English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Тернавка
Православна церква в Тернавці на Герцаївщині. 2 січня 2017 р.
Православна церква в Тернавці на Герцаївщині. 2 січня 2017 р. Târnauca, Herța
Маланкарські Коні та Кози танцюють перед будинком культури у Тернавці 2 січня 2017 р.
Маланкарські Коні та Кози танцюють перед будинком культури у Тернавці 2 січня 2017 р.

Карта

Координати: 48°06′50″ пн. ш.26°12′24″ сх. д.

Ревеліон і маланка (коні-калу) в Тернавці 2 січня 2017 р.: фоторепортаж

Понад 2,5 тис. жителів

 

Герца сама по собі - і пишається цим. Не в сенсі Герца-містечко, а в сенсі Герца-регіон. Він крихітний, розміром з найменший район України - але попри всю мініатюрність і умовність кордонів з сусідами, як румунськими, так і українськими, він все-таки інший. Особливо гарно різниця кидається у очі, коли з новоселицьких Маршинців повертаєш до старого і непевного мосту через Прут біля Лунки. Кілька сотень метрів відділяють Герцу від Буковини - а інше відразу все. Села, церковна архітектура, звичаї, та навіть гори. Тут вже Карпати, але вони інші, ніж на Путильщині. Вони виростають з глиняних місцевих ґрунтів, вони самі кольору глини - і цей велетенський Голем не одне століття охороняє ідентичність Герцаївщині. У нього до цього часу виходить незле. 

Тернавка лежить майже у центрі області Герца (а.к.а. Герцаївського району)  і являє собою дивну суміш своєрідності та етнографічної унікальності. Тут, як і скрізь по Україні, московська церква понапихувала на перехрестях страшних покручів-каплиць з недоречно-великими, негармонійними верхами-цибулинами - так, неначе ми не у Західній Україні (яка в даному випадку ще й Герца), а десь під Псковом. В магазинах тут те саме, що і скрізь по Чернівеччині. Нові місцеві хати тут такі ж, як і де завгодно - великі, уніфіковані, під короїдом і металочерепицею. Але навіть уніфіковані хати тут тримають солідну дистанцію. От скрізь по Західній Україні як: вулиця - а на ній тісно понатикувані хати. Одна до другої, одна до другої. Тісненько - хоч на Рахівщині, хоч на Самбірщині, хоч на Снятинщині. В Тернавці кожне обійстя само по собі - і це дистанціонування від сусідів мені дуже імпонує. Такий самий сільський індивідуалізм бачила раніше хіба у Прибалтиці на та півночі Італії. 

Один з численних придорожних хрестів, котрі виросли по всій Тернавці вже у ХХІ столітті.
Один з численних придорожних хрестів, котрі виросли по всій Тернавці вже у ХХІ столітті.

Через цей індивідуалізм Тернавка займає просто-таки велетенську площу - значно більшу, ніж очікуєш від села, де живе менш як три тисячі людей. Коли піднятися на гору за селом, дорогою на Куликівку, відкриються чудові панорами: лісисті пагорби, намистинки хаток на них - і так аж до Румунії. Скільки там до неї, кілометри два. Але навіть з цієї гори всієї Тернавки не побачити. Бо розкинулося село і туди, і сюди - і з деяких дворів ближче до Хряцьки чи Підвального, ніж до сільського клубу.

Де багато простору, там багато храмів. На Західній Україні цей закон працює завжди стабільно. Велетенська Тернавка просто не може мати одну церкву - тому має їх дві. Крім красуні Дмитрівської церкви, яка стоїть біля школи, є ще церквиця на цвинтарі. Була ще й третя святиня, дерев'яна - її розібрали у 1970-х рр. 

 

Все-все-все про Дмитрівську церкву написане на таблиці над входом у неї ж. Збудована у солідному вже 1811 році, відремонтована у 1930 і 1989 роках. 

Характерна риса церквів на Герцаївщині - іконостаси навиворіт, фрески на зовнішніх стінах храму. Так на наших теренах луною віддає традиція розписних монастирів Південної Буковини. 7 травня 1479 року сам Штефан чел Маре подарував Тернавку своєму улюбленому монастирю в Путні. В тій самій грамоті сказано, що Тарнавка відома ще з часів господаря Олександра Доброго (1400-1432). Щось, що дуже умовно можна вважати схожим на абриси монастирської дзвіниці у Путні, до цього часу є на сільському гербі  - поруч з конем, головним помічником хлібороба і гето-дакським тотемом, та трьома ягідками терну. Тернавка ж. І все це на зеленому полі - зеленому, як карпатські ліси.

Церква у Тернавці висока і тонка, але при цьому гармонійна, гарна. Дивно, що не потрапила до чотирьохтомника "Памятники градостроительства и архитектуры УССР" - не доїхали дослідники сюди, чи що. Гарний храм, задбаний. І купол, купол чудовий на дзвіниці - типово-місцевий, ніяких чудернацьких і потворних цибулин. 

 

На церковному дворі є туалет - і мандрівник з-поза Герци задумається тут про гендерний розподіл. Ліворуч кирилицею написано Б, праворуч - Ф. От ще один доказ того, що для 97,5 % місцевих жителів рідною є румунська мова (кілька людей вважає, що молдавська). 

Цвинтарна церква у Тернавці. З книги "Українське мистецтво" Вадима і Данила Щербаківських (1913).
Цвинтарна церква у Тернавці. Початок ХХ ст. З книги "Українське мистецтво" Вадима і Данила Щербаківських (Київ, 1913, перевидання: Харків, 2015, видавець Савчук О.О.).

Тому і написи на численних придорожних хрестах (новіші всі жовті, старі кам'яні) - румунською. Підказками будуть малюнки: на хресті, що стоїть біля в'їзду у Тернавку з боку Герци, по-дитячому наївно вирізьблена сім'я. Тато, мама і хлопчик біля криниці. На виїзді в бік Куликівки знову хрест - з тилу там олень, а на фронтальному боці не менш наївно намальований бородань у короні. Штефан чел Маре. Куди ж в цих крях без нього. 

Тут взагалі без історії було б важко: прикордонна глухомань, провінція провінції. Але є історія, і є великі люди, що тут народились. Більшості українців їхні імена нічого не скажуть, проте це не означає, що видатні уродженці Тернавки варті забуття. Тут 26 вересня 1881 р. у  родині грецького емігранта народився вчений-лінгвіст Василе Богрея (Vasile Bogrea). Бачте, колись сюди емігрували греки. Тут же майбутній філолог і до школи ходив, де вважався вундеркіндом. Перед сучасною тернавською школою у 2001 р. встановлено гарний пам'ятник Богрею (скульптор Думітру Горшковчі). 

Ще випускники школи у Тернавці - Василь Павел, молдовський професор-лінгвіст, та Думітру Апетрі (21.10.1940) - доктор наук і член спілки письменників Молдови. І саме у Тернавці народився чи не найвідоміший мешканець Герци - гуманіст і письменник Георге Асакі (1778-1869), один з зачинателів молдовського роману (як жанру), молдовського ж театру (у Яссах), Михайлівської академії і видавець першої молдовської газети. Його гарненький палац стоїть поруч зі Спирідонівською церквою у Герці. Будинок, у котрому народився Асакі, стояв до Другої світової війни там, де зараз сільський ФАП.  

Може, саме ця плеяда літераторів і філологів винна у тому, що довжелезні віршовані уратури неймовірно популярні тут навіть на маланках 2 січня (так, після того, як Коні, Кози та Плугатарі обійшли в ніч з 31 грудня на 1 січня все село, кілька маланок збирається 2 числа о 12-00 перед будинком культури - для святкових привітань односельцям). Часом тут можна побачити і очеретяних Ведмедів іСов - це маланкарський косплей, в таку форму вилив свою ностальгію за рідною красноїльською маланкою чоловік, котрий одружився в Тернавку. Ведмеді тепер щороку фестивалять, взяли двічі перші місця на районних святах маланки у Глибоці, навідуються і в Чернівці, але це не рідна тернавська традиція, а привнесена.

Здається, навіть голова сільради тут заохочує молодь і взагалі всіх декламувати вірші. Сам пан голова в своїй новорічній промові кілька разів цитував видатного молдовського письменника Йона Крянге. Так, література тут в пошані. 

Як і традиції. У новорічну ніч селом клацають своїми дерев'яними щелепами яскраві Кози, а Плугар витанцьовує перед уквітчаними стрічками Конями-Калу. Це круто і потужно - і хай ця традиція живе у Тернавці ще довго. Бо Тернавка - специфічне, цікаве, незвичне село. Гарне. 



Панорами Тернавки
Панорама села Тернавка Герцаївського району
З боку Герци Тернавка з'являється ось так.
Прекрасна мозаїка на БК
Прекрасна мозаїка на БК в Тернавці
Привіт від Олімпіади-80
Привіт від Олімпіади-80
Тут сильні маланкарські традиції
Коні-калу і кози - традиційні персонажі маланок і Ревеліону (зустрічі Нового року) у Тернавці
Коні-калу і кози - традиційні персонажі маланок і Ревеліону (зустрічі Нового року) у Тернавці
Коні-калу і кози - традиційні персонажі маланок і Ревеліону (зустрічі Нового року) у Тернавці
Старі хрести
Старі хрести біля церкви у Тернавці
Церква св. Дмитра
Церква св. Дмитра (1811) у селі Тернавка на Чернівеччині
Târnauca, Herța. Biserica Sfântul Dumitru
Церква св. Дмитра (1811) у селі Тернавка на Чернівеччині
Târnauca, Herța. Biserica Sfântul Dumitru
Вся історія церкви
Вся історія церкви в Тернавці - тут, на таблиці над входом.
Іконостаси навиворіт
Ікони на зовнішніх стінах церкви у Тернавці.
Ікони на зовнішніх стінах церкви у Тернавці.
Придорожні хрести
Наївне зображення Штефана чел Маре на придорожньому хресті у Тернавці.
Хрест в Тернавці з боку Куликівки
Тернавка Герцаївського району. Хрест з боку Герци.
Малюнок на придорожньому хресті у Тернавці (Чернівецька область).

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник