English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Синагога у Сатанові
Головний зал синагоги в Сатанові. Березень 2014 р.

Головний зал синагоги в Сатанові. Березень 2014 р.


Сатанівська синагога на старій поштівці.

Сатанівська синагога на старій поштівці.


Стару іудейську пам'ятку відроджують: 10 березня 2014 р, Сатанів

Стару іудейську пам'ятку відроджують: 10 березня 2014 р, Сатанів


Сатанівській фортифікованій синагозі в мавританському стилі у 2014 році - чи то півтисячоліття, чи то 470 років (що теж дуже солідно). І до ювілею споруди її приводять в порядок - факт, майже нереальний для сучасної України. Відновлюють зі стану руїни - адже приміщення середньовічної синагоги багато років стояло без господаря, пусткою, з вікнами, забитими дошками, з якимись напівлегальними лазами досередини, з горами сміття навколо. Восени дикий виноград, що вився по кам'яних стінах, спалахував червоним, посилав сигнали SOS кудись в небо, бо ж лише там лишилися сатанівські іудеї. Ті, що на землі, на синагогу уваги не звертали - де вони, а де містечко на Збручі, серед бездоріжжя і бідності. 


 Нарешті не сама.

Розписи ХІХ ст. З книги: В.Лукін, Б.Хаймович, "100 єврейських містечок України" (1998)

Розписи ХІХ ст. З книги: В.Лукін, Б.Хаймович, "100 єврейських містечок України" (1998)

Довгий час за покинутою державою спорудою доглядав її сусід, житель Сатанова пенсіонер Борис Слободянюк. Не було б таких совістливих людей - ми б втратили ще більше, ніж втрачаємо щороку. Це пан Борис вичищав молитовну залу від завалів сміття (хай синагога і стояла зачинена, та місцеві жителі все ж якось просочувалися до неї, аби скинути там непотріб), прибирав територію навколо будівлі, косив бур'яни - і навіть на свої кошти пробував ремонтувати пам'ятку архітектури. Куди не могли нагадити сатанівчани, гадили голуби: пташки так за... закакали, гаразд, арон га-кодеш, що навколо ніг левів були цілі вали з гуано. На восьмиметрову висоту без риштувань було не підібратися - і пан Борис звернувся по допомогу до управління культури та туризму Городоцької РДА. Риштування безкоштовно надав Володимир Багін. 5 липня 2011 р. колись позолочений, а зараз загуанений арон га-кодеш прибрали місцеві краєзнавці, заїжджі туристи та Борис Слободянюк. Під час робіт з'ясувалося, що на цій ніші для зберігання сувоїв тори залишилися сліди від куль - ймовірно, вправлялися у міткості військові. Або радянські, або німецькі. 

  

Навесні 2012 р. в синагоги нарешті з'явилися господарі - Хмельницька обласна іудейська релігійна громада. Восени 2012 р. взялися й за ремонтно-реставраційні роботи. До зими очистили та укріпили склепіння споруди. Вчасно - зима 2012/13 була важкою і сніжною. Навіть після м'якого, малосніжного сезону 2014 в Слобідці Сатанівській були велетенські кучугури, та що там в Слобідці - вони починалися майже відразу за кіркутом на горі, за кількасот метрів від синагоги. Що ж робилося тут за рік до того, важко й уявити. 

Споруду першою справою накрили новим дахом, вставили вікна - на превеликий жаль, метало-пластикові, через економію у коштах. Дивно це: дерев'яні, звичні хіба обійшлися б набагато дорожче? Невже у Сатанові столярів не лишилося? Будемо сподіватися, їх невдовзі замінять на більш відповідні.

Напевно, і дах теж не відповідає стандартам реставрації - але його ще піди побач. Навіть з кіркута на сусідній горі не видно. Навіть зі Слобідки Сатанівської - а звідти все містечко як на долоні. Стіни будівлі стягнули, щоб перешкодити подальшому розповзанню стін. Були ж у споруди контрфорси - так сатанівчани їх розібрали для власних потреб. Три стіни потинькували - стара листівка вгорі підтвердить, що так було і раніше. Четверту лишили оригінальною, кам'яною. Склепіння зали теж кам'яні, без декору: багаті орнаментальні розписи з ХІХ ст. давно облетіли зі старим тиньком, а нові такі ж вам хто зробить. 

Не забуваймо - сатанівська синагога була об'єктом не лише сакральним, а й фортифікаційним, відігравала свою роль у системі оборони міста. Дослідник Городоччини Дмитро Панаїр навіть вважає, що на даху божниці колись стояла гарматна батарея. Думаю, версія виникла після того, як восени 2012 р. під час розчищання даху будівлі було знайдено круглу мушкетну кулю. А наступного року під кам'яними плитами підлоги робітники знайшли вапнякові блоки зі слідами різьблення - ймовірно, фрагмент попереднього арона га-кодеша (реконструкція синагоги мала місце у середині XVIII ст., в 1754 р., з того часу і походить бароковий арон га-кодеш для зберігання тори, що й зараз прикрашає синагогу). 

Та взагалі багато що знайшли - і фрагменти медальону з датою реконструкції та ритуальної тарілки, і уламок кам'яного свічника-менори, і плиту з написом на івриті тощо. Одна з тих знахідок. яку відтепер і всі приїжджі побачать - гарний дверний портал, який раніше був забілений. Роботи на об'єкті ведуться приватним спеціальним науково-реставраційним проектно-будівельно-виробничим акціонерним товариством закритого типу "Кам'янець-Подільський-реставрація" (дочитали до кінця? Я от втомилася. Мрія бюрократа, а не назва). Працюють на об'єкті реставратори з Кам'янця-Подільського, Чернівців і Хмельницького, залучено до робіт і місцевих жителів. Щоправда, якщо судити по рідному Кам'янцю, спеціалісти в ТЗТ не надто хороші - інакше б моє місто не ставало з кожним роком все потворнішим. В інтер'єрі - прожектори, що направлені на арон га-кодеш, гранітна підлога з підігрівом (на фіга? це точно реставрація?). Якось не дуже співвідносяться стіни завтовшки в 1,5 м і підлога з підігрівом. Але хто платить, той і замовляє музику. За реставрацією слідкує депутат облради Артур Фрідман. На відновлення будівлі кошти йдуть виключно приватні - у держави на свою архітектурну спадщину грошей звично немає. 

 

Поруч з божницею був весь набір необхідних приміщень для великої єврейської громади. В прибудовах до синагоги колись діяли молитовна зала для жінок, бібліотека та школа для хлопчиків. Неподалік, на ринку, біля старої брами, збереглася довга одноповерхова споруда - колишній клойз

Синагога свою пряму функцію виконувала 400 років: з 1530-х до 1930-х рр. Потім її віддали військовим під склад боєприпасів: по Збручу йшов кордон з Польщею, військових тут було багато. Восени 1941 р. в синагозі німці тримали євреїв з містечка та околиць - перед відправкою до гетто.

В 1960-70-х рр., коли кордон давним-давно відсунувся на захід, у синагозі облаштували зерносховище. 


 Чим менше місто, тим масшатбніші легенди

Правило оберненої співвідносності міста і його переказів у Сатанові працює на повну котушку. Плутанина з датуванням синагоги (1514? 1532? 1534?) - ніщо в порівнянні з "народ скаже - як зав'яже". Скільки світ стоїть, стільки стоїть сатанівська синагога - і ніяк не менше. Магма застигала, Пангея кололась на шматки як улюблений кухлик, Сарматське море якраз отуточки приростало кораловим рифом - сучасними Товтрами-медоборами, риби виповзали на сушу, аби через мільйони років загинути динозаврами, пітекантропи боролись за власне виживання - а в тихому кутоку на дні моря стояла вона, синагога. Гарна-прегарна, така хороша, що можна на будматеріали розбирати.

А може, й не так все було. А так: стояла-стояла - і під землю завалилася. І відкопали її з-під землі ледь не раптово. І тепер не під пагорбом стоїть, а на пагорбі. От. 

 

Всі старі міста мають ілюзорні підземні ходи до сусіднього села/міста/замку, але в Сатанові пішли далі - і прорили легендарний хід аж в Єрусалим. Думаю, такій масштабності треба завдячувати не лише буйній фантазії сатанівчан, а й хасидським рабинам та мудрецям з їхніми притчами, замудрими книжками та схильністю до красного письменства. Може, десь колись хтось проводив метафоричні мости від подільського містечка аж до столиці єврейства, а народ почув, запам'ятав - і зробив висновки: копали. Аж в Єрусалим. 

Ні, підземелля тут були, як не бути. Їх виявили у 1990-х працівники експедиції Сантк-Петербурзького інституту юдаїки, які досліджували синагогу в той час. Відкопали кілька метрів, на тому все й закінчилося. Метро Сатанів-Єрусалим до цього часу так і не пустили. 



План синагоги в Сатанові

План синагоги


На акварелі Наполеона Орди також видно синагогу в Сатанові

На акварелі Н.Орди


Синагога і Сатанів
Сатанівська синагога з іудейського окописька (кіркута)

Синагога і Сатанів


Реставрація синагоги у Сатанові Хмельницької області
Реставрация старой синагоги в Сатанове Городоцкого района, Украина

Працюють


Синагога у Сатанові в 2004 р.
Зал сатанівської синагоги в 2004 р.
Satanów, synagog w ruinie (2004)
Satanov was an important center of Hasidism.

Стан 2004 р.


арон га-кодеш, 2014 р.
З книги: В.Лукін, Б.Хаймович, "100 єврейських містечок України" (1998)
Збережені фрагменти інтер'єру в Сатанові (синагога) - 2004 р.
Збережені фрагменти інтер'єру в Сатанові (синагога) - 2014 р.

Оздоблення: колись, 2004 і 2014


Колишній клойз у Сатанові

Колишній клойз


Молитовна зала сатанівської синагоги
Молитовна зала сатанівської синагоги

Молитовна зала


Сатанівська синагога
Синагога в Сатанові, Хмельницька область

З різних боків


Міні-виставка на стінах

Міні-виставка на стінах


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник