English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Карапчів
На початку ХХ століття церква (1816) у Карапчеві була ще дерев'яною. З книги "Українське мистецтво" Вадима і Данила Щербаківських (Київ, 1913, перевидання: Харків, 2015, видавець Савчук О.О.).

На початку ХХ століття церква (1816) у Карапчеві була ще дерев'яною. З книги "Українське мистецтво" Вадима і Данила Щербаківських (Київ, 1913, перевидання: Харків, 2015, видавець Савчук О.О.).







Палац і церква в Карапчіві.


Карта

 

Це Вижницький район, зовсім поруч з Вашківцями - і Анниною горою. Село чимале - понад 2 тисячі жителів. І стародавнє. Кажуть, село починалося з слов’янського поселення Городище, про яке пам’ятає ще струмочок Городець та залишки земляних валів. Назву села місцевий переказ виводить від татарського словосполучення «кара пчі», «чорна ріка» — так зі злістю кочівники називали місцеву річку Глибочок, яка під час повеней стає темною і лихою, руйнуючи на своєму шляху всі перешкоди.

 

На початку ХХ століття з Карапчіва в Берегомет вузькоколійкою вивозили головне багатство краю - деревину.

 

На початку Карапчіва вправо відходить стара дорога, далі вже зеленіє парк. Посеред парку стоїть приміщення сільської школи, колишній палац вірменської родини Криштофовичів. Висока вежа з декоративними зубцями-мерлонами дивиться на навколишні ліси вже понад століття.

Криштофовичам належала колись і споруда сучасної сільради (1908).

 

Дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (1816) сподобається мало кому: стіни сяк-так оббиті білим сайдингом, який вже подекуди відстає, дах в лискучій блясі, дзвіниця теж сайдингово-бляшана... Шкода пам’ятку.

 



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник