Ця шикарна вілла в закопанському стилі в 1914 р. називається маєтком Йосипа Ценського, а потім - "Будинком здоров'я друкарів". Ще вілла. І просто природа.
Микуличин - це Карпати (з вершиною Яворник) і Прут.
А де є гори і вода - обов'язково будуть водоспади. Як, наприклад, водоспад "Гук".
Жителі Микуличина. Одна з місцевих вілл. Академічний санаторій. Вілла сестер служебниць.
Церква св. Трійці,
Церква і жителі Микуличиного. 1900 р. Картинка з 1918 р.
На деяких сайтах зістрічається датування цього хрестового у плані дерев'яного храму в гуцульському стилі XVI століттям. Чотиритомник же "Пам'ятки містобудівництва і архітектури УРСР" дає іншу дату: 1868 р. Дзвіниця быля церкви, щоправда, старіша: ще з XVIII ст.
Кілька фотографій від 24 серпня 2007 року.
Всередині гуцульська церква ЗАВЖДИ вражає розмірами, а церква в Микуличині й поготів. А ще - кольорами. Народний смак... Ні, навіть починати не буду. Але казальня досить оригінальна.
Купол розписаний ось так. А тут - макет церкви в оточенні народно-яскравих жахіть. Ще один макет, більший, бачила в закристії. Шмат іконостасу. Споруда на церковному дворі.
Рельси-рельси, шпали-шпали...
Тунель під Микуличином. В'їзд до тунелю. Рельси в 1925 році. :)
