English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Берегове

Кілька берегівських інтер'єрів з претензією: на готику... (римо-католицький костел)

Кілька берегівських інтер'єрів з претензією: на готику... (римо-католицький костел)


... і панську розкіш (Ресторан "Золота пава" в бувшому берегівському Казино).

... і панську розкіш (Ресторан "Золота пава" в бувшому берегівському Казино).


 Любов з другого погляду.
Так буває нечасто. Але трапилося що трапилося.

Запрошуємо в Берегове (Берегсас). 1899 р.

Запрошуємо в Берегове (Берегсас). 1899 р.


Вперше я потрапила сюди рано-вранці 18 серпня 2004 року. В'їхали ми з боку Мужієва - і все було не до смаку. Зачинені кафе, зруйнований автовокзал, центр, що незрозуміло де подівся... Треба було просто заїжджати з міського парадного входу - зі сторони Мукачева.

 

Переддень мого дня народження в 2005 року видався, натомість, теплим, гарним і трошечки казковим. Виявилося, Берегове - чудове місто, в яке я й закохалася. Може, любов з другого погляду більш тривала та справжня? :)

 

Для святкувого обіду ми одностайно вибрали "Золоту Паву" в центрі. Для проживання - готель (на 150 місць) при спортивній базі "Закарпаття". Шкода, що під час вечірньої прогулянки ми навіть підійшли до термального басейну, що ховався в квітнучих сакурах, навіть сфотографувала я його (невдало, щоправда) кілька разів, а ось здогадатися там покупатися - не вийшло. Але цей гріх я зможу в древнього Берегсасу відмолити наступного свого візиту.

 

Розказати про ВСЕ, що є в цьому маленькому угорському куточку України навряд чи варто - відкрийте це місто для себе самі. Я ж лише запропоную одну з своїх статей для журналу, який - попереджаю! - не спеціалізується на історії та архітектурі.


 Вітчизняний закордон: Берегово

Яка головна ознака, за якою людина відразу ж розуміє: вона опинилася закордоном? Напевно, справа навіть не в різниці архітектурних деталей або кольорі шкіри перехожих навколо, а в іншому мовному середовищі . Хочете відчути себе в іншій країні, не проходячи митниць? Відправляйтеся в Берегово, затишний райцентр Закарпатської області над тихою річкою Верке.


 Угорська рапсодія

Місцеве населення називає місце свого проживання по-старому, як "за Угорщини": Берегсас. Берегівський район у 1991 році одержав статус окремого угорського автономного округу. Це помітно. Вивіски та оголошення пишуться спочатку угорською, а вже потім перекладаються на державну мову. Іноді словникового запасу не вистачає - і переклад розчулює наївністю: "Харчі". Так просто.

 

Над міськрадою м'який вітер перебирає тканину двох прапорів: українського й угорського. На вітринах, трохи нижче годин роботи магазинів і кав'ярень, напис: "за к.ч.". Таємничий шифр зрозуміти не так і складно: працюємо з такої-то по таку годину за київським часом. І час, виявляється, у них тут свій, закарпатський...

 

На меморіальних дошках (їх тут аж 45) - вінки з угорськими прапорцями. Найбільший храм - на тисячу сто чоловік - лютеранський. Навіть знайомі з дитинства назви вулиць (такі є в будь-якому українському місті) поза кирилицею виглядають екзотично: "Sevcsenko utca". Тут живуть привітні, усмішливі люди. Тільки спробуй пояснити їм, що ти шукаєш зупинку маршрутного таксі на Мукачеве...

 

Повна ілюзія не самого близького зарубіжжя. Але з українськими акцентами: то пам'ятний знак на честь 175-річчя з дня народження Кобзаря, то прикрашена меморіальними дошками як ветеран орденами українська Берегівська гімназія.

 

Квітучі сакури і магнолії, трохи завчасні свічі каштанів і запашна піна бузку роблять прогулянку по тихих, затишних вулицях весняного міста вдвічі більш приємною. Самий час оглянутися, що тут є цікавого крім латинського алфавіту і м'якого клімату.


А це - вид від "Пави" на костел. Треба ж показати, де ті інтер'єри є.

А це - вид від "Пави" на костел. Треба ж показати, де ті інтер'єри є.


 Легенди під вино

Beregsas. Statni vinne sklepy. Beregszasz. Allami borpince

І століття тому це місце теж було пов'язане з вином.


Перша асоціація зі словом "Берегово" у багатьох - відомий винзавод. І правда, є такий на окраїні, у колишній літній резиденції графа Шенборна. У графа був чудовий смак, і місця під свої романтичного виду палаци він вибирав і правда розкішні: як тут, біля підніжжя гори в древньому Берегсасі, або неподалік від Сваляви. Завод і на завод не дуже то і схожий: ну справжній замок, як його малюють ілюстратори дитячих казок. Висока вежа з гострим конусом даху, затишний сад навколо. Тільки от потрапити на територію, якщо ви не на офіційній службі в Бахуса, нереально.

 

Хоча впадати у відчай не варто. У місті маса цікавих пам'ятників часів настільки сивих, що більшість старожилів українських земель по той бік Карпат можуть видатися в порівнянні з берегівськими костелами і палацами новобудовами.

 

Візьмемо хоча б височенний костел у самому центрі, на площі Ференца Ракоці. Первісне ядро храму з'явилося ще в ХІІ столітті! Храм намертво прив'язаний до самої казкової легенди про зародження міста. Вона оповідала про пастуха Саса і його задерикуватих биків. Після чергової "кориди" на березі Верке, де зараз виситься храм, Сас знайшов горщик із золотом. За ці гроші пастух вибудував церкву над рікою. Звідси, мовляв, і ім'я в міста: Берег-Сас.

 

Конкуруючий переказ про засновника міста нагадує про себе на фасаді все того ж храму. Це меморіальна дошка на честь герцога Ламперта, молодшого сина короля Бейли. Саме йому приписують історики честь заснування поселення, що один час навіть носив ім'я монаршого нащадка: Вілла Ламперті. І тільки в 1141 році в місто, яке втомилося від постійних "гастролей" половців, король Гейза ІІ переселив саксонців, "сасів". З того часу місто і стали називати: Сас або Лампертсас. Але повернемося до костелу.

 

Батиєво військо не зжалилося над святинею в 1241-ому, але в 1370 році на тому же місці виріс новий храм - готичний, за модою того часу. Старий бічний вхід у костел, який вріс в землю, здається, на півметра, прикрашений незрозумілими кам'яними обличчями - тих ще часів.

 

Реконструкція 1839 року, звичайно, змінила вигляд будинку, але не нашкодила загальній картині. У тіні каштанів за собором ховається "Графський двір" - садиба трансільванського князя Габора Бетленi (1629). Зараз тут невеликий аматорський краєзнавчий музей на 4 зали.

 

Перед головним порталом храму - бронзове погруддя королю Іштвану Святому, засновнику Угорської держави, а навпроти - камерний, тонконогий, хлоп'ячий пам'ятник цілком дорослому Шандору Петефі. А за спиною поета...


 Золотa павa і купання в мінералці.

Берегівська "Золота пава" в липні 2010 р.

Берегівська "Золота пава" в липні 2010 р.


Вигадливий будинок з башточкою і витонченими панно епохи арт-нуво на фасаді не дасть помилитися: так будували в епоху модерну. У приміщенні колишнього казино зараз вальяжно розташувався найкращий, мабуть, ресторан міста - "Золота пава". Стиль витримано навіть у дрібничках: естрада у виді павячого хвоста, світильники-птахи, букети павого пір'я. Розкіш дзеркал і м'яких диванів. Меню на двох мовах . Ввічливий швейцар. Тут смачні салати, величезні порції і смішні ціни.

 

Але відвідувати відкритий термальний басейн, куди мінеральна вода надходить зі скважини глибиною 1680 метрів, на повний шлунок не варто. Поруч з цією аква-радістю знаходиться трамплін для фрістайлу, спортмайданчик, сауна. Усе це багатство можна знайти на території спортивної бази "Закарпаття".

 

Обов'язковий пункт у програмі відвідування Берегового - прогулянка по старому Корзо (зараз - площа Кошута). Тут серед яскравих пряничних двоповерхових будиночків височіє величезний будинок колишнього імперського суду (1908). Ференц Яблонскі, архітектор, не стримував власних творчих поривів: серед кімнат величезного палацу мається навіть зал для фехтування. Шкода, що місто не може "потягнути" власним коштом реставрацію такої гігантської махіни. Як завжди, допомогти зголосилися угорці.

 

Поруч - площа Героїв. На ній розташований перший Береговский готель "Орослан", побудований у XVІІ столітті , а також народний угорський театр. Стіни будинку прикрашає чергова меморіальна дошка на честь Шандора Петефі, який зупинявся тут у 12-13 липня 1847 року.

 

Спокійні бічні вулички змійкою плутаються серед невеликих, але своєрідних - кожен! - особняків ХІХ - початку ХХ століть. Кращого підручника з угорського модерну в Україні годі й шукати. Нечасті багатоповерхові будинки виглядають прибульцями в цьому застиглому минулому. Минуле - це завжди солодка, але з ноткою гіркуватого жалю ностальгія. 

 

© Blacky


 Наостанок

Berehovo (Берегове Beregszász Bereg בערעגסאז Bergsaß) je město v Zakarpatské oblasti na západní Ukrajině

Чи змінилося Берегове з того часу?


Ех... Малувато інформації. Але краще хоча б так, ніж нічого.

 Було б її більше - та книжки про місто в мене банально поцупили - в банальному для крадіжок місці, в купе потяга.

 

До речі. Згадані вище дві легенди про походження міста над Верке - не єдині з існуючих. Є ще й більш неймовірні та древні. Скажімо, відомий реформатський церковний письменник Папаї Паріз Ференц (1649-1716) в своїй книзі "Dictionarium latino-hungaricum" висунув гіпотезу, що в цьому місці ще до приходу угорців було поселення давніх римлян, назване Перігиумом. Однак науково підтвердити таке припущення не вдалося.

Берегове змінюється, підлаштовується під туристів. В страшненького термального басейну у вересні 2011 р. з'явився новий комфортний конкурент. В центрі міста висять якісь інформаційні стенди з туристичною інформацією. Про Берегове нарешті знають не лише сусіди-угорці, а й українці з іншого боку Карпат. І це на добре. 

Вулиця Адрашші в Береговому - клондайк угорського модерну.

Вулиця Адрашші в Береговому - клондайк угорського модерну.





Берегове - місто двомовне
Берегове - місто двомовне

Так просто


Це не глюк. І не бунт

Це не глюк. І не бунт


Але й утца!

Але й утца!


Ошатно і чисто. Центр

Ошатно і чисто. Центр


Все-таки ми в Україні

Все-таки ми в Україні


Хоча володарі тут якісь не слов*янські

Хоча володарі тут якісь не слов*янські

Костел у Береговому.
Beregszász. Római katolikus temploma 1418-ban épült, 1518-ban és 1522-ben felújították
Beregszász. Római katolikus temploma 1418-ban épült, 1518-ban és 1522-ben felújították

Костел



Корзо ввечері. Берегове.
Корзо ввечері. Берегове.
Корзо ввечері. Берегове.

Корзо ввечері


Палац Бетлені в Береговому
Напис, що свідчить про вік палацу
Beregszász. A Bethlen–Rákóczi-kastély utcára néző homlokzata napjainkban
Теж мені берегівський аристократ...

Палац Бетлені


Музей в палаці Бетлені

Музей в палаці Бетлені


Театр тут теж угорський

Театр тут теж угорський


Гимназия в Береговом.

А от гімназія - українська. Вся в меморіальних дошках.


Самосвідомість не спить

Самосвідомість не спить


Винний завод

Винний завод


1100 лютеран? Запросто!

1100 лютеран? Запросто!

Берегове. Угорський модерн
Beregszasz. A dualizmus kora
Beregszasz. A dualizmus kora
Hungarian secession in Beregove (Beregszasz)
Берегове. Угорський модерн
Берегове. Угорський модерн
Берегове. Угорський модерн
Beregszasz. A dualizmus kora

Угорський модерн


Берегівська синагога колись
В синагозі Берегового зараз БК

Синагога стала БК


Вілла Шарі Федак

Вілла Шарі Федак у закопанському стилі


Радянські атавізми Берегсасу
На мертвому автовокзалі Берегового - панно

Радянські атавізми


Берегове. Храм на цвинтарі.
Центр Береговвого
"Золота Пава" і друкарня після пожежі. фото 2007 р.
Щось незрозуміле на виїзді на Кідьош

Берегівські картинки


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник