Карта

Координати: 48°30′05″ пн. ш.26°55′39″ сх. д.

Понад 1,5 тис. жителів

Найперша полуниця на кам'янецькому базарі - звідси, з Бузовиці. Жили б ми в доінтернетні часи, може, люди б склали пісню про "Ой в теплиці та й у Бузовиці", і заримував би назву села і з Грицем, і з полуницею, і пісня стала б народною. Але які там зараз пісні.

В самісенькому центрі села, відразу за двома-магазинами-сусідами ховається за деревами дерев'яна церква Різдва Богородиці (1887-1890) у нецікавому синодальному стилі, такому чужому і для України, і для Бесарабії, частиною котрих є Бузовиця. Тому про неї і не будемо особливо. Скільки там часу треба, щоб оглянути і безликий храм, клони котрого Росія ліпила від Сахаліну і до Бугу, і страшненьку негармонійну силікатну дзвіницю, нещодавно побудовану? Ну аж хвилину.

А от маланка місцева значно прикольніша, за хвилину не надивишся і не натішишся. Маланкує Бузовиця, як і вся Кельменеччина, з ранку 13 січня, 14-го тут вже ловити нікого. Ходять і дівчата, і хлопці, співають гарно, танцюють весело - радість для ока і вуха, а не маланка. І дякую селу за це :о)