English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Білгород-Дністровський

Белгород-Днестровский. Крепость

Серпень'97. Сильно втомлена після поїздки у хиткому автобусі.


Розкопки Тіри. Білгород-Дністровський

Вересень'03. Антикварна Тіра, антикварна Іра.


Білгород-Дністровський. Фортеця.

Вересень'04. Озброївши себе цифровиком.


 Найбільша фортеця України та грецькі розвалини поруч.

ბელგოროდ-დნესტროვსკის ციხე-სიმაგრე

Румунські листівки називають білгородські фортифікації "Фортецею Штефана Великого"

Координати: 46°11′32″ пн. ш. 30°20′00″ сх. д. Одеська область.

Близько 50 тис. жителів.

 

Через те, що майже щоліта у другій половині 90-х - на початку 2000-х років на море я їздила у Одеську область (Затока, Сергіївка, Кароліно-Бугаз), у цю грандіозну за площею фортецю України також навідувалася регулярно.

Не сказала б, що аж так полюбила Аккерманську твердиню (не вистачає їй рельєфа, як на мене), але їнших вартісних екскурсійних об'єктів поруч не було.


Скажу більше - у 1999 році ми штурмували колись неприступні стіни, вдало штурмували - бо ну дуже не хотілося платити за вхідний квиток оті кляті 70 копійок. Скупий платить двічі, а жадібний, наперекор Магомету, лізе вгору через амбразури. До речі, згадка про такі подвиги - чи не найприємніша з тих, що пов'язані з фортецею.


Під час прогулянки містом (самим містом, а не фортецею), нам з Міком вдалося побачити багато цікавого і поза старими мурами. Для юних натуралістів створена галерея: там квіти, дерева та інші екзотичні рослини з міста над Дністром (лінк не забути дати, лінк не забути дати.... - мантра підсвідомості). А ще зустрівся непоганий будиночок зламу ХІХ та ХХ століть (він на одній з світлин у галереї ліворуч).
Моє серце розплавилося у місцевій фортеці не стільки через її башти та стіни, скільки через величезну кількість календариків біля її входу (хто не знав, я колись колекціонувала ці маленькі шматочки цупкого паперу).
Добре, переходимо до історичної довідки.


 Власне, історична довідка

Bilhorod-Dnistrovskyj (Akkerman) je město na jižní Ukrajině

Релікти чогось давнього

Білгород-Дністровський - одне з найдавніших міст світу (!), де часто змінювалося населення - і часто змінювало назву поселення. Встиг за свою історію Білгород побути і Аккерманом, і Офіуссою, і Тірасом, і Ак-Лібо, і Четатя-Албе, і Фегер-варом.

 

Майже на всіх мовах у назві так чи інакше фігурувало слово "білий". Через те, що ми зараз називаємо білгородом, у давнину проходили найважливіші торгові шляхи із Захода на Схід та навпаки. Окрім форетці, місто славиться своїми храмами, є серед них навіть один підземний.


Що цікаво: збудована Аккерманська твердиня на залишках античного міста Тіри, яке існувало до IV ст. (див. фото). Зараз там, здається, ведуться перманентні розкопки.

Так як тут перехрещувалися шляхи караванів купців, потреба у захисті поселення існувала завжди. Тому важко зараз з достовірністю сказати, хто саме почав зводити тут високі мури та неприступні башти. Відомо, що будували фортпост протягом двохсот (!) років, приклали до цього руку і молдавани, і генуезці, і турки. Історики все-таки схиляються до версії про генуезців як засновників форпосту: спритні італійці з'явилися в Причорномор'ї, яке тоді підпорядковувалося Золотій Орді, в ХІІІ столітті - і домовляються (хто зна як) з татаро-монголами. Офіційно місто під татарами, але це лише офіційно - бо правлять у ньому генуезці. А укріплення їм були потрібні для контролю за дністровським лиманом. 

Генуезці вміли оживити поселення: вже в XV ст. Аккерман-Білгород став середньовічним мегаполісом з 20 тисячами жителів. 

Праця стількох народів дала свої плоди: фортеця була надміцним військово-технічним комплексом. Збудована вона на високому скелястому березі Дністровського лиману (і все одно їй не вистачає рельєфу! Я вперта і свого тримаюся!) з місцевого каменю-вапняка. У плані це неправильний багатокутник площею більш як 9 га (ого). Довжина оборонних стін (краще сядьте) - близько 2,5 км, висота башт на мурів - від 5 до 15 метрів, товщина від 1.5 (ну, це звично) до 5 м (вау!). З боку Дністра, з півночі, немає рову, а от з інших трьох боків він є. Колись цей 14-метровий штучний канал заповнювався водою - і фортеця ставала тим більш неприступною. Уявіть, глибина рову спочатку була 22 метри. Що не кажіть, а навіть сухі цифри тут бентежать та вражають.


Внутрішніми оборонними стінами фортеця розділена на 4 двори. Найбільше туристам подобається найстаріша частина (ХІІІ ст.), яку зовуть Цитаделлю (див. перше фото вгорі). Це своєрідна фортеця в фортеці. Коли інші частини твердині підкорялися ворогу, тут ще довго можна було підтримувати оборону. Саме у цій частині замку мешкав комендант фортеці, містились військові штаби, тут же були й гареми. Прямокутна у плані, з кутовими циліндричними баштами, цитадель була однаково неприступна з усіх боків. Місцеві ексурсоводи розказують про золоті скарби, залишені тут турками, про чудовий водогін, про перебування тут О. Пушкіна, Лесі Українки, І. Нечуй-Левицького, К. Паустовського, А. Міцкевича та В. Катаєва. А одна з башт (див. фото поруч) носить ім'я великого вигнанця античності - Овідія.

Двір фортеці. 8.05.08

Двір фортеці. 8.05.08

 

Так от про двори. Цивільний (громадський?) двір призначений був захищати населення міста під час облог. Площа цього двору - 5 гектарів. Тут є залишки мінарету від турецької мечеті (зразу пригадується Хотин, еге ж?), археологи поруч відкрили фундамент християнського храму ХІІ - ХІІІ ст. Три найсмасштабніші башти цього двору - Овідієва (а.к.а. Дівоча), Сторожова і Пушкінська. Чому в пам'ять видатного російського поета (котрий і справді бував у місті 14-16 грудня 1821 р., а конкретно фортецю відвідав 15 грудня - разом з комендантом твердині підполковником Кюрто. Кюрто і Пушкін були давно вже знайомі: Кюрто викладав у Ліцеї фехтування) називають саме цю башту, невідомо. 

 

Гарнізонний двір містив казарми, конюшні та склади боєприпасів.


Господарський двір зараз майже цілком знищений. Немає вже й Карантинного (або Портового) двору, на якому розміщувалися склади з товарами і торгові ятки. 

 

Стіни фортеці були укріплені рекордним числом башт - їх було 34: круглих, циліндричних, восьмигранні в плані, з глибокими пивницями, з шатровими дахами. Звичайно, не всі збереглися до наших часів. Кожна з башт мала своє призначення, звідси й їх назви: Темниця, Комендантська, Скарбниця. Вхід до фортеці оберігали міцні Кілійські ворота з підйомним мостом та двома решітками-герсами.

 

В зовнішню стіну фортеці з боку лиману вмуровані ядра - це так званий тетраксис (фігура з 10 точок, які формують дев'ять правильних рівних трикутників). Зараз про тетраксис ходять магічно-масонсько-друїдські легенди (ексурсоводи дивно часом собі на хліб заробляють) - звідси ростуть ноги в побасенок про те, що СЕРЕДНЬОВІЧНУ фортецю у Білгороді-Дністровському збудували МАСОНИ (які з'явилися вже в епоху Просвітництва - а на берег Дністровьского лииману, певно, потрапили за допомогою машини часу. Бо у XVIII ст. Аккерман вже давно був турецьким. які тут масони). Хоча історики вважають, що тетраксис міг бути таким от затійливим сонячним годинником. 

І як вже згадали турків, доречно нагадати: Османська Порта неодноразово намагалася захопити місто ще з XV ст., в серпні 1484 р. замок потрапив в облогу велетенської армії (50 тисяч кримчаків Менглі-Гірея - це іграшка в порівнянні з 300-тисячною армією турецького султана Баязета ІІ). 350 тисяч ворогів - це серйозно. Фортеця протрималася 16 днів, але потім здалася. На нескінченні 328 років в Придністров'ї запанували османи. Ну, не зовсім османи: сюди було переселено татарів, які утворили Буджацьку орду з центром в Ак-Кермані (часом вони фамільярдно називали місто Акджа - Біленька). В 1812 р., коли Придністров'я відійшло до Романових, буджацьких і ногайських татарів відселили в Таврійську губернію, а на їхнє місто до лиману прийшли болгари, німецькі колоністи, гагаузи...

 

Та ласим шматком форпост видавався не лише туркам. Протягом ХVІ-ХVІІ ст. козаки неодноразово робили походи до аккерманських стін. Були тут і Іван Сірко, і Семен Палій, і Григорій Лобода. А століття ХVІІІ принесло з собою три російсько-турецькі війни. У 1770, 1779 та 1806 році московські війська відвойовують місто у Порти, та турки вперто вертають собі свою власність. Лише у 1812 р. за Бухарестським мирним договором південь Бесарабії з Аккерманом переходять остаточно до Росії.


У 1832р. фортеця позбавилась свого стратегічного значення, в 1896 р. її оголошують історико-архітектурним пам'ятником.
Знайти її туристу, що вперше потрапив у Білгород, самому буде непросто. Від залізничного або автовокзалу прямуйте до ринку у центрі міста. Далі вам підкажуть. Сувенірів тут повно, відпочиваючих також. Найкращий вид для знімкування - з боку лиману зранку.


 Храми Білгорода-Дністровського

Церква в Білгороді-Дністровському
Катедральний храм в Цетаті Альбе (Білгороді-Дністровському)

Церкви в Білгороді-Дністровському

Місто багате не лише фортецею. Тут збереглося чимало древніх культових споруд. Я бачила чотири храми, і це далеко неповний перелік.

 

Є скромна з виду мурована Т-подібна вірменська церква Богородиці (вул. Кутузова, 1) зального типу(гіпотетично XIV ст., перебудови першої половини ХІХ ст.: тоді до південного боку мініатюрної низенької святині прибудували двоповерхове приміщення, а з західної сторони - приземкуватий чотириколонний портік тосканського ордеру). Як то водиться в вірменських церквах, в інтер'єрі можна побачити кілька вмурованих каменів-хачкарів. Храмів такого типу всього два на Україні (інший екземпляр теж на Одещині, в місті Кілія). Зараз храм є базою археологічної експедиції. 

Біля церкви знаходиться так званий Сарматський склеп (ІІІ ст.), розграбований ще у давні часи. Склеп перенесено сюди з піскового кар'єру. 

 

Грецька церква (вул. Л.Попова, 13) дещо молодша: датується кінцем XV - початком XVI століть. Ця надзвичайно архаїчна споруда зведена з пиляного вапняка, має товсті стіни, і тому виглядає масивною попри скромні розміри. Церква  зального типу, одноверха, з дзвіницею (остання була побудована у ХІХ столітті).

 

По вулиці Шабській тулиться до скелі підземна церква св. Івана Сучавського. Датується храм XIV-ХІХ ст. Святиню звели над колодязем, де, за легендою, в 1330 р. татари замучили молдавського купця Іоанна, який відмовився прийняти мусульманство. Висота залу святині - всього 3 м (для храму це дуже скромно), в плані зал прямокутний (5,5 на 3 м. Всього!). Колодязь зберігся і знаходиться в південно-східному боці храму. Підземна церква, як пише чотиритомник, не має аналогів в Україні.

 

Є ще кілька церков вже російського періоду історії міста: класицистичної або єпархіальної архітектури, а тому малоцікавих. Скажімо, серед них - класицистичний, з колонадою Вознесенський собор (1815-1820, вул. Ізмаїльська, 72). Незадача яка - 40-метрова дзвіниця собору впала в 2004 році. 

Є ще золотокупольно-рожева Георгіївська (Болгарська) церква (1840 р., кут вулиць Радянської і Кишинівської). У цьому храмі в 1962 р. було віднайдено поховання Волконських. На фото поруч - цвинтарна Миколаївська церква (1867) з Білгороду-Дністровського. 


 Пам'ятки цивільної архітектури Білгорода-Дністровського

Олександрівські казарми у Білгороді-Дністровському (тоді Цетаті Альбе) в румунські часи.

Олександрівські казарми у Білгороді-Дністровському (тоді Цетаті Альбе) в румунські часи.


Крім фортеці і храмів у місті збереглися й цивільні пам'ятки.

Наймасштабніша з них, правда, не дуже й цивільна - це колишні Олександрівські казарми офіцерського корпусу на березі Лиману, по вул. Швабській. Зведені вони за наказом російського царя Олександра І, звідси й назва. Військові квартирували у комплексі аж до 1997 р. В 2007 р. один з корпусів пережив серйозну пожежу, тому зараз в більш-менш пристойному стані є лише внутрішній корпус. 

 

Навчальні заклади міста теж бувають старовинні: в будівні колишньої земської управи зараз аграрний технікум (вул. Першотравнева, 53), а в колишній чоловічій гімназії - старий корпус педагогічного училища (вул. Пушкіна, 15). 

 

В колишньому особняку купця Феміді зараз краєзнавчий музей (вул. Пушкіна, 19). 

 

Ошатна віла поміщика Ярошевича (див. фото в галереї, кут вулиць Пушкіна і Каліліна) зараз напів-руїна. 


 Архівне фото вірменської церкви у Білгороді-Дністровському

Вірменська церква в Білгороді-Дністровському

Вірменська церква Богородиці зального типу в Білгороді-Дністровському (XIV ст., перебудови першої половини ХІХ ст.)


Громадський парк у Білгороді-Аккермані

Громадський парк у Білгороді-Аккермані





Білгород-Дністровська фортеця в румунські часи. Cetatea Albă
Белгород Днестровски (Cetatea Albă, Akkerman) е стар град в Югозападна Украйна
Białogród nad Dniestrem (Biłhorod-Dnistrowśkyj, Akerman) − miasto w południowo-zachodniej Ukrainie
Ак-Керманська фортеця у Білгороді-Дністровському (Одещина)
Białogród nad Dniestrem (Biłhorod-Dnistrowśkyj, Akerman) − miasto w południowo-zachodniej Ukrainie
Ак-Керманська фортеця у Білгороді-Дністровському (Одещина)
Аккерманська фортеця і Білгород-Дністровський

Фортеця в румунські часи.


Класичний вид фортеці в Білгороді-Дністровському
Bilhorod-Dnistrovskyï est située sur la rive droite de l'embouchure du Dniestr, dans le Boudjak

Класичний вид


Bilgorod-Dnistrovsky's castle

Травень-2008.


Білгород-дністровський замок, двір. Interior de la fortaleza de Bilhorod-Dnistrovskyi.

Мешканці фортеці в Білгороді-Дністровському. 8.05.08.

Мешканці фортеці


Білгород-Дністровський, фортеця. Тетраксис приписують друїдам

Тетраксис приписують друїдам


Vedere din exteriorul cetăţii. Cetatea Albă

Вересень 2003


Мік-каскадер

Мік-каскадер


Заздріть нам, заздріть!

Кадр з фільму С.Тарасова "Рицарський замок"


Кадри з фільму С.Тарасова "Рицарський замок" (1990)


Грецька церква в Білгороді-Дністровському
Джерело св. Георгія в Білгороді-Дністровському

Грецька церква і джерело св. Георгія


Вхід до замку в Білгороді-Дністровському

Вхід до замку. 2 вересня 2004 року.


Вал. Вражає.

Вал. Вражає.


Особняк Ярошевича у Білгороді-Дністровському

Особняк Ярошевича


Dnyeszterfehérvár

Він же на старій листівці




Білгород-Дністровський. Олександрівські казарми

Олександрівські казарми


Білгород-Дністровський
Місто поза фортецею. Білгород-Дністровський
Белгород-Днестровский
Bilhorod-Dnistrowskyj ist eine Stadt in der Oblast Odessa
Ліцей в Цетатеї Альбі (Білгороді дністровському).
Вид на Білгород-Дністровський румунського періоду
Білгород-Дністровський - це про воду, лиман і Дністер
Ще одна панорама Білгорода-Дністровського

Місто поза фортецею.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник