Координати: 49°05′18″ пн. ш.24°41′19″ сх. д. 

1,6 тис. жителів
Карта

Галич був тут. Дивно якось читається, он же він, Галич, поруч з Крилосом - а однак: Галич, отой, що дав ім'я Галичині - був ТУТ. Княжа столиця, обнесена могутніми валами - їх все ще гарно видно. Резиденція князя, його палати. Величезний, неймовірний Успенський храм, зведений в 1157р. князем Ярославом Осмомислом. Не цей, що стоїть зараз - той, з каміння якого його в XVI  ст. побудували і на розкопках котрого працював видатний археолог Ярослав Пастернак в 1936р. Собор зруйнувала Батиєва орда в 1241 році.

В тому, давньому Успенському соборі було поховання князя Ярослава Осмомисла. Його теж знайшов Я. Пастернак і відправив до Львова - там він і тепер десь зберігається, здаєтться. А то, що можна побачити на кургані в Крилосі - лише муляж. Хоча теж непоганий, нагадує про такі улюблені в дитинстві міфи Північної Європи і вікінгів.

Та що там спеціаліст високого класу Пастернак! Більшість старих крилосців оповість мільон випадків, коли на сусідніх городах і полях знаходилися древні черепки, наконечники стріл чи кістки. Таке вже тут місце - колись столиця, а зараз сільце.

Що ще було на Князівській горі у межиріччі Лукви і Мозолевого потоку? Княжа криниця з начебто цілющою водою. Її відновили до 1100-літнього дня народження Галича (1998). "Францішкові джерела" поруч з криницею. Теж з лікувальними властивостями, кажуть. Галичина могила в урочищі Качків. Так називається курган-поховання знатного воїна, можливо, засновника Галича. (Процитуємо М.Грушевського:

"Про початок міста в ХІІІ в., видко, була якась традиція: коло Галича була "Галичина Могила” і її звязували з початком міста; лїтописець, згадавши про сю могилу, обіцяє на иньшім місцї оповісти про початок Галича⁴⁸), але обіцянки сеї не сповнив. Очевидно се мала бути могила якогось (чи якоїсь) Галицї (Галиця, прикметник Галичина), фундатора-епонїма міста, від котрого воно нїби назвало ся, як Київ від Кия, а з тим, видко, початок Галича переносив ся в якісь далекі часи. Недавнїми часами пробували відгадати сю могилу в ріжних могилах Галицької околицї й розкопували їх, але розумієть ся, без результатів").

В Галичину могилу можна зайти, там міні-музей, який (принаймні, в 2000 р.) ніхто не охороняв. Могилу досліджували в різні роки Т. Земенецький, Й. Пеленський і Я. Пас­тернак. Але лише в 1991–1993 рр. (експедиція під керівництвом В. Барана і Б. Томенчука) було доведено, що Грушевський був правий.  В кургані знайшли рештки спаленого човна-довбанки, спорядження знатного воїна (кинджал, вістря дротика і стріл, три сокири, тесло, позолоту від щита, інші предмети Х ст).

Митрополичі палати (XVIII ст.). Василіанська каплиця, зведена безпосередньо на підмурках Успенського собору (див. фото). Підмурки ще 15 (!) білокам'яних та дерев'яних храмів ХІІ-ХІІІ століть. Сенсація 2006 року, не менше. А археологічні дослідження місця все ще в процесі - і вчені сподіваються знайти фундаменти ще десяти храмів. Ого! Таки столичним місцем був древній Галич... Все це було тут.

Я теж була тут - он, на верхній фотографії нипаю фундаментами, вся така блискучо-вінілова (це був 2000 рік!!!). А сторінки путньої так і не зробила. Колись виправлюсь. :)

Зараз Крилос входить до національного історичного заповідника "Давній Галич". В Митрополичих палатах працює музей, там же можна купити брошурки та книги про історію древнього міста. Діє музей архітектури і побуту Прикарпаття - ще один український скансен.