 р. в селі відкрилася україномовна школа. У 1870-х роках через тихе-мирне Красне пройшла залізниця - і змінила все назавжди. Крім вокзалу, у Красному будують підприємтсва з переробки сільгосп-продукції: відтепер є куди і як її транспортувати. Є підприємтсва - є робота, є робота - люди будуть. Були: населення почало стрімко зростати. Перед Другою світовою тут вже мешкало 2,5 тис. жителів. Причому монолітне раніше етнічно, Красне стало інтернаціональним: на залізниці працювали переважно поляки, а де залізниця і торгівля - там і євреї. З'явилася приватна школа з польською мовою викладання. 

Протягом двох мысяців і аж до 26 серпня 1914 р. під Красним відбувалися запеклі бої: росіяни прорвали австрійський фронт і вирушили на Львів. Через два дні село знову зайняли австріяки і розмістили тут склади, кравецькі та ремонтні майстерні й аеродром. Красне було спустошене, панська садиба знищена, перестали діяти млин та гуральня. В 1944 р. звільнене від нацистів Красне встигло навіть підвищити свій статус до райцентру. 

В Красному всі бачать вокзал. Неподалік - торгова площа з чимось ратушеподібним. Але не це головна атракція селища. До неї - через міст над колією, повз пам'ятник полеглим за волю, аж до Тараса григоровича, що сидить у сквері з жовто-блакитними ліхтарями. Сквер трасуємо по діагоналі, заглиблюючись у приватну забудову. Орієнтир - купол нової мурованої Володимирської церкви (УАПЦ). Дорога трохи повихляє, але в результаті таки виведе до дерев'яної триверхої церкви пророка Іллі (1750), пам'ятки архітектури національного значення. Тризрубна, з підсінням - все як має бути. Закристію та бабинець добудовано до храму у 1923 р. Верхи і підсіння в блясі, на жаль. В позолоченому іконостасі (ХІХ ст.) є ікони з XVII століття - начебто.  

Найпростіше добиратися в Красне залізницею. Ще варіант: маршрутками до Буська, а там пересісти на убсик до Красного. Часто ходять.