English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Глиниця




Карта

До Дубівців - метрів з 200, і майже половину цього шляху займає Прут. Саме в Глиниці, біля Госптоварів і сталінських часів гіпсової матері з безрукою дитиною на плечі автобуси звертають на Вашківці і Ко. А сама Глиниця тягнеться на південь. І за місцевою архітектурною цікавинкою слід йти саме туди.


 Село одягнених статуй



Зрозуміла річ, що істориків і архітекторів в селі найбільше зацікавить мурована Успенська церква, зведена в 1786 році. Цей тричастний безкупольний храм стоїть неподалік сільського цвинтаря, метрах в 30 від траси. Дзвіницю церкви видно добре, тому помилитися з вибором шляху неможливо. Як багато старих святинь Буковини і Поділля, церква в Глиниці триконхова, з більшою конхою апсиди і меншими бічними конхами. Такою ж типовою для Буковини є й невисока дзвіниця над західним притвором. Шкода, що її главка після нещодавнього ремонту була скапарена бляхою.

 

Так само зрозуміло, що для етнографів і музикантів Глиниця буде цікава іншим: село здавна славиться своїми музичними традиціями. Місцеві цигани брали участь у зйомках відомого шедевру Юрія Ільєнко "Білий птах з чорною ознакою". Запропонував глиницьких музик режисеру консультант фільму з питань етнографії, відомий чернівецький краєзнавець І. Снігур. Іван Миколайчук, що грав оловну роль, зумів навіть умовити музиканів після зйомок продати знімальній групі свої інструменти. Прощаючись з інструментами, цигани так заграли Чардаш та молдавські народні пісні, що той концерт ще довго пам'ятали на кіностудії ім. О. Довженка.

Глиницькі музики на буковинському весіллі - колись це було неабияк престижно.

 

З легендами в селі теж повний порядок. Кажуть, що в гарну погоду з гори, що височить над селом, можна побачити башти не лише Хотинської, а й Кам'янецької фортець. До правди переказу - як з гори до космосу, але нехай буде. :о).

Хата в Глиниці

Наступний переказ повідомляє, що на горі був сторожовий пункт - і в разі наближення ворога там запалювали вогнище. Оце вже може бути. А чи вірити легенді про те, що за часів турецького панування на вершині було зведено оборонний замок, де тримали награбоване добро і влаштовували бенкети, вирішуйте самі. А я поки дорозкажу цю байку.

Отже, в той час в Глиниці мешкала юна красуня Флоріка, яка за інших обставин могла б називатися відьмою - бо добре зналася на травах і лікувала людей. Задумавши звільнити батьківщину від чужинців, Флоріка приготувала туркам смертельний трунок, приємний на смак. Отаман яничарів запідозрив щось недобре - і наказав схопити дівчину. Та взмолилася - і небеса почули її молитву: і вона сама, і вороги, і їхня фортеця провалилися під землю. Разом з усім награбованим сріблом-золотом, еге ж. Замість турків на горі з'явилися граби - перетворилися османи на дерева. А біля підніжжя гори забило джерело з холодною прозорою водою.

Я читала, що археологів зацікавив цей переказ - і вони спробували довести або спростувати його. Експедиції стала на заваді кількаденна буря.

 

Та для мене Глиниця - це - чомусь - село одягнених статуй. Ось за спиною сталінської матері сховалася капличка з мадонною - в мадони на голові хусточка, бо так є пурєдно. Ось в кінці села, вже на кордоні з Драчинцями, хрест з фігурами. На шиї Христа - шалик, так неначе він або футбольний фанат, або сильно застудився. Так що нехай брюсельці не надто вихваляються своїм хлопчиком-пісюном, з костюмів якого влаштовано цілий музей і який 24 серпня 2007 року навіть позував в українській вишиванці - на Буковині теж вміють прикрашати скульптури одягом.


 Глиницькі музики-легенди



Інша сільська легенда має під собою цілком історичне підгрунтя. В ній розповідається про те, як на початку ХІХ ст. місцевий пан Флондор переселив у Глиницю кілька родин циганських музикантів. Кут, де вони оселилися, назвали за іменем циганського ватажка Фундоя.

За сільськими спогадами, колись одна з глиницьких дівчат, що здавалася такою неприступною і холодною, таємно народила від цигана сина Алеко. Бажаючи хлопчику кращої долі, вона пішла в Карпати до ворожбита Таратута (Тарадуда). Той довго чаклував над хусткою дівчини, не взяв запропонованих грошей - але пообіцяв, що все буде так, як хоче молода мати. І Алеко Цурцурман став відомим скрипалем, почути якого на балах вважали за честь буковинські аристократи. Сам Ференц Ліст, коли бував на Буковині, захоплювався грою Алеко. Серед інших відомих слухачів були Юрій Федькович, Ольга Кобилянська, Микола Лисенко, Сидір Воробкевич. Могила великого музиканта збереглася біля вже згаданої глиницької церкви.

Ще один відомий місцевий музика - Додко Керстенюк, який грав навіть румунському королю Карлу та всесвітньовідомому композитору Джордже Енеску. Та з не меншим завзяттям Додко виступав на сільських весіллях.



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник