English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Тур'ї Ремети
Тур'ї Ремети, Храм з пам'ятником поштарю. Turja Remeta Turie Remety

Дошка знаходиться на цій церкві.



 Працьовитий поштар і смачні жаби: дві цікавинки Тур'їх Ремет

В пам'ять про Ф. Фекета.

Карта

Координати: 48°42′51″ пн. ш. 22°35′38″ сх. д. 

Близько 3,3 тис. жителів.

 

Туристи чули про Тур'ї Ремети завдяки унікальному пам'ятнику листоноші Ф. Фекету і стравам з жабячих лапок, та це велике село (населення понад 3 000 осіб) в Перечинському районі ховає ще кілька цікавинок.

 

Та давайте спочатку про поштаря. Все-таки подібний пам'ятник - єдиний у світі (якщо не враховувати абсолютно плагіатний монумент, нещодавно поставлений в центір Перечина). Меморіальна дошка на честь поштаря, який понад 30 років сумлінно виконував свою роботу, знаходиться на стіні місцевого православного храму. Видний храм, стрункий, з намальованим годинником на фасаді, з дерев'яною зеленою дзвіницею. Обходимо церкву навколо - і ось воно:

"FEDOR FEKETA

В пам'ять приязності,

тверезності, чесності і послужності

посла Феодора Фекета

Помер р.б. 1838"

 

Федір Фекета щодня долав 25-кілометрову відстань до Ужгорода, а потім повертався назад з листами і газетами. 50 кілометрів. Це більше, аніж марафонська дистанція. І так - щодня!

Дорогою до Ужгорода всі 40 кілометрів буде, тому Федір шлях скорочував - знав, як пройти горами та долами. Перешкодила Федору та селянам зима: одного морозного дня поштар невдало поставив ногу на скуту кригою річку (напевно, в місцеву Турицю), провалився в холодну воду, застудився - і невдовзі помер. А земляки в пам'ять про нього поставили пам'ятну дошку.

Газета "День" 26 грудня 2006 р. писала, що в ті дні виповнювалося 215 років з дня народження Ф. Фекета і 165 років з дня його смерті. Отже, народився поштар в 1791 р. і прожив 50 років.

За легендою, поштарем заставила стати малого ще Федора доля: його батько емігрував у Америку. Син щодня очікував на появу поштаря зі звісточкою від тата. Так і сам в поштарі пішов.

В сучасних Турьїх Реметах до сьогодні проживає кілька нащадків Федора Фекети. Часом їх називають "поштарюками". Один з них, Іван Фекета, колишній доцент Ужгородського університету, докладно вивчає документи, пов'язані з життям свого пращура. За його версією, Федор Фекета помер на рік пізніше, навесні 1839 р.


 Звідки родом Геркулес?

Багато хто бачив на подвір'ї Ужгородського замку кремезну фігуру Геракла, що катує отруйну Лернейську гідру. Добре відомо, що до 1947 року ця скульптура прикрашала досить популярний бальнеологічний курорт в селі Ужок. Я сама писала, що "Скульптура виготовлена в 1842р. тут же, в Унгварі".  Помилялася. Бо, ймовірніше за все, Геракла було відлито на невеликому чавунноливарному заводі, який в 1830-1870-х роках працював у Тур'їх Реметах, відомо мало кому. До речі, завод й на експорт працював. Саме тому клеймо на вироби ставили з написом "Унгвар" (Ужгород), а не "Turje Remete" - задля престижу.

Пам'ятна дошка-барельєф "загадковому скороходу" Фекету була відлита теж на місцевому заводі.

На заводі виготовляли й могильні пам'ятники: кілька таких старих ратитетів все ще стоять на цвинтарі навколо церкви. Подивіться на них при нагоді, вони справді незвичні.

Звичайно, місцеві поштарі не можуть пасти задніх, маючи перед очима такий приклад - тому місцеве відділення зв'язку є в районі передовиком. Ех, шкода, що не було у Федора Фекета велосипеду! Зараз листоношам в горах без нього важко.

 


 Броварня? Млин-музей!

Бамбук лише здається надто тендітним... Тур'ї Ремети, млин
А вікна, вікна! Turja Remeta

Бамбук лише здається надто тендітним... А вікна які!

Це ще не все, що є цікавого в Тур'їх Реметах! Незвичну екскурсію провів художник київського лазерного театру Lux Aeterna Тарас Воротняк, уроженець села.

Неподалік від костелу стоїть непримітна двоповерхова будівля. Колись тут була броварня. Потім облаштували млин, для чого звезли сюди з околиці обладнання з старих млинів, що вже не працювали. Заходиш сюди - і поьрапляєш в своєрідний музей. В ряд вишикувалися три верстати: австрійський (1896 р.), чеський та радянський. На другому поверсі дива продовжуються: величезну махіну, яка молола муку, підтримують тендітні на вигляд бамбукові стеблі - вони одні могли "пережити" стадію активного трясіння-дріботіння апаратури. До речі, збереглася ще табличка. яка суворо забороняє стороннім особам на цей другий поверх підніматися. Та млин останній раз працював ще в 2000-му році. Тепер і справді - хоч музей створюй.

А яке тут шикарне павутиння на вікнах! Хоч рукавички з нього плети... якщо вмієш. :о)

 

Варто також згадати місцевий костел у нео-класицистичному стилі (1885). На світлині з 1925 р. він виглядає аскетичніше - не було ще прибудови з північного боку (її прилаштували у 1996 р.). В 1961-1989 рр. храм не діяв. 

 

Про жаб теж не можна мовчати, хоча вони й дуже далеко від архітектурних пам'яток. Традицію споживати жаб'ячі лапки у село завезли французи з наполеонівської армії. Начебто саме сюди, у ведмежий кут Австрії, відправив цісар полонених французьких солдатів. За легендою, до Ремет прибув і кухар, який був учнем знаменитого шефа Огюста Ескоф'є. В нього начебто було з собою кілька жабів (ну а що ще брати в далеку дорогу, як не земноводних?), які потім, переодружувавшись з місцевими квакушами, і дали популяцію створінь, м'ясо котрих нагадує мікс з курки та морепродуктів. Тур'їреметівці вважають, що споживати жаб можна лише до першої громовиці, котра буває десь наприкінці квітня. Потім шкірку від м'яса не віддерти - але тут ми потрапляємо з високої сфери культурного туризму в темні закутки живодерства - тому припинімо. 




Вкрай архівні Тур'ї Ремети
Вкрай архівні Тур'ї Ремети

Вкрай архівні Тур'ї Ремети

Turjaremete. Звідси: http://www.panoramio.com/photo/49665706

Тур'ї Ремети у 1961 р.



Костел в Тур'їх Реметах
Костел у Тур'їх Реметах у 1925 р. Turjaremete

Місцевий костел було зведено в 1885 р.


В церкві.

В церкві.


Тур'ї Ремети. Старий цвинтар
Турьи Реметы

Один з старих пам'ятників на цвинтарі. І ще один.


Млин в Тур'їх Реметах

Млин в Тур'їх Реметах


Млин всередині. Тур'ї Ремети


Ось такий в Реметах млин! З виду й не подумаєш...


Верстат з млина. Тур'ї Ремети

А це знову верстат з млина.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник