English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Верховина (Жаб'є)
Слупейка - адміністративний центр старого Жаб'єго.

Слупейка - адміністративний центр старого Жаб'єго.


Їхати в Верховину за архітектурою не зовсім доречно.

Їхати в Верховину за архітектурою не зовсім доречно. За архітектурою і не їздять.


дерев'яна церква в Верховині

Хоча дерев'яна церква в Верховині все-таки є. Як не бути.


Карта

Координати: 48°09′06″ пн. ш. 24°48′49″ сх. д.

 

Трохи більше за 5 тисяч жителів - смішні цифри для райцентру, але якщо цей райцентр в горах, та ще й займає площу в 51,8 кв.км - то цілком може бути. Тільки от шукати тут відголосків давнини (а перша згадка про Жаб'є знайшлася в документі аж за 1424 рік) не варто. Не знайдете все одно. :о)


 Французи б були в захваті

Універмаг в Верховині

Про Верховину треба знати ось що: в старих путівниках немає такого слова (по відношенню до населенного пункта, звісно). Просто аж до 1962 р. це селище міського типу носило не надто милозвучну назву Жаб'є - і не селищем було, а звичайнісіньким селом поруч з над-популярною в Богеми Криворівнею.

 

Хоча й сюди туристи заїжджали: Карпати все-таки навколо. Стоїш на березі пересохлого до струмка (літо спекотне, спекотне) Чорного Черемошу, розглядаєш панорами - і так якось спокійно і мило від всієї цієї краси навколо. Гори не видаються грізними чи принаймні високими так, щоб їх не можна було підкорити. Між тим враження це хибне - вже хоча б тому, що Верховина й сама забралась в гори досить високо (620 метрів над рівнем моря - це не жарт). Хоча що тихо й провінційно - так, правда. До обласного центру шалені якісь 150 км, залізниці немає (про це в путівнику по курортам Галичини бідкався на початку ХХ ст. Мєчислав Орлович), про аеропорт і мріяти забудьте, пазики до Косова чи Ворохти ходять нечасто і набирають добру сотню гуцулів всередину.

 

А власне - гуцули. Оспівані сотнями поетів, прославлені сотнями художників, вони видавались давнім мандрівникам міфічним народом, нескоренними, своєрідними горянами - з власною культурою, шатами, мовою... Зараз на сто пасажирів пазика в вишиванці буде одна ідеологічно-свідома бабця: глобалізм вже доповз й до Верховини, вище вже нікуди. Де ті молодички й легені, що витанцьовували на фоні дерев'яної (тоді - ще дерев'яної, уявіть) церкви на фото Ч. Павловського? Що з ними сталося, чому цей дух вивітрився, подався десь за Чорногору, шукати нової батьківщини? Століття тому село Жаб'є з усіма присілками нараховувало 11 тисяч мешканців, а зараз селище Верховина є більш як вполовину меншим. Диво дивне - і таким же було й в австро-угорські часи (Жаб'є було рекордсменом: найбільша кількість жителів як на село + найбільша територіальна одиниця (гміна) Австро-Угорщини - близько 600 кв. км).

 

Про 32 км, які відділяють Верховину від Ворохти путівник скаржиться: "Зла дорога". Вона й зараз не найкраща, хоча й підлатали її вже місцями після катастрофічної повені 2008 року (все ще роблять ділянку в Криворівні - дані на вересень 2009 р.).

Гуцули з Жаб'єго.

Хоча й на початку ХХ ст. Жаб'є цілковитою глушиною не було: працювали телеграф, суд, податковий уряд, пошта, біла греко-католицька прафія (а римо-католиків чекали понад 30 км не надто хорошої дороги до Косова, тільки скільки їх було тоді, цих римо-католиків? Мізер. І зараз мізер). Працювали кілька магазинів, мали практику лікарі Мілгром і Невестюк, були аптека, санаторій для сиріт, фундований графом Скарбеком, і крайовий шпиталь для сифілітиків. Хвороба ця вважалася дуже поширеною на Гуцульщині - діти гір просто називали її "домашньою хворобою". Самі домірковуйте. чому так було.

 

Тодішнє Жаб'є розлягалося в горах широко: від Чорногори на південному заході - до Микуличина на заході, від Гриняви на сході - до місця з'єднання Чорного та Білого Черемошів. Адміністративний центр був у найбільш північному з присілків - Слупейці. Саме там знаходився і мережевий готель тих часів "Дворик Чорногорський" (ліжкомісце без матрасу обійшлося б туристу в 1,4 крони, з матрасем - в усі дві крони). Слупейка була й найнижчим з присілків - "лише" 633 м. над рівнем моря - а деякі частини Жаб'єго забирались в гори на висоту в понад кілометр.

 

Тодішніми лісами, більш дрімучими, більш могутніми, завідували держава та рід Скарбеків. І тоді, і зараз ліси відповідали за кришталеву чистоту місцевого повітря.

 

Сюди приїздили подихати, подивитись на гуцулів, позбирати в лісах гриби-ягоди - а найдосвіченіші мандрівники брали тут низький старт перед Чорногорою - до Поп-Івана вже зовсім поруч, а далі по хребту- і аж до Говерли з Петросом... Хоча найекзотичнішою, найцікавішою була екскурсія-сплав на плотах-дарабах, разом з гуцулами-лісорубами. Двічі на тиждень туристів катали на дарабах - або до Устерик, або аж до Кутів і Вижниці.

 

Про ті часи у містечку зараз пам'ятає хіба закутана в бляху дерев'яна церква Посвячена на честь чи то св.Юра (Георгія), чи то на честь Пресвятої Богородиці. На жаль, я не знаю року її побудови - думаю, це якраз початок ХХ століття. Поруч - пам'ятники Кобзарю, Івану Франку, фігура богоматері - цілком собі міський з виду центр. Хоча ознака міста - громадський міській транспорт. а в Верховині, не дивлячись на її розміри, такого немає.

 

 


 Добре, коли посередині райцентру такі пейзажі:

Верховина, 11 вересня 2009 р.

Верховина, 11 вересня 2009 р.





A train station in Verkhovyna, the Carpathian
Wierchowina (Werchowyna; do 1962 Żabie, Жаб'є) – osiedle typu miejskiego na Pokuciu nad Czarnym Czeremoszem (dopływem Prutu

Австрійських часів будівля


Werchowyna

Такою я фотографувала церкву в 2002 р.


Old Verkhovyna (Zhabie)

А такою вона була давно.


Wierchowina (miasto)

Мало що змінилося.


Maciej Stęczyński w 1848 stworzył serię rysunków i akwarel poświęconych okolicom Żabiego, opisał je w poemacie Karpaty.

І до Чорногори вже близько.


Чорний Черемош в Верховині

Чорний Черемош в Верховині


Тарас Шевченко. Монумент в Верховині.
Іван Франко. Монумент в Верховині.

І Тарас. і Іван.


Гуцульська школа.

Гуцульська школа.


Ворота церкви в Верховині.
Дзвіниця. Верховина.

Ворота і дзвіниця.


Є ще одна церква.

Є ще одна церква.


Раніше проводили сплави на дарабах.

Раніше проводили сплави на дарабах.


Ще старе фото церкви.

Ще старе фото церкви.


Чорногора з Верховини.
Гуцулка з Жаб'єго.

Правильні гуцульські картинки.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник