English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Чинадійово - замок
Szentmiklós. Чинадієвський замок

Ледь не проїхали повз. 28 квітня 2005 року.


Одна з моїх статей про це місце.

Координати: 48°30′07″ пн. ш. 22°50′30″ сх. д. 

6,8 тис. жителів. 

 

Ні, ну звичайно ж я знала, що замок в Чинадійово є - і це не лише казково-розкішний санаторій "Карпати". Але моє знання чомусь не поділяли ані водії маршруток, ані просто люди в Сваляві. Їздили, бували, знаємо, не кажемо, що ви, Блека, брешете, але замку там не бачили. Дипломати.

Але як не бути тут замку, коли сама природа просить про нього! До Мукачева всього 12 кілометрів. Долина Латориці тут звужується, гори обступають шлях зусібіч, неподалік перевал, так звані "Руські ворота", звідки угорські королі водили свої війська на Галичину. І поселення це русинське стародавнє: відоме з 1214 року - тоді, щоправда, як Сент-Міклош - аж до 1944-го. (Хоча археологи накопали артефактів і з IV, і з ІІ тисячоліть до н.е.) Ім'я-тезку з Санта-Клаусом отримало ще навіть не місто, і не село, а стародавній феодальний маєток. Хоча люди, що тут жили, називали його на свій русинський лад - так, як зовемо його й ми зараз.

 

1264 року король Іштван V дарує маєток магістру Аладару, королівському уповноваженому в справах догалицьких князів. Село розростається, населення його збільшується. У домінії Чинадійове перебувало на шанованому другому місці після Мукачева, а у господарському відношенні так і взагалі столицю випереджало! Замок мусив бути. І замок був. І, на щастя, є.


 Чинадійовський замок

Márki Sándor Замок у Чинадійовому

З книги II. RÁKÓCZI FERENCZ (Автор Márki Sándor).

 

 Чинадієвська фортеця, сувора, кам'яна, всього з двома кутовими вежами, з метрової товщини стінами, зведена в XIV столітті бароном Перені. (Іноді називається цілком конкретна дата побудови: 1450 рік). Твердиня була центром Чинадійовської домінії. У 1657 році фортеця була значно пошкоджена польськими військами графа Любомирського. В 1670 р. твердиня переходить у власність родини Ракоці. Саме цей факт дозволив теперішньому орендатору споруди, художнику Йожефу Бартошу прив'язати до замка у Чинадійовому найвідомішу жінку Мукачева - мужню хорватку Ілону Зріні. Начебто легендарна захисниця Паланка саме в цих стінах вперше побачила своє кохання - юного (на 13 років молодшого за Зріні) угорського графа і ватажка антигабзбурзького руху Імре Текелі. Ілоні було 39 - і заради 26-річного Імре вона зреклася маєтків і титулу. Таки тут це сталося - і все. Тут потайки відбувалися їхні побачення, тут вони проводили ночі. Не вірите? Довести зворотнє практично неможливо, а "спальня Ілони", яку "відновлюють" в 2011 році, дуже скоро стане місцем, де чимало молодят проводитимуть шлюбну ніч. Замок же от-от з незрозумілого "Сент-Міклош" отримає назву "Замка кохання". Ррррромантично - і трішки нерозумно. Хоча, можливо, економічно вигідно. 

Нагадаю, що відновлюванням замку Сент-Міклош займаються Угорське Державне управління захисту пам'яток мистецтва і Фонд Ласло Телекі. Покрівлю замку, принаймні, відновили саме за їхній рахунок (на це було виділено мільйон форинтів - приблизно 5 тис. доларів по тодішньому курсу), як і кімнати першого поверху (зараз там невеличкий археологічний музей). Черепицю на перекриття даху використали автентичну - зібрати старі дахівки по всьому Закарпаттю допомогли цигани. Щось збирають на відновлення самі орендатори, чимось допомагає сільська рада. Бартош сподівається на допомогу нащадків колишніх власників - рід Перені все ще живе і квітне. В 2010 р. в замковій башті було відновлено і переосвячено замкову каплицю св. Миколая. Книги з бібліотеки Шенборнів, які в часи війни люди розібрали по домівках, зара частково повертають до замку. На жаль, відновлювальні роботи часто роблять абияк і по-простому: скажімо, використовуючи цемент.

В 2007 р. на замок вказував встановлений гіпсовий вказівник "під старовину": та жителі села дуже скоро його розтрощили. 

Та повернімося до історії твердині.

В кінці червня 1703 р. тут перебував бунтівний князь Ференц ІІ Ракоці - набирався сил після поразки свого війська під Мукачевим. Пізніше князь бував у Чинадійовому ще кілька разів. В 1708 р. в Сент-Міклош з Хуста перебирається кілька сімейств феодалів, котрі підтримали куруців. 

В 1728 р. замок отримує граф Фрідріх Шенборн - як дарунок від цісаря Карла ІІІ. Вже за шість років, у 1734 р., Шенборн береться за перебудову маєтку - споруду перекваліфікували з фортеці на палац. Ну, досить умовний, але палац. 

Під час фашистської окупації замок перетворили на тюрму. В радянський час будівлю використовували як сільраду і склад, певний час тут базувалася військова частина. 

Вид Чинадійового. Початок ХХ ст.

Вид Чинадійового. Початок ХХ ст.

 

Північна частина замку - так неначе головна. Саме до неї веде парадний вхід. Та обидві частини твердині з'єднані між собою, хоча з південного боку і є автономний вхід. На першому поверсі фортеці (це якщо подолати купу каміння біля входу) - шість кімнат та зала (палата) з великим вестибюлем. Другий поверх схожий за плануванням: шість малих кімнат та великий зал. Плюс довгий коридор.

Хоча тітонька з козами, яка пояснила мені, як добратися до замку (не дивлячись на наші прохання зупинитися, водій заповненого вщент автобусу на Воловець не реагував. Замок проїхали кілометри на два) і розказала, в якій саме хаті живе художник Й.Бартош, піти до власника замку я не наважилась (він орендує Сент-Міклош з 2001 р. - і так як оформив документи на твердиню як на руїну, державі нічого за замок не виплачує). Навряд чи він запустив би мене досередини. Мені в мій день народження вистачило і простого знайомства зі спорудою.

Колись замок оточували рови та вали, зараз оточують сучасні будинки та трактори. Латориця, щоправда, нікуди не поділася: як текла на південь від форпосту, так і тече.

Дивують згадки про прекрасний парк (з 1749 року! Закладений за часів володарювання в краї Ференца Башінди!) навколо замку. Це оті інвалідного вигляду два з половиною деревця? Де парк, де?? Там тракторний гуртожиток поруч, нема там парку, тим більш "прекрасного".

Д. і І.Поп гарно і докладно описали герб, що прикрашав стіни замку: два лева напроти один одного, один з шаблею, інший, як Паць - з жолудем. Над ними повис (Дамоклів?) меч в чоловічій руці. Цей геральдичний вибрик одного з власників фортеці, магнат Лоньї, з'явився на стінах близько 1640-го року, а зник невідомо коли. В ХІХ ст. ще був.

Перебудовували твердиню безліч разів: найбільш значні зміни відбулися в її зовнішності у 1734 та 1839рр. (остання під керівництвом архітектора Германа Ігнація). Тоді ж робітники знайшли в стіні замурований скелет, хтозна кого. Непахане поле для легендотворців.

 

В Чинадійовому є й кілька храмів. Неподалік замку збереглася готична греко-католицька церква з XIV ст. В 1403 році храм було перебудовано - перша видозміна, яких було, думаю, ще багато (одна з кардинальних - у 1814 р.). А трохи в стороні від траси видно шпиль православної церкви. Ми були в поселенні в четвер перед пасхальними святами. Вразили двоє хлопаків років семи, які допитувалися в мене, чи сповідає сьогодні батюшка. Гумку вкрали? Списали математику? Які там в них гріхи?



A BEREGSZENTMIKLÓSI RÁKÓCZI-KASTÉLY, DÉLNYUGATRÓL NÉZVE

Старе зображення замку


Латориця в Чинадійовому

Латориця в Чинадійовому



Ласкаво просимо!

Ласкаво просимо!


Чинадієвський замок

І все ж гарно


http://mars.elte.hu/varak/szentmiklos/szentmiklosrajzok.htm

Замок колись


http://mars.elte.hu/varak/szentmiklos/szentmiklosrajzok.htm

Готичне чудо перебудували

Готичне чудо перебудували


Вид у профіль

Вид у профіль


Як скапарити вікно: майстер-клас

Як скапарити вікно: майстер-клас


Ще один храм. Чинадієве (Чинадійово)

Ще один храм

Čynadijovo (Чинадійово, Чинадієве; Szentmiklós) je město (administrativně sídlo městského typu) ležící v Zakarpatské oblasti

Буклет про замок


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник