Біля 700 жителів.
Координати: 49°05′39″ пн. ш.27°08′29″ сх. д.
Карта
Село-сусід Зінькова теж має дерев'яну церкву - і порівняння двох храмів прекрасно ілюструє, яку біду наробив з нашою народною архітектурою синодальний стиль Російської імперії. У Зінькові - подільський шедевр. У Пирогівці - одна з сотень копій традиційної архітектури середньої полоси Росії. Нам нав'язали ці синенькі церквиці з білими різьбленими лиштвами вікон і (дуже часто) шатровими дзвіницями - і ми прийняли це, бо особливо вибору й не мали. А шкода. Рідне - краще.
Ну але храм стоїть, зберігся - вже за це Пирогівці дякую.
Церкву Івана Богослова звели на горбку над селом у 1871 р. Тим двом з половиною краєзнавцям, котрих цікавлять провінційні дерев'яні храми, пояснити дорогу до церкви у Пирогівці я не зможу (від автобусної зупинки вниз, потім направо через місток, потів вгору, потім знову праворуч - десь так. Плутано дуже). Але можу дати її точні координати: 49°05'33.8"N+27°08'44.6"E
Навколо церкви - кілька старезних дерев. Замість дзвіниці - пофарбовані на чорно рельса та бідон. Чи можна на них вигравати як на карильйонах, я не знаю.
