English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Wien - Parlament
14 грудня 2008 року.
14 грудня 2008 року.
Листівка з моєї колекції.
Листівка з моєї колекції.

Поруч з неоготичною громадою Нової ратуші і зеленим острівцем Народного саду - споруда, яка в імперські часи зводилася не за цезарськими римськими, а за демократичними грецькими аналогами. Парламент. Адреса потрібна? Dr. Karl RennerRing, 3. Колись споруду називали Reichsratsgebäude. Тепер - Hohes Haus. Велетенська насправді махіна: площа понад 13 500 кв. м, понад сто приміщень. З них далеко не всі - помпезні і офіційні. Тут є  і вітальні, і лоббі, переговорні, бари, навіть спортивні кімнати.

 

Вечір, неділя - а навколо Афіни Палади бігають навіжені замерзлі туристи з фотоапаратами. Клацають затвори, встановлюються штативи, спалахують спалахи - ой, зараз вийде суворий охоронець - і ця туристична вакханалія закінчиться...

Не вийде. Можете бігати балюстрадою, підніматися до дверей будівлі, хоч обніматися з фонтаном-Афіною, а в будні дні навіть сходити на екскурсію залами австрійської Верховної Ради (о 11-00 і 13-00 щодня) - ніхто вас не ганятиме, ви ж не злочин якийсь робите, ви лише архітектурою захоплюєтесь.

Нам би так.

 

Гармонійну неокласичну споруду звів у 1871-1883 рр. датський архітектор Теофіл фон Ханзен, який щиро вважав грецьку архітектуру своєрідною виховною методикою. Так як Габзбурзька імперія не могла похвалитися глибокими демократичними коріннями, довелося коріння пересаджувати з більш відомих грунтів: грецьких. Тому під час підйому похилим пандусом вас супроводжуватимуть статуї античних істориків, в авангарді котрих - величезна Афіна Паллада в золотому шоломі і з Нікою в руці.

Афіна увінчує фонтан, створений у 1893-1902 рр. скульпторами Карлом Кундманном, Джозефом Тотенхаймом і Х'юго Хердльтом. Біля ніг богині - чотири фігури, що символізують найбільші ріки Австрії: Дунай, Інн, Ельба і Влтава. З боків легковажні купідони на дельфінах.

 

Катерина Дьоготь в своєму чудовому путівнику Віднем пише, що до 1920-х років всередині цієї спокійної і величавої будівлі царював дикий базар: в Палаті депутатів Австро-Угорщини засідали національні фракції чехів, поляків, словенців, хорватів, румунів і німців, кожна з яких наполягала на проведенні засідань своєю рідною мовою. Українці вимагали відкриття українських університетів, які б протистояли ополяченню, русини теж мали на що пожалітися парламентарям: "какофонія мов і параліч свобод" (С) К.Дьоготь.

Коли в 1897 р. Казимир Бадені вимагав для чеської мови в Богемії статус, рівний статусу німецької мови, німецькі націоналісти відповіли на таку обурливу пропозицію "обструкційним концертом": дуділи в свистюльки, мисливські ріжки (а в них ой неприємний тембр) і горни, грали на губних гармошках, били в гонги і дитячі барабани, а депутат Лехер без упину говорив з 21-30 вечора до 8-30 ранку. Коротше, Франц-Йосип парламент розпустив. Знову парламент зібрався вже в 1907 р. - щоб повторно закритися в 1914-му.

 

6 вересня 1913 року на сходах споруди вмостився, щоб зробити запис у своєму щоденнику, віднененависник і празький страховий агент Франц Кафка, що приїхав у місто на міжнародний конгрес з рятувальних робіт і гігієни праці. Конгрес відбувався акурат в парламенті - будівлю в ті роки часто здавали. А от інший персонаж тієї ж епохи, художник-аквареліст, і Відень любив, і бульваром захоплювався, бо він був "втіленням "1000 і однієї ночі", і на Парламент міг дивитися годинами. Звали художника Адольф Шикльгрубер.  

 

12 листопада 1918 р., коли імператор Карл зрікся престолу, в будівлі відбулося останнє засідання рейсхрату, в ході котрго з пандусу парламенту була проголошена Республіка Австрія і встановлено середньовічний прапор цих земель, який і став новим, червоно-білим прапором (на листівках видно оцю зміну кольорів прапорів). Бедлам був і тоді: німецькі націоналісти стояли з власними прапорами (чорно-червоно-жовтими), які намагалася подерти комуністична "Червона гвардія" (вона ж від нового-старого австрійського прапору старанно відривала білу полосу, залишаючи червоне полотнище). В результаті заворушень почалася стрілянина, двоє чоловік було вбито, 45 - поранено. Ще через п'ять місяців невгамовні комуністи увірвалися до парламенту і підпалили його.

В 1934 р. поліція за наказом астрофашистів блокувала вхід в будівлю для депутатів. Парламент відкрився вже аж 29 квітня 1945 р., коли старенький Карл Реннер отримав символічні ключі від Парламенту з рук коменданта міста, генерала Благодатова. 

 

Споруда сильно постраждала в Другу світову, але її інтер'єри були відновлені в 1955-1956 рр.



Мозаїка на фасаді Парламенту.
Мозаїка на фасаді Парламенту.
Симпатично, пафосно і людяно водночас.
Симпатично, пафосно і людяно водночас.
Парламент, кайзер, олень і качки.
Парламент, кайзер, олень і качки.
Імперські прапори...
Імперські прапори...
Імперські прапори...
Імперські прапори...
... з часом замінили австрійські.
... з часом замінили австрійські.
... з часом замінили австрійські.
Ніжна така листівка.
Ніжна така листівка.
Ніжне освітлення вражає.
Ніжне освітлення вражає.
Ще листівка з колекції.
Ще листівка з колекції.

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник