Місто зростало - магістрат мав три лани поля, броварню і лазню, приторговував горілкою, отримував кожну третю мірку борошна. Король дозволив переселитися в Містки євреям - а ці пани чудово розбиралися в комерції. По середах проводилися міські ярмарки, а двічі на рік - локальні.
Вже за 20 років, у 1569 р., тут було 257 житлових будинків, 4 солодовні. Ремісників було вдосталь: 13 столярів, 25 пекарів.
Коротше, справи йшли так добре, що потрібно було думати й про оборону. Вже в 1583 році, за новим привілеєм, територія міста мала бути обнесена земляними валами та ровом. А щоб на будівництво нових фортифікацій вистачило коштів, магістрат отримав право торгувати найнеобхіднішим: хлібом, сіллю, шкірою та скоб'яними виробами і.. посадою старости. А як бажаючих пристароститись було аж кілька, влаштовували своєрідний аукціон. Ось так!
Вали звели. До міста вели три дерев'яних брами. Вали оточували місто з трьох боків - з четвертого вистачало й Рати. План тогочасних укріплень добре видно на карті Міга. В 1681 р. Ян ІІІ Собєський наказав власнику міста Ходороському знову укріпити поселення.
І от якраз в часи, коли Містки були Августовим, міщани задумалися про право будувати мости через Рату та річечку Болотню і брати мито з всіх, хто мостами їхав - і виклопотали його. Так з часом (оріжнтовно з 1770 р.) Августів став Великими Мостами. Коло замкнулося.
Місто процвітало: в 1616 р. тут жило 36 пекарів, 20 шевців, працювали різники, броварня, воскобійня, солодівні, розвивався гутній промисел. Татарам було заздрісно - і вони зруйнували місто в 1662 р.
24 листопада 1724 р. в Агустові народився композитор і музикант Андрій Рачинський, який з 1763 р. служив в Кирила Розумовського, а з 1790 р. був керівником хорової капели при дворі сатрапа Петра І.
В 1712 р. зводиться уніатська дерев'яна церква. Дерев'яний костел же був вже в 1549 р., за Зигмунта Августа. Скромний мурований постав в 1837 р. В ті часи місто виробляло каніфоль і терпентину. Логічно: поруч соснові ліси.
Та вже з австрійських часів почався занепад Великих Мостів: цісарська влада позбавила місто титулу центра староства, хоча давні привілеї польських королів і підтвердив 19 лютого 1796 р. імператор Франц І.
Нову сторінку в історію поселення вписав у 1846 р. тодішній власник Великих Мостів Юзеф Удрицький (Józef Udrycki), звівши великий корпус військових казарм. Так Великі Мости пов'язали свою долю з військовими - і військові частини до цього часу квартирують в старих казармах. Надійно ж будували колись. :о)
На початку ХХ ст. в містечку зводиться цегляна модерністична синагога, що так-сяк збереглася до нашого часу. В синагозі після Другої світової був склад продовольчих товарів, та вже з 1950-х споруда стояла пусткою. Зараз в колишній божниці зберігається кілька мацев з великого міського кіркуту, що не зберігся.
