English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Полтава. Управа земства
Будинок земської управи. Серпень-2006.

Будинок земської управи. Серпень-2006.


Фойє

Фойє


Це... це... це... О-о-о-о!!! Якщо це не побачиш своїми очима - зрозуміти захват і охи тих, хто бачив, буде важко.

От я, скажімо, цей будинок бачила на десятках фотографій. Ну і що,  ну і будинок, а що в нім такого? Ну, український модерн, ну вікна шестикутні, ну майоліка, герби, півники та вітражі. І що?!??

Коли він проплив, так трішечки боком, повз вікна маршрутки в Полтаві, я зойкнула і стурбованою скоромовкою попросила водія випустити нам тут, негайно, бо ми приїхали.

О яка вона, сила краси :).


 Катастрофа-2010

В січні 2010 р. через незаконне будівництво споруди мерії поблизу музею в пам'ятці пішли стінами тріщини, існує ймовірність, що будівля може завалитися. Тріщини утворюються від грунтових та техногенних вод, які через підземні ходи потрапляють під фундамент музею. Причина - порушення структури грунтів внаслідок риття котловина адмінбудівлі мерії, яка споруджується поруч із музеєм. Щоб запобігти подальшій руйнації, треба негайно збудувати протифільтраційну завісу від грунтових вод, повідомив заступник Полтавської голови ОДА Андрій Баранов, а також зазначив, що робить усе для збереження пам’ятки. ДП «Укрдержбудекспертиза» у Полтавській області відкликала свій висновок комплексної державної експертизи робочого проекту «Адміністративний будинок по вул. Конституції, 4 в м. Полтава». Наприкінці лютого 2010 р. до облдержадміністрації надійшов черговий лист від контролюючих органів щодо ситуації навколо краєзнавчого музею:

«Державна служба з питань національної культурної спадщини, діючи в межах повноважень, визначених Положенням про Державну службу з питань національної культурної спадщини», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.06 №336, та враховуючи невиконання протизсувних робіт, пов'язаних з захистом будівлі Полтавського краєзнавчого музею - пам'ятки архітектури та містобудування національного значення по вул. Конституції, 2, направила на адресу виконавчого комітету Полтавської міської ради припис від 18.02.10 № 22-360/25 з вимогою негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці по вул. Конституції, 4 в м. Полтава до врегулювання проблемної ситуації навколо названої будівлі-пам'ятки, а саме недопущення її руйнації».


 Історична довідка

Будинок земства будували в 1903-1908 роках. Над проектом та його втіленням в життя працювали архітектор В.Г. Кричевський, художники С.І. Васильківський та М.С.Самокиш. Імена які, правда?

Роботами Сергія Івановича Васильківського щедро були прикрашені підручники з української мови та історії - ми росли на цих видах України, ми писали по ним твори.

 

Випускник Ніжинської гімназії Микола Семенович Самокиш - теж майтер живопису, але прославився як баталіст. Та сама історія: його козаками щедро засіяні сторінки історичних книжок. Його ім'я носить кримське художнє училище.

 

Василь Григорович Кричевський - ім'я менш відоме, але така вже доля архітекторів, це ж не поп-зірки.

Ціле сузір'я знаних, шанованих майстрів. Вони не могли зробити абищо - вони створили шедевр.

 

Козацький човен. Експозиція Полтавського краєзнавчого

Будинок зводили з цегли. Він двоповерховий, має підвал та мансарду, високий дах. Центральна частина будівлі фланкована двома башточками. Чотиритомник розумно підказує, що при створенні земської управи її автори використали традиційні мотиви української дерев'яної архітектури: вони вгадуються в ступінчастому завершенні башточок, зрізаник кутах віконниць та дверей, навіть в кронштейнах карнізів. Кольорові майолікові вставки та ряд поліхромічних керамічних гербів міст Полтавської губернії на фасаді були виконані учнями Миргородської керамічної школи. А оформлення інтер'єрів кахлями, живописом, різьбленням по дереву заставляє ходити по приміщенням з відкритим ротом: це ж неймовірно!

 

Немає більш української будівлі в Україні - ось мій вердикт, якщо він вам потрібен. Це квінтесенція, це витяжка з самого серця українства, це крещендо народного мистецтва в професійних руках майстів.  

 

Не дарма Микола ІІ так обурився ним під час відвідин міста в 200-ту річницю Полтавської битви (1909).

"Стиль дома исполнен как бы для прославления малороссов и их истории, что крайне недопустимо и вредно для государства", - заклеймив він управу. Хха.


 Бунін, війна та інші факти.

Архівна листівка.

Що цікаво: будинок управи виріс на місці свого попередника: первісна управа була тут збудована в 1871 році, але її розібрали в 1901 р.

Та споруда теж могла похизуватися: хай не такою вишуканою архітектурою, то Іменем, яке прогриміло на весь світ. В земській губернській управі в Полтаві з 1892 по 1895 роки працював великий майстер російської літератури Іван Бунін. Його призначили хранителем архіву земських видань. Саме з його автобіографічної повісті "Життя Арсеньєва" ми можемо довідатися, якою була управа-попередниця (та її частина, де працював молодий письменник): "довга склепінчаста кімната в напівпідвальному поверсі"

Щоправда, на той момент він був ще маловідомим письменником (ну 22 роки всього, ну ж не всі такі, як Любко Дереш!), хоча й друкувався вже в "Полтавських губернських відомостях".

Саме в Полтаві Бунін вперше почув про Максима Горького.

 

В роки Другої світової війни будинок полтавського земства згорів. В 1964 році відновлення споруди нарешті завершили: над ним працювали архітектори Н.Костирко, В. Крачмер, Н. Квітка, Д. Гольдінов, інженер Г. Борщ та інші спеціалісти.


 Краєзнавчий музей.

Скелет мамонта в одному з залів

Зараз в цьому розкішному будинку розмістився Полтавський краєзнавчий. Музей цікавий, раджу відвідати. Він веде свій родовід ще з червня 1891 року, коли професор В. Докучаєв, колекціонер та географ, створив у місті музей натуральної історії. Основою збірки послужили речі, які були знайдені в Полтавській губернії під час експедицій під керівництвом професора. Досліджувалися грунти Полтавщини, флора та фауна. Гербарій та колекція зібраних грунтів і стала основою першого полтавського музею, який відкрився в вересні 1891 року.

 

Зараз теж кілька перших залів музею традиційно віддані саме тваринному та рослинному світу цього краю - а також його колишнім мешканцям. Мік був у захваті від скелету мамонта.

 

До речі, той перший полтавський музей і розміщався практично на цьому ж місці: в трьох кімнатах флігелю земської управи.

 

В 1916 році колекція музею поповнилася щедрим дарунком від Скаржинської: 20 000 експонатів і наукова бібліотека на 4 000 томів. Ого.

Революція прогриміла над краєм, змінюючи більшим чином вивіски, а не суть музею: з 1920 року він називався Центральним пролетарським музеєм Полтавщини. А от фашисти музей не пожаліли, розграбували в перші ж дні окупації. Матеріали про підпалення колишньої управи земства та розграблення колекції були представлені на Нюрберзькому процесі. З них дізнаємося, що було знищено та вкрадено експонатів з порцеляни - 300 штук, дерев'яних виробів - 600 штук, виробів з скла - 500 штук, зброї - 500 екз., гончарних експонатів - 3 000 штук, вишивок - 300 штук. Повністю було знищено кабінети М.В. Гоголя, І. П. Котляревського, Панаса Мирного та О. Тесленко. Згоріли документи і реліквії Полтавської битви, настінне панно роботи С. Васильківського.

Один з залів першого поверху

В грошовому еквіваленті таке оцінити майже неможливо.

 

Але музей вижив. Зараз його експозиція представлена в 35 залах і складається з більш як 200 000 екземплярів. Тут можна побачити унікальну колекцію старих українських килимів та плахт, тут стоять, склавши на животі руки, кам'яні баби з степів, тут зберігаються дзвони Успенського собору, тут відтворено кімнату аристократів Полтавщини ХІХ столітя - і інтер'єр простої селянської хати, тут не обійшлося без знаменитої опішнянської кераміки. Є зброя - бунчуки і булави, шаблі і лати. Є невеличкий стенд зі східними речами - скажімо, там можна побачити чайничок з Китаю, прикрашений зображеннями китайців з німбами над головами.

Одне лише можа завадити вам у відвіданні музею: середа. А в інші дні Полтавський краєзнавчий працює. :)

 




Обладунок польського гусара (XVI-XVII ст.)

Обладунок польського гусара (XVI-XVII ст.)


Архівне земство.


Архівне земство.


Архівні види інтер'єрів земства.


Архівні види інтер'єрів земства.


Хол - це щось неймовірне.

Хол - це щось неймовірне.


Фрагмент інтер'єрів музею.


Фрагмент інтер'єрів музею.


Зовнішній декор споруди.

Зовнішній декор споруди.


Чумацькі воли тягнуть воза на другому поверсі музею.

Чумацькі воли тягнуть віз на другому поверсі музею.


Фрагмент експозиції

Фрагмент експозиції


Половецькі баби не реагують на відвідувачів. Медитують.

Половецькі баби не реагують на відвідувачів. Медитують.


Зал, розписаний Васильківським та Самокишем.

Зал, розписаний Васильківським та Самокишем.


Китайці з німбами?

Китайці з німбами?





Герб на фасаді.

Герб на фасаді.


Двері до музею - теж витвір мистецтва.

Двері до музею - теж витвір мистецтва.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник