English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Єврейські місця Підгайців
Синагога в Підгайцях. 21 листопада 2009 року.
Синагога в Підгайцях.

Ті часи, коли Підгайці були єврейським містечком, вже позаду. Лише синагога і кіркут нагадують про це сьогодні. Про них і поговоримо.

 

Синагога.

Оборонна споруда - це відразу вказує на її древність. Та к і є: в Підгайцях немає будівлі старшої за синагогу.

Різні джерела датують споруду то 1627, то 1640 роком. Оксана Бойко в своїй статті "Синагога в Підгайцях" (видання "Галицька Брама") писала, що в Донесенні окружного управління за 1827 рік про синагогу сказано: "Перед 200 роками збудована".

Окрім власне сакральної ролі, синагога ще й робила фортифікаційну кар'єру, захищаючи південну дільницю площі Ринок в місті. Саме на південь від Ринку селилася численна юдейська громада Підгайців, що з'явилася тут орієнтовно в XVI столітті (перша згадка про неї в документах стосується 1552 року в зв'язку з подушним податком в 20 злотих). А коли Підгайці в 1539 році отримали ще й Магдебурзьке право (завдяки клопотанню власників поселення Вольських), громада почала швидко зростати: гарне місце для торгівлі.

Динаміка приросту міста юдеями була така значна, що вже на початок XVIII столітя саме вони становили більшість міського населення. З 33 кам'яниць на Ринку їм належала 21 (дані станом на 1788 рік). В 1824 році таких кам'яниць було вже 24 - 73 відсотка від всієї забудови Ринку! 

 

Підгаєцькі євреї в своїх заняттях нічим не відрізнялися від своїх соплемінників в інших містах: займалися торгівлею, тримали шинки, бровар та з десяток винниць-гуралень. Спаювали галичан, коротше. :)

Зрозуміла справа, де численна єврейська громада, там і культові іудейські споруди: синагоги, лазні, Бет-Мідраш тощо. Підгайці не були винятком: окрім і дотепер збереженої древньої мурованої синагоги в центрі міста, пліч-о-пліч до старшої товарки знаходилася ще одна, дерев'яна синагога (не збереглася). Була й лазня.

Відомо, що першими документально зафіксованими рабинами Підгайців в XVI ст. були Моша та його син Єгуда-Лейб (обидва поховані у Львові).

Сучасний стан синагоги.
Сучасний стан синагоги в Підгайцях.

Їхним послідовником в 1580-1620 рр. був Беньямін Арон Сольник, учень Рама і Магаршала, один з найавторитетніших рабинів у всій Речі Посполитій, член "Ради чотирьох країн", автор книги "Маса Беньяміна". Потім рабином став його син Яків. 

 

За Середньовіччя не все було так просто: для побудови божниці єврейська громада мала випросити дозвіл у міської влади. Коли підгаїцькі євреї такий дозвіл отримали, докладно невідомо. Оксана Бойко припускає, що це сталося вже в ті часи, коли громада була достатньо великою: адже розміри споруди чималі. Грандіозний кам'яний куб з милицями-контрфорсами, аскетичний, лаконічний, по-спартанському суворий - навіть на позбавлену архітектурних вибриків споруду потрібні були чималі гроші. Єдині деталі, які можна трактувати як свого роду прикрашання - характерні для божниць круглі віконечка на західній та східній стінах.

 

Відомий дослідник історичної спадщини Галичини Алєксандр Чоловський писав про підгаєцьку синагогу, що вона "настільки цікава, що подібна до місцевої церкви, фундованої 1650 року Марією Потоцькою". Тому в своїй статті О.Бойко припускає, що божницю могли зводити ті ж будівничі, що займалися спорудженням інших значних міських будівель того часу, скажімо, того ж костелу.

За довгі роки свого існування підгаєцька синагога, як типова юдіш мама, обросла дітьми-прибудовами, які надають їй трохи незібраного, неакуратного вигляду, позбавляючи й архітектурної суворості. Куб все ще вгадується, але для цього потрібно відсікати подумки всі ці сарайчики, які туляться до його солідного об'єму.

Дивно, що такий популярний псевдо-мавританський стиль, характерний для синагог наших теренів (згадаймо хоч всесвітньо-відомі синагоги-ровесники підгаєцької в Жовкві, Луцьку чи Сатанові, чи споруди ХІХ ст., як от в Кам'янці) ніяк не проявив себе в Підгайцях. Подібний лаконізм даху без оздоб нагадує синагогу в Гримайлові. Хоча - хто знає? - може, колись в підгаєцької синагоги й був грайливий ренесансний аттик, але не зберігся.

Оксана Бойко відмічає, що планувально-просторова структура божниці з її видовженим нерозчленованим простором характерна для синагог Західної Європи. Чоловічий молитовний зал з'єднаний з південною та північною жіночими галереями невеликими віконцями.

Стіни синагоги колись вкривали розписи. В інтер'єрі божниці все ще можна помітити залишки кам'яної різьби Арон Хакодешу (вівтарної шафи) з слідами поліхромії.

Серед змін, які зазнала споруда протягом віків, одна найзначніша: це дах. Колись, очевидно, божниця була перекрита системою хрестових нервюрних склепінь. Слово "очевидно" тут не лишнє: немає жодного зображення споруди раніше за кінець ХІХ століття. Тому припущення Оксани Бойко про те, що колись верхом споруди йшов бойовий ярус з бійницями - лише припущення. На жаль.

В 1994 році синагогу дослідили та обміряли архітектори з інституту Укрзахідпроектреставрація під керівництвом З. Лагуша.

Кіркут і єврейський квартал

Будинки навколо синагоги належали євреям міста. Вони були як правило одно- чи двоповерховими, на високому цокольному поверсі, мали глибокі підвали. Стояли будівлі щільно, тулячись одна до одної - як туляться надгробки на юдейських кіркутах. Цікаво, чи індивідуалізм вважається в іудеїв негативною рисою?

До самої божниці прилягав бет-мідраш (духовна школа) - зліва від головного входу до синагоги. Ще два сусідніх з божницею будинки були молитовними домами. Зі сходу Ринка стояло дві хасидські синагоги (не збеоеглися). Проте збереглася міква (ритуальна лазня).

Якихось 200 метрів на захід від синагоги - і ми потрапляємо на підгаєцьке окописько (кіркут). Як і більшість єврейських кладовищ, окописько розташовано на пагорбі. Велетенське - метрів 150 в довжину. З північного боку збереглися фрагменти давніх вхідних воріт. Збереглося до нашого часу далеко не повністю - ще фашисти почали знищувати кіркут, використовуючі древні мацеви для будівництва доріг.

Ближче до входу розташована ділянка найдавніших поховань, що датуються XVII-XVIII ст. (близько 200 надгробків). Верхня частина цвинтаря більш, гм, нова - мацеви там з ХІХ-ХХ століть (близько 1000 надгробків).

Кіркут ще в 1926 році дослідили А. Чоловський та Б. Януш - і знайшли надгробок, датований (увага!) 1420 роком. Цю мацеву дарма шукати на кіркуті зараз - не збереглася. Найдавніший зі збережених досьогодні надгробків датується 1647 роком.

Загалом, з XVII століття збереглося з півсотні мацев. Всі вони схожі: у вигляді порталу з трикутним фронтоном, деякі декоровані розетками та рослинними мотивами. 

Як не дивно, найбільшу мистецьку цінність представляють надгробки ХІХ століття. На високих стелах зображено то завіт народу Ізраіля (два кільця, що перетинаються, одне тримає рука бога, інше - два леви. Тварини теж алегоричні - означають два коліна іуди), то менорами, то левами і коронами.

Біля входу на окописько збереглася масивна плита з написом: "Цей пам'ятник і знак Великому Гаону, похованому тут. Всі пам'ятники на цвинтарі відреставровані і встановлені місцевим похоронним братством. 5691 рік" (1931).

На окопиську ховали підгаєцьких рабинів, найбільш шанованою була могила Беньяміна Арона Сольника, до якої йшли натовпи прочан (не збереглася).  

З південно-східного боку кіркута знаходяться дві братські могили євреїв, які загинули від рук фашистів.

 

За статтею Бориса Хаймовича "Єврейський квартал і кіркут" з "Галицької Брами".



Синагога в Подгайцах в Украине
Фото початку ХХ ст. З "Галицької Брами".
Фото початку ХХ ст. З "Галицької Брами".
Синагога в 1916 р.
Pidhajzi ist eine Stadt in der westlichen Ukraine im Oblast Ternopil
Синагога в 1930-х роках.
Prior to the Second World War, Pidhaytsi had a significant Jewish community
Південна частина міста. Добре видно куб божниці
Південна частина міста. Добре видно куб божниці
Панорама кіркуту (окописька) в Підгайцях.
Панорама кіркуту (окописька) в Підгайцях.
Мацеви на окопиську в Підгайцях
Мацеви на окопиську в Підгайцях
Pidhaytsi Jewish cemetery
בית הקברות היהודי בפודהייצה
Ще стара мацева з Підгайців.
Pidhaïtsi ou Podgaïtsy (Podhajce) est une petite ville de l'oblast de Ternopil, en Ukraine
Кіркут впорядкований. Кілька мацев "вичищені" піскоструйкою. Трапляються побиті.
Кіркут впорядкований. Кілька мацев "вичищені" піскоструйкою. Трапляються побиті.
Несподіваний пам'ятник Лесі Українці біля кіркуту в Підгайцях
Несподіваний пам'ятник Лесі Українці біля кіркуту в Підгайцях

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник