Крім барбакану та брами, збереглися й фрагменти міських стін. Укріплювати місто почали за короля Лешека Чорного (1285). Стіни будувалися до початку XIV ст., складалися з подвійних цегляно-кам'яних мурів, оточених ровом (6-10 м. шириною, 3,5 м глибиною). Ров наповнювали водою з р. Рудави. Внутрішній мур був 7 м заввишки і 2,5 м завтовшки. Подекуди на внутрішніх мурах влаштовували дерев'яні галереї для оборонців Кракова.
В 9 м від внутрішнього лежав мур зовнішній (передмур'я), висотою в два м.
В XIV ст. існувало вже 17 оборонних башт, 9 м заввишки кожна. За кожною вежею доглядав окремий ремісничий цех. Така практика була поширена й у нас. Називалися вежі в задежності від цехів.
До міста вели 7 брам, які на ніч закривалися. (Флоріанська, Різницька, Миколайська, Нова (Пекарів), Гродзька (Злотників, Золотарів), Побічна Вісльна (Слюсарів), Шевська (Білошкурників), Славковська (Кравців).
На XVII ст. стан міських мурів був катастрофічним. Кількаразові шведські атаки причинили велику шкоду місту. Це був початок кінця.
В 1810-1814 р. за наказом цісаря Франца І рів було засипано, а мури почали розбирати. Зараз крім барбакану і Флоріанської брами збереглися лише три башти: Столярська (Stolarskа), Цісельська (Ciesielskа) і Пасамоніків (Pasamoników), а також фундамент найстаршої краківської брами - Різницької.
В 1990-х. під час реконструкції на Плантах, на місцях давніх башт встановлено кам'яні постаменти із зображеннями веж.
