English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Fethiye - Фетхіє

Театр в Фетхіє

Театр в Фетхіє

11 лютого 2007 року.

11 лютого 2007 року. Клас!


Що це: дуже приємне і цікаве місто з населенням близько 65 т.ж.

Де це: в 200 км на захід від Анталії.

Попередні назви міста: в античну епоху - Телмес (Telmessos). До 1930-х років - Макрі або Мегрі (Makri, Megri).

Як добиратися: лише автобусами, але з варіантами. Є два шляхи. Або за 4 години через гори (цим маршрутом автобуси ходять 8 разів на день), або 7 годин вздовж узбережжя. Ми вибирали коротший і більш швидкий шлях - при цьому і шлунок мій не бунтував, і види за вікном були шикарні. Бонус нашого варіанту: ви виїжджаєте з весни у весну, але їдете туди через зиму. З теплої Анталії в теплий Фетхіє дорога веде повз засипані снігом гори і гірські поселення з закутанними в теплий одяг людьми.

Що дивитися: руїни театру, лікійські захоронення, лицарський замок.


 Головні орієнтири

План міста

Автостанція знаходиться приблизно в 1,5 км від центру міста. Рухатися потрібно у напрямку моря - ну звичайно ж! В порт і в бухту. Бухта, до речі, тут неймовірної краси. Найгарніша з тих, які ми бачили на турецькому Середземномор'ї так точно. Поблизу порта маса яхт, рибалок з вудочками - і котів, які терпляче очікують на врожай тих самих рибалок з вудочками.

Центральна міська площа Iskele Meyd. розташована зовсім поруч з портом. З її південного боку знаходиться античних часів театр - може, не самий грандіозний, але самий "вписаний" в ландшафт. Місцеві хлопчаки приходять сюди поганяти в футбол, туристи ж можутть просто присісти на старі кам'яні лавиці і перечитати путівник чи перекусити.

На площі ж стоїть і монумент уродженця міста, крилатого Фетхі-бея (Fethi Bey). Він був військовим пілотом, одним з перших в Туреччині - і загинув апід час повітряного бою. Саме на його честь перейменували місто в 1934 році.

 

Замок іоаннітів піднімається над містом, і його стіни часом важко відрізнити від такого ж кольору скель. Орієнтиром тут слугуватиме величезне полотнище турецького прапору над баштою. Підніматися в замок можна безліччю стежок, там на місці зорієнтуєтесь.

Лікійські саркофаги в Фетхіє є практично ВСЮДИ. І в цьому чи не найкрутіша особливість міста. Вони стоять на газонах посеред сучасної забудови, вони вирубані в скелях над поселенням, вони піднімаються просто посеред трас - це ж не їх провина, що через кілька тисячоліть після їхньої появи люди захотіли прокласти шлях акурат через них.

Скеля з похованнями, деякі з яких нагадують цілі храми і в цілому є якимись місцевими ремінесценціями Петри, помітна вже від стоянки долмушів.

Вздовж каналу, який біжить неподалік автовокзалу (і стоянки долмушів-маршруток), насаджені - як це буває в Туреччині - апельсини. Виглядають шикарно, але є абсолютно неїстивними. Гіркі симпатичні дички. :о)

 

На відміну від більшості туристичних центрів Туреччини, в Фетхіє не вдалося розжитися на карти і буклети про місто. Тур-офіс був закритим,а в готелях розводили руками. Дивно, але не страшно. :о)


 Історія міста

Лікійські поховання

Лікійські надгробки посеред вулиць - це тихий і незлостивий жарт Історії. Судіть самі. В античні часи тут існувало незалежне місто Телмес (Telmessos, місцевий музей датує заснування міста 3000 р. до н.е. Жартує, чи що?), яке підтримувало тісні зв'язки з Родосом і не входило у склад Лікійського союзу. Більше того: в IV ст. до н.е. Телмес навіть воював з лікійцями! Рим на це не зважав - і в 360 р. до н.е. включив Телмес у склад Лікії (це як би Галичину в РФ включили, напевно :)).

Але римляни принаймні не посягали на грецьку назву поселення. Чого не скажеш про наступних власників цих земель. В VIII столітті Телмес стає Анастасіополісом - на честь візантійського імператора Анастасія. Вже за сто років - нове перейменування: греки називають місто Makri (турки ж трохи видозмінюють слово - Megri).

Музейні стенди повідомляють, що в VІ ст. до н.е. місто захопили перси, а в V ст. до н.е. поселення вже належало грекам. В пызнышы часи місто також входило у склад Македонського царства. Телмес-Макрі славився своїми віщунами, які займалися ворожінням.

З 1424 р. місто потрапило під владу Оттоманської імперії. В 1919-1920 роках Мегрі на короткий час захопили італійці.

 

Найголовніше, що залишилося з античних часів - руїни театру, зведеного в пізній еліністичний період. Спочатку він складався з 28 сидячих рядів і вміщував близько 6 тисяч глядачів. Сцена була додана значно пізніше, вже в римські часи (ІІ ст. н.е.). Орієнтовно в ІІІ-IV ст. н.е. до першого ряду театру була добудована захисна стіна. В ті часи споруда використовувалася як арена. хтто знає, може, тут і гладіаторські бої проводили?

Коли ці землі пали під натиском арабів (VII столітя), театр залишили напризволяще. Вже в ХІХ столітті про театр тут і не згадували: його залишки знаходилися під шаром грунту.

Після землетрусу 1957 року руїна театру слугувала міською каменоломнею - хоча зрозуміти це дуже важко.

Те, що бачимо в Фетхіє зараз - результат роботи археологів у 1992-1995 роках.

 

До наступної цікавинки - лікійських скельних поховань і найбільшого з них, мавзолею Амінтаса, веде вказівник неподалік від ринку. Влітку за відвідування надгробків беруть 3 ліри, взимку ніхто касирськими трудами не переймається: ходи-не хочу. Над мавзолеєм з двома іонічними колонами все ще помітний напис: "Amyntou tou Ermagiou" (Амінтас, син Ермагіоса).


 Замок з довгою історією


Не уявляю, як добираються сюди туристи в серпневу чи там липневу спеку. Ми карабкалися на гору до велетенського прапора досить довго, і взимку це ще непогана розвага: можна зупинятися на перепочинок/фотографування квітів, яких тут безліч і між якими щось шукають абсолютно свійські кури/ розглядання життя турецьких родин - як на долоні були внутрішні дворики з їхнім неспішним та часом патріархальним побутом. Влітку я б туди не полізла.

До речі, за нами ще з-під театру прив'язався місцевий хлопчисько, який ані слова не знав англійською, але дуже хотів допомогати нам, тицяючи пальцем у замок. Певно, думав, що зовсім якісь сліпі. :о)

 

Від замку лишилося не так щоб багатто - і знизу він виглядає краще, аніж зверху. Винуватити в цьому можна землетруси 1857 і 1957 років (сподіваюся, рік 2057 обійдеться без трусанини), коли загинуло чимало старих міських будівель та значна частина замкових стін.

 

Ще до лицарів ордену іоаннітів укріплення над мальовничою бухтою належали лікійцям, грекам, римлянам та візантійцям - фактично, ось ці рвані уламки мурів є шахівницею для всіх найважливіших староданіх культур Європи та світу.


 Дещо про гостинність

В музеї

Я неодмінно хотіла відвідати невеликий міський музей (знаходиться в самісінькому центрі, на тихій вулиці позаду, здається, школи). За ті скарби, які стоять навколо музею просто неба і в кількох його залах чимало історичних сховищ в Україні віддали би багато що. А тут - всього за 1 ліру можна роздивляттися на античні рештки. Ось вівтар вогню, який головний пророк (так і сказано!) Маркос Метіос Філотас присвятив Діонісу. Ось прикрашена різьбленням урна на честь сина Теофіла ІІ. Ось дерев'яна і різнокольорова носова статуя святої Катерини, якою прикрашали купецькі суда аж до ХІХ століття, сподіваючись таким чином добитися благовоління святої. Ось мармурові статуї богів і імператорів. Ось етнографічний відділ, зі зразками народного одягу, знаряддями праці селян тощо. Ось старовинний скарб з прикрасами та монетами...

Музей було зведено в 1962 році, а до того часу початкова експозиція тіснилася у вітальні місцевої мерії. В сучасному приміщенні заклад діє з 1987 року. Більшість експонаттів була знайдена в місті та околицях - а деякі з музейних жителів були конфісковані судом у своїх попередніх власників.

 

Так от, в музеї в той день чомусь не було світла. День був сонячним - і цілком вистачало вікон, але на виході до нас підійшов працівник і, вибачаючись, повернув нам гроші за квитки. Мовляв, нам шкода, що скапарили вам темрявою відвідини, візьміть гроші назад.

Дивина!




Замок іоаннітів

Замок іоаннітів


Кактуси тут як бурьян.

Кактуси тут як бурьян.


Футбол в античному тетатрі

Футбол в античному тетатрі




Біля міського музею

Біля міського музею


Лікійський саркофаг посеред вулиці

Лікійський саркофаг посеред вулиці


Вид на бухту

Вид на бухту


Надгробки всюди.

Надгробки всюди.


Етнографічний відділ музею

Етнографічний відділ музею


Фетхі-бей з крилами

Фетхі-бей з крилами


Місто і надгробки

Місто і надгробки


Мавзолей Амінтаса

Мавзолей Амінтаса


Типово туристське місце

Типово туристське місце


Гробівці в скелі

Гробівці в скелі


Статуя на площі

Статуя на площі

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник