English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Панорама центру Цетіньє

Панорама центру Цетіньє з дороги до мавзолею Петра ІІ Петровича Нєгоша.


Що: Цетіньє, культурна столиця Чорногорії і взагалі - колишня столиця країни. Певно, місту, як і моєму Кам'янцю, дуже боляче було втратити центровий статус. Співчуваю.

Де: по дорозі з Підгориці в Будву. І до одного, і до другого міст близько 31 км. Неподалік розташований природний парк "Ловчен"

Населення: 16 000 чоловік. Небагато для другої столиці, але Чорногорія - маленька країна.

Увага! 15 км., що відділяють Цетіньє від Адріатики, - це 15 км вглиб континенту і континентального клімату. Тоді як на узбережжі ще можна купатися, в Цетіньє мені довелося побачити чи не найгарнішу осінь в житті. І було це 2 листопада 2007 року.


 Колишня столиця

Цей поїзд мав їхати з Будви до Светі Стефана. а він стоїть в Цетіньє

Особливість міста - його регулярне планування. Це дуже відчувається після відвідання старих міст в Которі, Будві, Ульциню чи Барі. Тут простору більше - і геометрії. Особливо добре це помітно з траси на Будву, звідки все місто як на долоні. Воно ховається в глибокій улоговині між гір, та це не допомагає створити супер-теплий мікроклімат. Мандаринові сади ми бачили майже скрізь в Чорногорії - та не в Цетіньє. Але яка тут золота осінь, ммм! Жовте листя вкриває тротуари і машини, прикрашає сади навколо палаців і розмальовує гори.

Якщо мене попросити порівняти Цетіньє з чимось знайомим, українським - то асоціяція буде одна: чернівецька вулиця Федьковича. Як і там, так і тут навколо - царство вілл та ошатних парадних фасадів ХІХ століття.

Заплутатися в квадратах регулярних вулиць неважко - хоча нам це і вдалося. Автостанція розташована в самому північно-східному кутку міста, а далі...


 А далі так:

Карта міста

Дуже скоро за автовокзалом ви побачите дзвіницю невеликої церкви. Вам туди, правильно. Це Влашська церква (crkva Vlaska, в нас би її називали Волоською або Молдавською). Храм звели пасттухи ще в 1450 році. Тоді ще ніякого Цетіньє не існувало - місто буде засноване аж в 1482 році Іваном Црноєвичем (Черноєвичем), останнім правителем з династії Црноєвичів.

Доводилося читати, що огорожа Власької церкви зроблена з стволів двох тисяч гвинтівок, які були захоплені під час битв з турецькими солдатами. Хоч як ми дивилися на огорожу, але бачили лише залізні перекладини, але аж ніяк не частини колишньої зброї. Легенда?

Біля церкви стоїть монумент "Душа Ловчена" (1939), присвячений тим чорногірцям, які емігрували в США на початку ХХ столітя - але повернулися захищати батьківщину, коли почалася Перша світова війна. На жаль, корабель, яким вони добиралися додому, затонув неподалік Албанії - і всі чорногорці, що були на борту, загинули.

Далі треба було заглиблюватися на вул. Негошева (Njegoseva), яка потім вливається в бульвар Леніна (угу. Леніна. І в Підгориці такий є. Дивні вони люди, ці чорногорці). Але ми чомусь не повернули і пішли прямо. Так і йшли аж повз колишнє посольство Австро-Угорщини, аж зрозуміли, що треба повертатися. Бульвар Леніна знайшовся досить швидко, а за ним і потрібний старий центр.

Колишнє посольсттво Австро-Угорщини.

До речі про посольства. Їх тут безліч - всі симпатичні і всі колишні, всі пам'ятають часи, коли Цетіньє був столицею. Відразу напроти Власької церкви розташована колишня амбасада Франції (поруч з центральною міською бібліотекою). Воно модернове, з майоліковими прикрасами. В колишньому Сербському посольстві зараз етнографічний музей (досить простої архітектури будівля розташована акурат напроти королівського палацу, так що знайдете). В колишньому російському посольстві зараз Академія мисттецтв. Будинок цей такий червонуватий і в якихось псевдо-руських півниках. Та лише сусідня тоді з Чорногорією держава, Австро-Угорська імперія, відбабахала не просто амбасаду - монстра. Це велетенський маєток в парку, з флігелями. На жаль, споруда потребує ремонту. Спочатку саме її я прийняла за королівський палац. :о) Ось те, що поруч на фото - це саме флігель, ага. Масштабно мислили імперці.


 Історія міста

Стара поштівка. Цетіньє.

Хм, я вже взялася розказувати по походеньки по місту, а про історію Цетіньє якось і забула. Виправляюся.

 

Місто, як і писалося вище, засноване в 1482 р. Іван Црноєвич, засновник і король, скоро збудував в новому поселенні монастир для Зетської метрополії. Вже в 1483 р. столиця Зети переїжджає з Враніни (Vranjine) в Цетіньє.

В 1493 р. син Івана Джурдже Црноєвич, відкриває неподалік міста першу в Європі (!) державну друкарню. Ця ж друкарня була ще й першою, яка працювала з кирилицею. Винаходу Гуттенберга на той час було 38 років - супер-новина по середньовічним часам. Друкарня відома як "друкарня Црноєвича".

Монастир, заснований Іваном Црноєвичем, сильно постраждав від турецького набігу. Відродили (власне, звели заново) косплекс вже аж в 1701 р. за наказом тодішнього правителя Данила, засновника династії Петровичів Негошів.

Колись Цетіньє було таким

Турки довго дошкуляли Цетіньє. Місто тричі лежало в руїнах після їх атак в 1692, 1714 та 1785 роках. Проте османам жодного разу не вдалося захопити місто.

Новий виток розвитку і розквіту Цетіньє переживає в часи правління Миколи Петровича Негоша. В 1863 році завершено будівництво королівського палацу, а невдовзі навколо з'являються і інші шикарні споруди і амбасади, медичні і культурні заклади. Лище в 1911 році було зведено 12 посольств інших країн! Багато було в місті й готелів.

Всі старі амбасади збереглися і використовуються за різними призначеннями до сьогодні. Не пощастило лише посольству Сполучених Штатів: воно було вщент зруйновано під час землетрусу 1879 року.

Що два роки в Цетіньє проводиться Цетінське бієнале сучасного мистецтва, яке було засноване спадкоємцем чорногірської корони Ніколою Петровичем Негошем.


 Королівський палац і всі-всі-всі

Королівський палац

З купи музеїв міста я для відвідин обрала саме Королівський палац. Вхід з екскурсією - 5 євро, ми півгодини чекали на якусь міфічну російську групу, що мала прибути до 10 ранку і так і не приїхала. Після недовгих вмовлянь і переговорів мене запустили в палати короля одну. Справа не в тому, що пускати не хочуть - справа в тому, що експонати позбавлені підписів і табличок, що максимально нагадує житлові кімнати, а не музей, але й не дає зрозуміти багаттьох нюансів без розповіді-пояснення.

Палац скромний лише зовні. Але зовні - таки ну дуже скромний: червона двоповерхова будівля з якимись ангеликами на фронтоні, проста і лаконічна. Я здивувалася, коли мені сказали працівники музею, що попереду в мене аж 17 царських покоїв. Ого!

Меблі в палаці - ах. Віяла і старі сукні - ох! Три спальні. Парадний блакитний салон, де всі стіни - в портретах "дружніх" Романових. Кабінет царя на першому поверсі - з кріслом-троном за важким письмовим столом і зброєю на стендах навколо. Чимала кількість королівського одягу - парадного і народного. Стенди з історії місцевих грошей. Золочені дзеркала. Чудовий посуд в столовій. Цікаво! Але фотографувати суворо заборонено.

До речі, власник палацу, Петр ІІ Петрович Негош був власником ще й першого в Чорногорії фотоапарату. Кадри короля і його свити теж є в експозиції музею.


 Інше. Пунктирно.

Центр міста

Візитівка міста - "блакитний палац" (1895), зведений Петром ІІПетровичем Негошем для сина Данила. В колишній амбасаді Великої Британії зараз музична академія.

В посольстві Туреччини (вул. Воєводи Батрича) - Драматична школа. Є ще Зетський дім (1892), зведений свого часу для театру, історичного музею та державного архіву. З усіх закладів тут дотепер діє лише театр, музей і архів переїхали. Церква Різдва Богородиці "На Чипурі" відома тим, що сюди в 1989 році були з Італії перенесені залишки двох перших і єдиних суверенних правителів Чорногорії - короля Ніколи і його дружини Мілени. Навколо храму, що розташований неподалік королівського палацу, якісь напів-розкопки - напів-руїни первісного монастиря, заснованого Црноєвичем.

Є ще популярна серед туристів "Більярда" - будівля, оточена огорожею з чотирма кутовими башточками і названа так через більярдний сттіл, що був у ній (певно, теж перший в країні) і славна своєю рельєфною картою країни. Зараз там музей Негошів. А в колишньому Будинку Правительства (Vladin Dom, 1989), найбільшій споруді міста, розташована гелерея мистецтв, де експонуються роботи Сальвадора Далі, Пабло Пікассо, Марка Шагала. Окреме приміщення виділене для Філермської Богоматері.


 Цетінський монастир

Цетінський монастир

Сюди приїжджає багато паломників-християн. Не дивно. В монастирі зберігається цінна для віруючих цієї релігії реліквія: забальзамована рука Івана Хрестителя, якого місцеві жителі називають просто - святий Йован. Навіть цей, найцінніший для країни, релігійний символ, дістався Чорногорії завдяки Росії. Його привезла мати Миколи ІІ Романова, імператриця Марія Федорівна, котра тікала з революційної Росії ів Копенгаген і заповідала передати саме Чорногорії. Є ще шматок хреста з Голгофи. Якби всі такі шматки з усіх монастирів позбирати, вистачило б на височенний паркан навколо всього Цетіньє.

Монастир щедро спонсорували російські царі. Скарбниця обителі чи не наполовину складається з дарів сімейства Романових.

Обитель може похвалитися Октоїхом, надрукованим в місті в 1494 році. давніми клейнодами чорногірських правителів, старовинним одягом ттощо. Школа лише, ми потрапили якраз на реконструкцію святині.

Біля монастиря починаються сходи до мавзолею владики Данила.


 Ще фотографії:


Місто з пташиного лету. Зараз -
і колись.
Руїни млина Црноєвича
Резиденція президента Чорногорії.

Місто з пташиного лету. Зараз і колись. Руїни млина Црноєвича поблизу Цетинського монастиря. Резиденція президента Чорногорії.


До музеїв світу...
Історичний музей.
Храм Антонія Падуанського.
Пам'ятник  Івану Црноєвичу.


До музеїв світу... Історичний музей. Храм Антонія Падуанського. Пам'ятник засновнику міста, Івану Црноєвичу.







Центр міста. На останньому фото - Власька церква.





Двірська церква і залишки первісного Цетінського монастиря. Мавзолей, монастир і "більярда".



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник