English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Валява
13 січня 2009 року. Валявська церква.

13 січня 2009 року. Валявська церква.


По-перше, ВАлява. На Сваляву в вимові не орієнтуйтесь. :)

По-друге, версій про походження такої незвичної назви є аж три. Перша - від одноіменного потічка, котрий подекуди переходить в ставки. Гідроніми, як на мене, в нас поширне явище, я голосую за цю версію.

 

Другий варіант розповідає про праісторичні майже часи, коли на село напали татаро-монголи, і жінка Валява хоробро оборонялася, але все-таки загинула.

 

Третій існуючий варіант мій добровільний екскурсовод селом, літній інтелігентний чоловік, котрий підвозив мене сюди (кілометрів 5-6 від Кіцманя, наче й недалеко, але січневий мороз не лише лущить пляшки з водою, а і подовжує відстані - це він вміє), так от, третій варіант він забув. Підозрюю, там фігурувало б румунське слово "Валя". Долина себто. Бо особливих гір навколо села не помічено, хоча місцевість там все-таки приємно-хвиляста.


 Пам'ятки Валяви

Один з хрестів біля храму.

 

Їхати в Валяву варто за пам'яткою архітектури державного значення - дерев'яною Успенською церквою з 1778 року.

Знайти її неважко: розташована практично в самісінькому центрі, на підвищенні (тож видно купол вже здалеку), неподалік сільради і - увага, увага! - дитячого садочка.

О-о-о, садочок в Валяві непростий. В цій виразно австро-угорській будівлі колись були якісь панські контори (так розказав місцевий житель), а може й школа. Принаймні, будівля жахливо подібна до школи в Дубівцях. Довга, одноповерхова, з башточкою... А з тилу очам відкривається не лише десяток дитячих візочків (схоже, з народжуваністю в півторатисячній Валяві все ок), а й скульптурка хлопчика, який чи то робить зарядку, чи зубною щіткою тикається в небо. Скульптура нагадує про античні часи: не стільки довершеністю форм (яка там в радянської пропаганди довершеність), скільки тим, що хлопчик розфарбований.

 

Трохи вище праворуч буде гарний різний хрест "Трійця", поставлений на місці, де троє молодих валявців підірвалися на гранаті невдовзі після Другої світової. Ну а напроти вже й дерев'яна церква на кам'яному фундаменті за бляшаним парканом.

 

Естетам і вразливим краєзнавцям (я вразливий краєзнавець, ага) варто вже хапатися за баночки з валеріанкою. Все, що ми ненавидимо в сучасному стані буковинських дерев'яних храмів, маємо тут в комплекті. Кольори їдучі ненавидимо? От вам вирви-око зелений. Бляху терпіти не можемо? От вам дах під бляхою! Причому вже не перший десяток років. З ідіотських кольорів табличок охоронних сміємося? Тут вона яскраво жовта. Ех... Але хоч так.

Успенська церква - цікавий зразок перехідного тпу храму: від скромної буковинської хатньої церквиці до купольного типу.

Навколо церкви розкидано кілька кам'яних хрестів. Давні, написи вже не прочитати. Найбільший - з помпезною претензією на нео-готику.

 

Поблизу сільради розташований музей села. Там, правда, кажуть, в основному про ланкових і голів колгоспів, але й про давнішу історію можна пошукати.

 

На околиці села зберігся кам'яний хрест на честь скасування панщини (1848).




Валявуд запрошує!

Валявуд запрошує!


Церква в чотиритомнику.

Церква в чотиритомнику.


Хрест "Трійця".

Хрест "Трійця".


Дзвіниця Успенської церкви.

Дзвіниця Успенської церкви (ХІХ ст.).


"Антична" скульптура.

"Антична" скульптура.


Австро-угорський садочок.

Австро-угорський садочок.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник