Карта.

Координати: 49°12′52″ пн. ш. 24°27′33″ сх. д.

Село (450 жителів) на кордоні Франківської та Львівської областей. Калуський район. Поруч стоять дерев'яна церква і колишня римо-католицька каплиця. Коли на сайті у 2001 р. з'явилася сторінка про село, я називала споруду "костелом", хоча до цього рангу вона так і не доросла. Та й каплицею її можна вважати досить умовно. В 2000 році мене вразили вітражі на промислово-соціалістичну тематику: за совєтів тут працював сільський музей.

Коли була у Цвітовій вдруге у червні 2018 р., ніяких вітражів у вікнах вже не побачила. Зате побачила шикарну мозаїчну автобусну зупинку радянських часів - поки що тримається, старенька.

Тризрубна одноверха церква, сусідка каплиці, носить титул св. Миколи і стоїть на місці своїх попередниць з 1680 та 1736 років. Існуюча приземкувата святиня постала у 1863 р. І храм, і сусідня дзвіниця паряться у пластику.

Тепер давайте про каплицю.

Лаврентій Дайчак створював неймовірної гармонійності храми. На Галичині їх чимало: це Єлиховичі і Туркотин, Криниця і Полівці (ці, щоправда, на Поділлі) - та інші споруди (гугліть, на сайті їх трохи є). Цвітова - теж його дітище. У 1937 р. Роман Смоленський подарував пробоству у Цвітовій ділянку землі - і пообіцяв збудувати там на власні кошти римо-католицьку святиню. Дайчак швидко виготовив проект - і вже у тому ж 1937 р. роботи закипіли. І кипіли аж до лихоносного 1939 р. Коли почалася Друга світова, каплицю вже звели, але не потинькували і не встигли посвятити. У 1944 р. вежа споруди перенесла артобстріл. До 1950 р. святиня, у котрій так нічого священного і не відбулося, стояла пусткою, а потім в ній зробили колгоспний склад. Дзвін з башти тоді було знято - так він десь і пропав. З 1971 р. у каплиці діяв історико-етнографічний музей. Десь тоді було розібрано хорову емпору та замуровано головний вхід.

Проект для Цвітової Дайчак виготовив швидко, бо він не був оригінальним. Хоча Катаржина Божезіна, авторка статті про каплицю у Цвітовій у 10 томі "Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego". пише і дивне: нібито близнюки каплиці були у Чайковичах і Зубреці на Бучаччині, в Бабині на Волині та в Залуччі Снятинського району. Про Бабин нічого сказати не можу, а от Зубрець і Залуччя ну взагалі на каплицю з Цвітової не схожі, причому нічим. Пані Бржезіна аргументує це тим. що все це споруди зального типу, до котрих приліплена вежа - ліворуч у Цвітовій та Чайковичах, праворуч в інших храмах. Крім того нібито на всіх цих будівлях вежу вінчав от такий парафраз краківського Маріацького костелу, який зберігся у Цвітовій (у Залуччі чи Зубцю взагалі ніяких башт-дзвіниць близько немає).