English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Петрашівка



 Найскромніша

Немає нічого скромнішого за буковинську дерев'яну церкву хатнього типу, а серед всіх таких храмів пальму першості по скромності тримає церквиця в селі Петрашівка (кілометрах в трьох від Байраків, див. карту). Її скромність та старість чомусь викликали таке зачудування у журналістів газети "Молодий Буковинець", що вони приписали церкві місце в списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Ні, Петрашівка, звичайно ж, не у ЮНЕСКО. 

Церковь в селе Петрашовка

23 квітня 2006р.

Дивовижа - в далекому буковинському селі ніхто не позарився на бронзову охоронну табличку, яка сповіщає всіх читаючих про те, що перед ними Архангельська церква з далекого 1663 року. Ба навіть більше: на церкві висить відразу ДВІ майже однакові таблички. Ось так!

Ще одна дивовижа: під блискучим гонтом ховається лише величезний (в порівнянні з основним об'ємом храму) дах церквиці. Стіни лишилися дерев'яними, не пріють в залізних обладунках. За це селянам спасибі.

Як і переважна більшість старих (дерев'яних і мурованих) храмів, петрашівська церква стоїть на сільському цвинтарі. Місце непогане: на горбочку, колись, певно, край села, а зараз на сусідньому з кладовищем полі виростає новий мурований храм. (наскільки я зрозуміла, до того на цьому місці стояло пріміщення сільського клубу, зведене більш як століття тому. Хоча можу помилятися: зустріла чимало повідомлень про будівлю громадою села на свої кошти клубу, могла щось і переплутати). Тісно петрашівцям в старій дерев'яній церкві-бабусі. Що дивуватися - в селі проживає більш як 2000 чоловік.

Неподалік від храму - дзвіниця, теж дерев'яна. Досить компактна, не сказати б, що великого розміру - радше маленька. Але й вона в порівнянні з Архангельською церквою виглядає велетом. Коли я прямувала до храму, в дзвіниці засіли двоє дітлахів, які завзято і весело бомкали-калатали у дзвони. Здається, на паску в Буковині це найулюбленіша хлоп'яча розвага. А може, так і треба - я не знавець релігійних звичок і обрядів.



Храст над храмом похилився.

Що я знаю про цей храм? Лише те, що вичитала в чотиритомнику "Памятники градостроительства и архитектуры УССР". Отже:

 

Дерев'яна тризрубна Архангельська церква стоїть на кам'яному фундаменті. Храм складається з п'ятисторонніх в плані бабинця та апсиди і квадратової, більш широкої нави.

Зведена ця приземкувата церква з величезних дубових зрубів (лише п'ять вінців в висоту). З декоративних елементів - лише фігурні кронштейни і характер врубки. 

З південного боку до бабинця прибудовано невеликий, схожий на веранду в сільській хаті квадратовий тамбур, обшитий тесом.  

Невисокий зрізаний пірамідальний верх нави ховається під високою чотирискатним дахом - характерна риса для церков хатнього типу. Високий дах покоїться на міцних кронштейнах-випусках.

На жаль, всередину я не потрапила, задовільнившись загляданням в маленькі віконечка церкви. Все було видно, все, як завжди в буковинських церквах - трохи забідно, трохи заяскраво.

Біля однієї з стін святині лежать, звалені докупи, якісь різні штуковини. Звідки вони і що то взагалі таке - не знаю.

Був би час і відсутність страху - пошукала б діючу в селі історико-етнографічну кімнату (думаю, вона є при місцевій школі), де можна було б дізнатися про село і його храм значно більше. Але не було ані часу, ані сміливості. Іншим разом?:)


 Міні-галерея:







Ось таке лежить біля входу до церкви. Дзвіниця храму. А так - всередині. Останнє фото - новий храм поруч.



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник