English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Malbork - Замок в Мальборку

Стара кольорова (розкрашена?) фотографія. Тоді Мальборк ще був Марієнбургом.

Стара кольорова (розкрашена?) фотографія. Тоді Мальборк ще був Марієнбургом.

А це вже цілком польський Мальборк. Травень-2009.

А це вже цілком польський Мальборк. Травень-2009.


Замок на Вікімапії.

Сайт музею в замку.

 

Де це: на півночі Польщі, в Поморському воєводстві, на півдорозі з Ельблонга (чи Ольштина) до Гданська.

 

Як дістатися: ми їхали електричкою, яка щодня на початку шостої вечора стартує з вокзалу російського Калінінграда. Дешево і сердито. 80 км всього. І колія вже європейська відразу, чекати кілька годин на її зміну не доведеться. А дорогою з правого боку серед сосен вигулькуватиме Балтика, а ліворуч пропливатимуть тепер російські, а колись пруські містечка.

 

Навіщо їхати: на таке питання ображаються і перестають розмовляти. Найбільший готичний замок світу (він же й просто найбільша споруда світу з цегли), шанований член списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, цитадель великих магістрів Тевтонського ордену, за оглядини котрої доведеться віддати 35 злотих з носа (плюс ще 14, здається, злотих, за можливість фотографувати. При цьому видається зелена кругла наліпка "Фото, відео", котру потрібно прикріпити на помітному місці на одязі). За ці гроші ви зможете оглянути внутрішні приміщення замку, музеї готичної скульптури і бурштину, тимчасові експозиції і відтворені житлові покої лицарів, стародавню башту-туалет з реконструкціями вбиралень, зробленими в ХІХ ст., могили великих магістрів, сувенірні крамнички і т.д. і т.п. За право піднятися на найвищу вежу доведеться викласти ще 8 злотих і дочекатися 11 годин (раніше підйом закритий). Разом на двох замок обійшовся нам у неповні 100 злотих, що, звичайно, солідно. Але Мальборк вартий цих грошей, як вартий всіх епітетів і компліментів, які про нього складають тисячами.

Приїхати сюди на кілька годин - несерйозно взагалі. Замок потрібно бачити і на світанку (з півдня), і в останніх променях сонця (з півночі), і зсередини (вдень).

 

Де жити: жити, в принципі, можна в самому замку, в одноіменному готелі. За шалені гроші. Можна вибрати кілька дво- і три-зіркових готелів в центрі невеликого містечка (населення близько 40 тисяч). В інеті є телефони приватних пансіонатів і людей, що здають квартири для туристів - це найдешевший варіант. Ми ж зупинилися на самому оптимальному: однозірковий (ну, одна, але ж таки є!) готель "Sportowy", розташований в міському парку відразу за замком. До замку затишною алеєю з ароматами квітнучих яблунь і бузку - 10 хвилин пішки. Є велосипедна доріжка. Є доріжки для бігу (власне, ними я й користалася щоранку). Номер нагадує звиклі радянські готелі: маленький телевізор, скромна ванна кімната, спартанські ковдри, але в травні все ще працює опалення. Сніданок включений у вартість (120 злотих не в сезон, в сезон двомісний номер вартує 140 злотих).


 З історії



Травень-1940 р.


Про Мальборк треба або писати дуже багато, або просто обмежитися кількома фактами. Я обираю шлях № 2, бо мені реально шкода часу на чергове переписування історії тевтонської столиці. І так матеріалу валом.

 

Отже, перш ніж з'явилися ці 20 гектарів, забудовані червоною цеглою, тут з 1276 р. була значно скромніша комтурія - так тевтоці "забили" за собою місце. Принагідно оточивши комтурію стіною з червоної цегли (О! Ось вони, початки гігантомахії!). Легко написати - "оточили". В реальності процес був непростий: з 1278 р. члени Ordo Teutonicus вирубувалися ліси навколо, згромаджувались будматеріали. Найважче було виготовити цеглу і дахівки: їх лише в 1278-1280 рр. пішло 4 480 тисяч штук (!. Ні, ось так: !!!). 1 280 тис. - на мури, інше власне на замок, який пізніше назовуть Високим. В його північному крилі розмістилися найпотрібніші хрестоносцям приміщення. Хто сказав кухня? Каплиця і дорміторії (тобто спальні)! Навіть кімната начальника-комтура була зведена пізніше.

Невдовзі виникло і Підзамче (зараз це Середній замок). В ті часи було ще чимало дерев'яних будівель - стайні, майстерні тощо. Зараз такого вже не побачиш: симфонія цегли.

До речі, місцева південно-західна санітарна башта, як і в Квідзині, називалася з претензією на висміювання Данціга-Гданська: гданіск. Вона ж відігравала роль останньої цитаделі: якби хтось замок таки взяв (а не взяли), лицарі б могли закритися тут і продовжувати оборону. З їжею і пійлом в вежі було проблемно, проте були туалети. Через їхні отвори був шанс висковзнути з фортеці. Ну і що, що висота звідти до землі - 18 метрів. Сила до життя - найбільша сила людини, між іншим, ось.  

Гданіск, ідея котрого була запозичена, найшвидше, в змушеній слідкувати за гігієною пустельній Палестині, був навіть не "два в одному", а всі "три в одному": вежу використовували й для пильного обсервування життя міста Мальборка, яке тихенько росло біля замкових стін. Мало що там тим міщанам в голову зайде, треба бути пильними...


 Від комтурії до столиці

Музейний експонат.

 А вже коли в 1309 р. в Марієнбург ("град Марії" - так називалася комтурія) перебрався з Венеції великий магістр ордену, укріплення взялися розширювати: столиця ордену як-не-як. Протягом приблизно століття він обріс 4 лініями оборони, в його підвалинах зберігалася шалена кількість провіанту та зброї, воду давав колодязь - коротше, замок з скромної попелюшки почав перетворюватися на фортецю-королівну. Чи то пак магістрівну (все одно тевтонцям дружини не дозволялися).

В Марієнбург прибув не лише магістр: за ним послідували численні браття-хрестоносці. Ледб не весь Високий замок довелося віддати під дорміторії - кілька з них вам покажуть під час екскурсії. Причому з переважної більшості спалень в коридори і зали замку були окремі виходи: ну чим тобі не мурашник? 

Для численної братії і храм потрібно масштабний - тож замоквий костел Богоматері значно розширюють на схід. Під храмом містилася каплиця св. Анни (цнотливі законники чомусь дуже поважали святих жінок). В каплиці ховали великих магістрів.  

Самі ж великі магістри мешкали там, де колись було Підзамче: дотепер зберігся готичний палац з залами зі склепінчастими стелями і загадковим гарматним ядром, що, пролетівши через зовнішню стелю, застрягло у внутрішній. Кажуть, така дивовижа сталася тому, що будматеріали в ті часи застигали довго, ледь не десятиліттями.

 

Войовничі сусіди не могли не непокоїти польських королів. Невдовзі після поразки тевтонців під Грюнвальдом в 1410 р. Марієнбург спробував захопити король Владислав Ягелло. Не вийшло.

 

Але вода камінь точить. Польща таки викупила в хрестоносців твердиню 7 червня 1457 р. і зробила однією з королівських резиденцій (аж до 1772 р.). Вартість покупки була 190 тис. флоринів. 8 червня Казимир Ягеллончик тріумфально в'їхав в тевтонський замок. Не дарма дні міста Мальборк традиційно проходять саме в першу декаду червня.

 

Лицарські дорміторії замінили на склади, а Великий Рефектаж, де відбувалися вибори Великих магістрів, став місцем королівських прийомів. Королівська резиденція - ну правильно - містилася в палаці Великого магістра. На головній вежі в середині XVI ст. встановили годинник (зараз його немає) і ренесансний дах.

 

З 1618 р. в твердині обоснувалися єзуїти, облаштувавши її по-модному, по-бароковому. Мальборк мав шанс стати польською Спартою: 17 липня 1626 р. замок обложили численні війська шведського короля Густава Адольфа. В твердині було лише 300 оборонців на чолі з ротмістром Войцехом Пенцлавським. 300 сміливих протрималися до 19 липня, коли шведи таки увірвалися до фортифікацій. Мужність поляків так вразила шведів, що оборонцям залишили життя і дозволили виїхати з Мальборку 20 липня. Правда, польський король заочно виніс пану Пенцлавському смертний вирок - а чого замок таки віддав? Шведи ж взялися оточувати замок земляними бастіонами. Непогано попрацювали: гетьман Снаніслав Конєцпольський в 1629 р. замок вже як старався захопити - а не зміг.  

 

Знову в польські руки Мальборк потрапив у 1636 р. Владислав IV наказав архітектору Герарду Денхоффу відремонтувати твердиню. В 1644 р. замок горів, після чого єзуїти взялися відновлювати його вже в бароковому стилі. Барочний дах на вежі з'явився в 1726 р.

 

З 1737 р. в Високому замку містилися казарми польського піхотинського полку. 13 вересня 1772 р. замок зайняли прусаки (я не про тарганів). Пієтету до фортеці там не було, в ній облаштували вслід за поляками казарми, сильно понищивши тим комплекс.  


 Кілька слів про реставрацію ХІХ-ХХ ст.


В останні роки ХІХ ст. замку спробували надати первісного готичного вигляду під час масштабної реконструкції. Саме з того часу походить переважна більшість фресок твердині - та майже всі меблі, крім кількох скринь і шаф (яких саме - вам покажуть екскурсоводи. В вартість квитка вже входить екскурсійне обслуговування. Стандартна екскурсія триває 3 години і йде в шаленому темпі, зупинитися і пороздивлятися щось цікаве шансів не буде. Тому ми ходили аж з чотирма польськими та однією німецькою групами. Найкласнішою виявилася екскурсоводша № 1, повненька і весела жінка передпенсійного віку з чудовим почуттям гумору і вмінням зацікавити групу. Ну, це так, власні спостереження).

 

Реставрації замку 1882-1939 рр. присвячено окремий відділ музею неподалік від підйому на башту - як правило, туристи туди або взагалі не заходять, або пробігають його, не дивлячись. Я ж довго цокала і ахала над зібранням унікальних фотографій того часу: весь процес зазнімковували, тому кадри й справді є унікальні.

Багато з тих титанічних зусиль пішли з вітром під час Другої світової війни: замок так сильно постраждав, що фактично був відбудований заново. І дотепер дуже помітна різниця між уламками автентичних стін - і післявоєнною кладкою.

 

Ну ось одна з світлин ХІХ ст., зроблена під час реставрації. Це не лати, навіть так - це не зовсім лати. Колись головна вежа мала шатровий дах (див. на старих зображеннях), шпиль котрого прикрашав св. Юрій (ака Георгій ака Єжи). От цей Єжи і позує поруч з двома робітниками-реставраторами.

 

Що цікаво, перша спроба повернути замку попередній вигляд мала місце на хвилі романтизму, в 1817 р. Та "відбудова" мала всі характерні риси горе-реставрації тієї епохи: дуже мало досліджень, дуже багато стилізації.

 

З 1882 р. відновою комплексу керував аж до своїй смерті в 1922 р. відданий своїй справі майстер Конрад Штайнбрехт (Conrad Steinbrecht). Він похований в одному з костелів Мальборку, а в одному з лапідаріїв замку встановлена меморіальна плита на честь реставратора. Цей лапідарій - його рук робота: він турботливим плюшкіним зтягував в Марієнбург всякі цікавості зі зруйнованих Першою світовою війною соборів і фортець. Скажімо, готичний вівтар сюди потрапив аж з Гамбурга, а вітражі - з Торуня.

В 1922-1939 р. реставрацією твердині тевтонців займався Бернард Шмід (Bernard Schmid).  


 Сучасний етап



Панорама замку. 5 травня 2009 р.


А зараз як? Замок відбудовують з кінця 1950-х рр. Процес все ще триває.

 З 1961 р. діє музей. З 1997 р. фортеця є об'єктом з списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - що значно підвищує туристо-потік до пам'ятки. Кам'янчанам би в Мальборка повчитися...

Проводяться дійства в дусі living hostory: замок беруть пост-грюнвальдські польсько-литовські війська (не за гроші, як бачимо, а в бою. Гм). Щовечора з травня по жовтень відбуваються вистави "Світло і звук". Ми не ходили, лише чули їх.

 

 




Замок у Tygodniku Ilustrowanym. Середина ХІХ ст.


Замок у Tygodniku Ilustrowanym. Середина ХІХ ст.


Перший погляд на замок.

Перший погляд на замок.


Ранком є своя краса.


Ранком є своя краса.


Ось це і є готель "Замок".

Ось це і є готель "Замок".


Біжиш підтюпцем вранці - і насолоджуєшся видом.


Біжиш підтюпцем вранці - і насолоджуєшся видом.


А ввечері, коли замків аж ДВА - враження неймовірні.


А ввечері, коли замків аж ДВА - враження неймовірні.


Місто з висоти.


Місто з висоти.


Готичні скульптури і вівтар.


Готичні скульптури і вівтар.


На кахлях - вся біблія, і Старий, і Новий заповіти.

На кахлях - вся біблія, і Старий, і Новий заповіти.


Усипальня великих магістрів.

Усипальня великих магістрів.


Диявол - в деталях, кажуть.



Диявол - в деталях, кажуть.






Антикварне.


Мальовничо.

Мальовничо.


Які там бурштинові прикраси!

Які там бурштинові прикраси!


Відтворений дорміторій.

Відтворений дорміторій.


В костелі зараз так.

В костелі зараз так.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник