English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Рожнів
Найстаріша споруда Рожнева: Преображенська церква. Греко-католицька. 19 жовтня 2014 р.

З чотирьох храмів Рожнева три - умовно дерев'яні. І всі під бляхою. Найстаріша споруда Рожнева: Преображенська церква. Греко-католицька. 19 жовтня 2014 р.


Рожнівська церква Різдва Богородиці (1869). 19 січня 2017 р.

Ох, яке б це було диво, якби не бляха. Рожнівська церква Різдва Богородиці (1869). 19 січня 2017 р.


Церква в Рожневі. Можливо, це наймолодша в селі Михайлівська церква (УАПЦ). 11 вересня 2009 р.

Церква Архистратига Михаїла (1990-1991 рр., УАПЦ). На жаль, всі церкви в Рожневі зовні порадують хіба грузинів: там чеканку здавна люблять. 11 вересня 2009 р.


Карта

Координати: 48°22′00″ пн. ш. 25°13′34″ сх. д.

 

Рожнів відомий ще з 1452 року. Більш як п'ять з половиною тисяч жителів - не кожен райцентр в Україні похвалиться такою кількістю населення, як село Рожнів на Прикарпатті. І школа тут - одна з кращих у цілій країні (без жартів) і найбільша на Косівщині, і єдине на Франківщині сільське пожежне депо працює, і місцевий будинок культури має чим пишатися. Гори тут ще тільки зароджуються, піднімаються пагорбами - але на горизонті вже виростають до справжніх Карпат. На горизонті - Косів.

Коротше, природа - во! Сільські інституції - вау! Інфраструктура - може бути. Звичаї - шануються. На брамах трапляються весільні деревця, на Водохреща на березі Рибниці роблять невелике містечко з шопкою та березовими цифрами (цифрами позначають рік, що наступив).

До таких плюсів додай кілька пам'яток архітектури - буде туристський хіт. І пам'ятки архітектури тут є. Дві - обидві національного значення. Тільки туристів немає - і не буде. Давайте подивимся, чому. 

"Багато жителів" на Прикарпатті тотожно "багато церков". В Рожневі правило діє на повну котушку: чотири діючих храми, три з них _начебто_ дерев'яні, четвертий мурований і абсолютно нецікавий зовні. 

Розібратися з трьома бляшаними теж непросто. Але поки вони остаточно не згнили під металом, треба спробувати. 


 Перша: церква Різдва

Рожнів, церква Різдва. З "Пам'яток містобудування і архітектури УРСР".

З "Пам'яток містобудування і архітектури УРСР".

 

Жодних питань з ідентифікацією не виникає хіба з церквою Різдва Богородиці. Які можуть бути питання - це ж одна з небагатьох дерев'яних п'ятиверхих святинь Західної України, колись красуня, зараз робот. Вона розташована на куті Підгора (часом кут ще називають Підсаддя), це обабіч всіх доріг, ось тут: 48.372861, 25.234005 .

З дороги її помітно взимку - якщо їхати зі сторони Заболотова, а не Снятина. На цьому місці першу церквицю з дерева документи згадують ще під 1680 р. Чи то через турків з татарами, чи, може, через пожежу, чи й народна версія про те, що церква "запалася під землю", але та піонерка-церква вже на початку XVIII ст. була змінена наступницею. А та - ще однією, вже наприкінці того ж століття. Існуюча масштабна п'ятиверха святиня з'явилася значно пізніше - у 1867-1869 рр. Кошти на її побудову дала родина Задуровичів. Почали будівництво за пароха Антоневича, а закінчував процес священик Михайло Заревич. Освячували її чомусь ще в 1900 р. - може, ремонт, може, таки горіла. В дні великомученика Йосафата у храмі відбувалися відпусти. Храм з самого свого початку був греко-католицьким, але в радянський час влада конвертувала його в московське православ'я. Тоді це була єдина діюча церква на все чимале село.  

Велетенська і трошки якась негармонійна дзвіниця була зведена одночасно з церквою - і одночасно з нею несе мухи бляхофренії гуцулів. Стоїть вона з південного захода від церкви. Хоча - негармонійною вона видається зараз, під бляхою. Подивіться на її архівне фото - прекрасна була. 

Зараз храмом користуються православні Рожнева. На стіні церкви - дві пам'ятні дошки на честь того, що парохом храму в 1986-1987 рр. був Василь Романюк, котрий пізніше став патріархом Київським і всієї Руси-України Володимиром (помер у 1995 р.).  

 

Церкву Різдва дуже, дуже шкода. Це була красуня під ґонтом - і їй лишилося жити роки, не десятиліття. Бляха погубить шедевр. 


 Друга: Михайлівська церква

В центрі села, на перехресті (наліво поїдеш - в Коломию потрапиш, прямо поїдеш - у Снятині будеш) - ще одна церква під блєхою

Якщо вірити Вікіпедії, це Михайлівська церква - і вона молодша за інші дерев'яні. Храм -згідно Вікіпедії - звела місцева громада автокефалів у 1991 році. 

Дещо прояснює книга "Рожнів і Покуття" Миколи Гушула (Київ, "Світ успіху", 2013). На 61 сторінці, в розділі "Церкви в минулому" згадується, що храм Архистратига Михаїла звели за пароха Антоневича у 1852 р. в Заріці - частині села, відділеній Рибницею від інших кутів. Церкву так і називали - Заріцькою. Її іконостас та царські ворота вважалися одними з найгарніших в окрузі.  

В радянський час храм закрили, приміщення стояло пусткою, а потім його пристосували під шкільний склад (!). От як була - так і пристосували, з іконостасом разом. Церква згоріла 6 липня 1978 р., вночі - начебто через те, що діти поруч бавилися з вогнем. Селом ходили чутки, що це був підпал - і його виконавцям влада дала по два мішки дефіцитної кукурудзяної муки. Існуючий зараз храм був зведений на старому місці у 1990-1991 рр. 


 Третя: Преображенська церква

Нарешті, на тій самій вулиці, що й Михайлівська церква, дорогою на Снятин, але вже за річечкою Рибницею, стоїть третій умовно-дерев'яний храм зразково-показового села. Дуже задбана територія - в селянському значенні слова (доріжки виклади плиточкою, розбили клумби, закрили подвір'я на замок). Святиню в народі називають Чіплинською, бо розташована вона на куті Чаплинці (Чіплинці). 

Здається (так, я заплуталася у цих бляшаних клонах), це і є церква Преображення Господнього з 1851 р. (За іншими даними - з 1833 р.). В будь-якому разі, це найстаріший храм Рожнева.

На стінах храму мав би були збережений темперний живопис середини ХІХ століття - принаймні, його згадано у чотиритомнику "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР" в статті про Преображенську церкву в Рожневі (так, це пам'ятка архітектури національного значення, як і п'ятиверха церква Різдва. А дві такі пам'ятки на село - це б було дуже круто, дуже. Якби не клята блєха). 

Колись ця одноверха гуцульська церква була дерев'яною, зараз нагадує дешеві чеканки, які так любили в радянські часи. Шкода церкву - видно, що була гармонійна, поки селяни її не перетворили на купу металобрухту.

Архівне фото показує дещо інші пропорції верху - він там вищий, стрункіший. Ну, або мені так здається.

Дзвіниця у храма з цегли, розташована на північний захід від святині. 

В радянський час храм трохи працював сільським музеєм атеїзму. Саме в той час замість автентичного ґонту на храмі з'явилася клята бляха. Іконостас та притвори у музеї позакривали сукном - невідомо, навіщо. Старі релігійні книги, хрести, кадило та ризи демонструвалися відвідувачам музею у двох скляних шафах. Коли СРСР вже дихав на ладан і церковне життя забуяло пишним цвітом, за цю церкву в Рожневі велася справжнісінька вфйна між греко-католиками та православними Рожнева. Кожна громада вважала, що храм належить їй. Були і бійки, і суди - і аж Верховний суд України підтвердив право на церкву греко-католицької громади. Тільки навіть рішення верховної інстанції не вплинуло на непокірних гуцулів - православні ніяк не віддавали новим господарям приміщення ключі. До цього часу ворожнеча через церкву нагадує про себе: є люди, котрі розсварилися через це питання з сусідами та знайомими по-справжньому, назавжди. 

 

Зараз храмом "опікується" громада рожнівських греко-католиків. 


 Те, чого вже нема.

В селі були і інші храми.

Скажімо, костел. Зводити його почали у перші роки ХХ століття, але коштів на будівництво постійно не вистачало, а потім ще й Перша світова війна почалася, не до костелу було. Місцева католицька громада була дуже нечисленною. Так і стояв недобудований храм аж до 1920-х рр. Закінчили зводити римо-католицьку святиню в 1934 р., освятили її 5 листопада того ж року.  Одночасно з костелом добудували і сільську школу. Війтом Рожнева у той час був пан Круп. Громада села, переважно греко-католицька та православна, була дуже незадоволена, коли Рожневом поповзли чутки, що на спорудження костелу Круп взяв гроші громади. Після скандалу, який дійшов аж до Косова, Круп виїхав з Рожнева. В радянський час костел використовували як спортзал школи, потім як склад, а у 1975 р. і взагалі розібрали - начебто псував вид на нову школу з траси. 

Була в поселенні і синагога (знищена у Другу світову війну). 

Не дожила до наших часів і церква, зведена у 1936 р. на присілку Чорнятин. Її зруйнували у 1950 р. 

Гарною, виходячи з світлин, була одноверха дерев'яна і крита ґонтом церква Василя Великого, зведена у 1834 р. Її зводили за пароха Стеблицького - і його прізвище приклеїлося до храму, його теж почали називати Стеблицьким. В радянський час храм закрили, його не ремонтували, дах почав протікати - і в 1983 р. церкву розібрали як аварійну. Рожнівчани своїми руками це робити не хотіли, тому влада найняла якихось прийшлих людей, які за допомогою трактора спочатку намагалися повалити дзвіницю. Та пручалася, трактор ставав дибки, рвався трос - і дзвіниця таки впала. Ікони з церкви поскладали просто на дорогу - дві з них взяли перехожі, одинт був з сусідньої Новоселиці, другий місцевий, з Рожнова. Зараз ті ікони - в новій Василівській церкві. Вона видалася мені малоцікавою мурованою спорудою під дахом із синьої булатної бляхи. Але, здається, в анамнезі (хоча який там анамнез - зведена у 2001-2004 рр.) там таки дерево. Бо навіть тодішній голова обласної адміністрації М.Вишиванюк дава на цей храм 10 кубометрів дуба. Тобто дереву навіть року не дали побути деревом. зразу під бляху і, здається, вагонку. Жах :(



Церква Різдва у Рожневі, з книги М.Драґана "Українські джеревляні церкви" (Львів 1937, перевидання Харків 2015, видавець Савчук О.О.)

Ось так мало б бути. З книги М.Драґана "Українські джеревляні церкви" (1937)


Рожнів. Стара поштівка з церквою Різдва

Стара поштівка з церквою Різдва


Церква Різдва Богородиці у Рожневі. Шедевр. Бляхофренія
П'ятиверха церква Різдва у селі Рожнів біля Косова (1867-1869)
Бляха пожирає шедевральну церкву Різдва (1867-1869) у Рожневі Косівського району

Церква Різдва. Бляхофренія


Дзвіниця церкви Різдва у Рожневі страждає від карбованої бляхи

Дзвіниця теж пріє


Рожнів. Церква Різдва Богородиці. Дошка на честь В.Романюка

Дошка на честь В.Романюка


Як пошукати, можна знайти шматок зрубів

Як пошукати, можна знайти шматок зрубів


Брама-дзвіниця церкви Різдва у Рожневі на Косівщині

Брама-дзвіниця церкви Різдва


Радянська мозаїчна зупинка в Рожневі

Радянська мозаїчна зупинка


Весільні деревця. Живе традиція.

Весільні деревця. Живе традиція.


Преображенська церква (1990) у Рожневі. Wooden church in the village of Rozhniv (Ukraine)
Преображенська - найдавніша церква Рожнева
Такою Преображенська церква у Рожневі була в 1980-х рр. Фото з "Памятников градостроительства и архитектуры Украинской ССР"

Михайлівська церква (1990)


Водохреща-2017 у Рожневі
Водохреща-2017 у Рожневі
Водохреща-2017 у Рожневі

Так тут святкують водохреща


Печатки села Рожнів колись. Зі статті Я. Радиша і В.Ропара "До історії символіки села Рожнів" (журнал "Державне управління" № 4, 2009)

Печатки села Рожнів колись


Михайлівська церква (?) у Рожневі

Михайлівська церква (?)


Іконостас згорілої Заріцької церкви. З книги "Рожнів і Покуття" М.Гушула

Іконостас згорілої Заріцької церкви. З книги "Рожнів і Покуття" М.Гушула


Неіснуюча вже Стеблицька церква. Фото з книги "Рожнів і Покуття" М.Гушула

Неіснуюча вже Стеблицька церква. Фото з книги "Рожнів і Покуття" М.Гушула


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник