English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Krakow. Maryacki - Маріяцький костел, Краків.





Пізній жовтень 2006 року - і картинка столітньої давності.


 Диво Кракова

Сайт храму.

Один з найчарівніших храмів, які я бачила в житті. Грудневим мокрим вечором в 1999 році я грілася в ньому, розглядаючи зачаровано неймовірний вівтар роботи Віта Ствоша. 29 жовтня 2006 року я знову була тут - щоб знову піддатися магії краси.

1905. Краків.

Про нього можна довго говорити - бо є що. Повна назва Маріяцького костелу звучить так: kościół archiprezbiterialny pod wezwaniem Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny.
Храм відразу задумувався як святиня краківського міщанства. Як і багато інших соборів тієї епохи, спочатку був з дерева. Перший кам'яний костел в романському стилі на краківському Ринку з'явився в 1221-1222 рр. Романська святиня не пережила частих татарських набігів - все, що лишилося від неї до нашого часу, це лише фрагменти фундаментів і основи міжнавових колон.

В кінці ХІІІ - на початку XIV  ст. на тому ж місці будується новий тринавний готичний храм з цегли (консекрований у 1320 р., від нього залишилися сліди в нижніх частинах веж). Нарешті, третій храм на Ринку почав зводитися в 1355-1365 рр. Його фундатором був Міколай Вєржинек Старший (Mikołaj Wierzynek Starszy). В кінці XIV ст. вежі святині було підвищено, а в 1392-1397 рр. під керівництвом Генрика Парлірера (Henryka Parlirera) зруйновано старі мури між новим пресбітерієм та вежами. Так з'явилося місце для нового корпусу костелу (архітектор - майстер Міколай Вернер, Mikołaj Werner).

Маріяцький костел, стара поштівка

В 1400-1406 рр. була нарешті закінчена побудова веж храму. Вища з них, квадратна у плані, використовувалася і як сторожова башта. В 1478 р. її було знову підвищено до 82 м - саме тоді вона набула форм, які збереглися й донині. А в 1666 р. на її даху (виготовив Мацєй Герінх, Maciej Heringh) було розміщено позолочену корону - символ Мадонни.

Нижча вежа, накрита пізньоренесансним дахом і теж квадратна в плані, слугує костельною дзвіницею. Її висота - 69 м. В ній розміщено п'ять дзвонів. Найстарший, оздоблений рослинним орнаментом, походить з кінця ХІІІ ст. Століттятм пізніше (1386) з'явився другий дзвін, зафундований королем Ягайлом. Він прикрашений гербами Кракова і "Погонь", а також медальонами з символами чотирьох євангелістів. Третій дзвін виконаний Яном Вейплем (Jan Weygl) в 1390 р. Нарешті, багато декорований четвертий, який називається Півзигмундом, з'явився в 1438 р. (майстер Ян Фройденталь, Jan Freudental). Є ще годинниковий дзвін (середина XVI ст.).

В 1442 р. завалилося склепіння хорів. Нове, готичне, зіркоподібне, збудував житель Казімєжа Чіпсер (Czipser). В 1433-1446 рр. архітектор Францішек Вєхонь (Franciszek Wiechoń) побудував бічні каплиці.


 Вівтар Віта Ствоша






Вівтар Віта Ствоша. Фрагменти.


Всередині вражає стрілчастої форми багато прикрашений пресвітерій. До головного вівтаря прямуєш головною ж навою, повз численні бічні каплиці.

Вівтар, який є найбільшим готичним вівтарем Європи, присвячений вознесінню діви Марії. Житель Нюрнберга Віт Ствош (Штвош, Wit Stwosz, 1448, Горб - 1533, Нюрнберг) виконав це диво у 1477-1489 рр. за допомогою своїх краківських учнів. (Загалом майстер пробув у Кракові 20 років). Чому міська рада саме його запросила до цієї роботи - невідомо, бо всі його майстерштюки, виготовлені до вівтаря, є досить мініатюрними. Як би там не було, вже в 1483 р. міська рада була так задоволена вівтарем, що позбавила Ствоша сплати податків. А за рік Віт став головним майстром цеху художників та різьбярів. Парафіяни побачили вівтар вперше в свято успіння, 15 серпня 1489 р. Обійшлося це диво місту у 2 808 флоринів, зібраних та заповітих краківськими міщанами. Чимала сума - вона дорівнювала річному бюджету міста або вартості кількох кам'яниць.

 Історія створення вівтаря навітьс тала канвою повісті Антоніни Доманської "Historia żółtej ciżemki" та фільму (1961), знятого за книгою.


Ретабулум має розміри 11 на 13 м. і зроблений з дуба (а тло - з модрини). На вівтарі - понад 200 фігур, вирізьблених з липових колод. Найбільші фігури - до 2,7 м. висотою (велети!). Вівтар має чотири крила, два з них рухомі.

Тут переплелися сакральне і профанне, реалізм і містицизм. Жили на ногах апостолів надуваються, шкірні захворювання залишають свої сліди. Тут апостоли в золотавих шатах сусідують з людьми, вбраними по краківській моді того часу. Зображено дерево Ісуса - і банальні побутові сценки.

Головна частина вівтаря - експресивна сцена Успіння богоматері. Діву оточили апостоли: насправді так близько стояти людям одне до одного неможливо. Плащі апостолів роздуває вітер.

Відкритий вівтар (під час богослужінь) ілюструє шість радостей Марії: від благої звістки до зіслання святого духа. Коли шафа вівтаря закрита, можна побачити 12 сцен з життя мадонни і Ісуса. Тут вже ніяких сучасних костюмів - мода І ст. н. е. Навіть посуд та домашнє начиння було вирізьблено за взірцями тієї епохи.

В 1939 р., коли розпочалася Друга світова війна, вівтар було розібрано і на барках сплавлено Віслою до Сандомиру. В сандомирській катедрі та духовній семінарії його переховували якийсь час, та німці знайшли це диво ще в жовтні 1939 р. - і вивезли до Берліна. Пізніше вівтар було переправлено до вологих підземель Нюрнберзького замку. Коли вологий, пошкоджений комахами вівтар повернувся у 1946 р. до Кракова, потрібна була негайна реставрація. Вона й мала місце в 1946-1950 рр.  У 1957 р. вівтар Ствоша повернувся на своє місце.


 Ще ілюстрації.








Маріяцький в 1940 р.
Маріяцький в 1864 р.

Абсолют


1940 р. А це - одна з найстаріших фотографій храму. 1864 р., 500-річчя Ягелонського університету. Знаменита реклама водки "Абсолют" Краків теж стороною не оминула.








Порівняємо два види, зроблені в різні часи:).









А це - вид з башти костелу на Сукєнніце.



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник