Координати:  50°31′51″ пн. ш. 24°10′33″ сх. д. 

Біля 800 жителів. 

Хоробрів протягом довгого часу належав Осмольським і як шлюбний посаг (придане) Ельжбєти Осмольської, дружини Генріка Крушевського (1812-1890) перейшов до роду Крушевських. Спочатку маєток дістався сину Ельжбєти і Генріка Вінцентію Крушевському (1851-1934), а потім і його сину Роману (1884-1943), який загинув у німецькій в'язниці в Замості.  

Дерев'яний на кам'яному фундаменті двір в Хороброві звели на початку ХІХ ст. ще Осмольські (Р.Афтаназі висуває припущення, що палац міг був бути зведеним ще раніше). Парадний фасад будівлі змінювався з роками (скажімо, було засклено вхідний портик), а от парковий фасад залишався фактично без змін. Перебудовували й інтер'єри. В центрі був хол, з якого сходи вели на другий поверх. Праворуч від холу була бібліотека, далі спальня, кутову кімнату займала канцелярія. Ліворуч від холу був невеликий салон з двома нео-готичними вікнами, далі - великий салон. Найбільшим приміщенням двору була їдальня, праворуч і ліворуч від якої знаходилися житлові приміщення. Ще кілька кімнат було на другому поверсі. 

В міжвоєнний період всі кімнати були побіленими, стелі не мали жодного ліплення, паркет був простенький. В малому салоні був кахлевий п'єц, в салоні - дві пічки та врятовані в Першу світову старі чіпендейлівські меблі. Всілякі старовинні дрібнички зберігалися й в салончику. На стінах бібліотеки висіло 12 акварелей молодого Юліуша Коссака. Коні, як звично в цього художника. Було також в палаці кілька родинних портретів. 

Парк був скоріше ландшафтним, а головною його оздобою була стара модринова алея. Росли також липи, американські горіхи, сосни, клени та інші дерева. 

В Першу світову війну двір в Хороброві сильно пограбували, а у Другу світову - спалили. 

В селі зараз є дерев'яна тризрубна церква Кузьми і Дем'яна (1864).