English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Rheinstein - Райнштайн
Замок Райнштайн. 1854 рік.

Замок Райнштайн. 1854 рік.


Замок Райнштайн. Вересень 2010 р.

Замок Райнштайн. Вересень 2010 р.


Що це: романтичного вигляду замок, неначе з ілюстрації до казок Шарля Перро. Вважається цінним прикладом готики - у суміші з неоготикою.

 

Первісна назва замку: Файтзбург (Vaitzburg) або Фойтзберг (Voitsberg). Райнштайн - назва з ХІХ ст.

 

Де це: замок розташований на скелі над Рейном, на сході чималого Бінгенського лісу. Це в Німеччині, поблизу містечка Трехтінгсхаузен (Trechtingshausen, район Бінген-Майнц). В принципі, вже сама назва говорить про місце розташування: Райн - це Рейн. Саме біля замку змінюється напрямок річки - із західного на північний.

Як дістатися: та так, як і до інших замків середньої долини рейну: на катері.

Сторінка замку


 З історії замку Райнштайн

Райнштайн, стара листівка

Грізне диво на 90-метровій скелі було зведено родом Хохенфельсів ще у ХІІ ст. і свого часу займало важливу стратегічну позицію: бо Рейн змінює напрямок, пам'ятаєте? "Свій час" тривав вкрай недовго, бо документи свідчать: у 1286 р. первісний замок Файтзбург знищило військо короля Священної Римської імперії Рудольфа І Габзбурга. Стратегічне місце пусте не буває: у 1316-1317 рр. на місці свого попередника виникає нерегулярний у плані (під рельєф підлаштовувались) готичний замок, ядро котрого збереглося дотепер. В 1330 р. твердиню вперше розширили і реконструювали. І знову якось не все гаразд: 1344 р. замок вже почав занепадати. Швидко у них там все якось... Стратегічне значення пішло лісом. Бінгенським.

За Середньовіччя фортечні розвалини належали архієпископам Майнца. У власниках Райнштайну побували серед інших архієпископів такі: граф Маттіас фон Бухлек (1323), Куно фон Фалькенштайн (1348), Дітер фон Ізенбург (1459).

 

В стані розкішної і трішки моторошної руїни Райнштайн дожив до епохи романтизму, де прийшовся якраз по моді. В 1816 р. цей кавалок Рейну дістається Прусії. 27-річний пруський герцог Фрідріх (1794-1863), племінник пруського короля Фрідріха Вільгельма ІІІ і королеви Луїзи, 31 березня 1823 р. купив розвалину і взявся перебудовувати на свій, виплеканий модою на романтизм, смак. Саме принц назвав замок Райнштайном (Рейнським каменем, Рейнським укріпленням) – через р-р-р-романтичне розташування над річкою. Реконструкція тривала з 1825 по 1829 рр., керував процесом спочатку відомий «замкобудівничий» Клод Лассо (Claudius Lassaulx), в 1827 р. він передав бразди правління своєму учневі Вільгельму Куну (Wilhelm Kuhn). Це була одна з перших перебудов замків на вимогу тогочасної моди - пізніше ця пошесть перекинеться з рейну далі - і аж до наших теренів.

З того часу замок став улюбленою резиденцією герцога Фрідріха. На скелю над Рейном у гості до герцога приїздило чимало венценосних осіб тогочасної Європи. Скажімо, тут бувала англійська королева Вікторія та російська імператриця Олександра Федорівна. За смаком герцога вісбаденський будівничий Ф.Хоффман в 1842 р. створив проект каплиці-усипальні поблизу фортеці. Вже за два роки з’явилася нео-готична каплиця – в міру розкішна, в міру поховально-сумна.

 

В 1863 р. Фрідріх помирає. Замок відходить до його сина Георга. В 1902 р. пруський герцог Георг, брат німецького імператора Вільгельма ІІ, успадковує Райнштайн. Його вдова, герцогиня Ірен, отримає замок у володіння у 1929 р. В 1953 р. – нова господиня твердині, остання з німецької аристократії: герцогиня Барбара Мекленбурзька.

З 1975 р. і до нашого часу Райнштайн є приватною власністю родини Хехер (Hecher). Хехери відразу взялися за реставрацію шляхетної власності (вона тривала майже 30 років). Відновлені, скажімо, вітражі XIV-XVII ст. Хоча це і приватна власність, туристів у замок пускають (за якісь 4 євро чи що), дають флаєра-листівки англійською мовою, більше того - можна орендувати помешкання у башті і відчути себе нібелунгом. Плюс тут працює ресторан, а у каплиці відбуваються вінчання. У квітні-травні та вересні-жовтні проводяться спеціальні - романтичні, ага - нічні екскурсії замком.

Інтер'єри екстер'єрам у Райнштайні не пара. Ну або не зовсім пара: зовні це типу-суворе Середньовіччя, а всередині - герцогський мисливський палац родом з ХІХ ст. Мисливські трофеї, зброя, меблі епохи Романтизму і так далі.

Біля замку є навіть крихітний паркінг для тих, хто прибув сюди на автівках.


 Герда, Райнштайнська наречена

Легенда про Герду

Герда рекламує шоколадки

Герда, єдина донька старого власника Райнштайна, була найвродливішою дівчиною на всьому Рейні. Куно фон Райхенштайн, котрий мешкав у сусідньому замку, був одним з самих відважних лицарів свого часу - початку ХІІ ст. Молоді люди часто бачились, батько Герди високо цінував юнака, а той розважав дівчину розповідями про мінезінгерів, а часом навіть і сам складав пісень. Не дивно, що Герда і Куно невдовзі щиро покохали одне одного.

Одного ясного ранку Куно дізнався, що старий лицар поїхав на кілька днів у справах - і невдовзі закоханий вже стояв у брами Райнштайну. Герда була в саду - там Куно і зізнався їй у своєму коханні. Вона ж пообіцяла належати йому навічно.

 

Куно попросив свого дядьку, барона Курта, піти попросити руки Герди - такий тоді був звичай. Курт давно ненавидів племінника, але вигляду не подав, пішов свататись. Та як тільки барон побачив Герду, бажання засліпило його - і він сам попросив її руки. Для себе. І батько Герди, спокусившись багатствами Курта, пообіцяв її барону. Нещасна кинулася до батькових ніг, благаючи про одруження з Куно - та батько дав дівчині на роздуми лише одну ніч: якщо не погодиться на шлюб з Куртом, відправиться до найсуворішого з монастирів.

Ранком було зрозуміло що: дівчина клялася у вірності Куно, батько погрожував, що триматиме її в башті - і вийде вона звідти лише дружиною Курта. І станеться це за 48 годин.

Тим часом Курт повідомив Куно, що батько Герди відмовив юнаку. Першої ночі Куно спробував проникнути у Райнштайн, та охорона замку була посилена. На ранок третього дня з воріт Райнштайнського замку виїхав весільний кортеж - він прямував до церкви св. Климента. З найвищої башти Райхенштайну Куно слідкував, як його кохана наближалася до храму. У розпачсі юнак вирішив кинутися з вікна вниз... Та раптом кінь Герди заіржав, відкинув задніми копитами батька і Курта - і дівчина помчала до Райхенштайну. "По коням!" - кричав барон, та наречену було вже не наздогнати. "Відкривай браму!!! Спускай міст!" - це кричав вже той, хто хвилину тому прощався біля вікна з життям.

Куно і Герда прожили щасливо все життя. Кінець. :о)


 Ну і ще гарна картинка з Райнштайном:

Замок Райнштайн. 1858 р.

Замок Райнштайн. 1858 р.





The Burg Rheinstein is a castle near the town of Trechtingshausen

Райнштайн у 1838р.


Cetatea Rheinstein

1850. З видом на Рейн


The Burg Rheinstein was constructed in about 1316/1317.

Ух яка грізна романтика. 1840


Старі листівки
Старі листівки
Старі листівки
Старі листівки

Старі листівки


Стерео-картинки
Стерео-картинки

Стерео-картинки


Castle Rheinstein
Castle Rheinstein

А зараз так.


Інтер'єри замку Райнштайн
Інтер'єри замку Райнштайн
Інтер'єри замку Райнштайн

Інтер'єри замку


Легендарна Герда

Легендарна Герда


Була навіть марка з Райнштайном

Була навіть марка з Райнштайном


Детальки замку Райнштайн

Незвична гравюра


Райнштайн на листівці
Райнштайн на листівці



Ще кілька листівок початку ХХ ст.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник