English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Нараїв
Хрест біля гори в Нараєві. Narajów

Хрест біля гори в Нараєві. 3 березня 2010 р.


Координати: 49°31′45″ пн. ш. 24°46′27″ сх. д.

 

Велике село (понад 1,7 т.ж.) лежить в надзвичайно мальовничому місці неподалік кордону Тернопільської і Львівської областей. Місцева річечка має передбачувану назву Нараївка. Гарно-то тут гарно. а от грунти для рільницва занадто глинисті. Довгий час Нараїв поділявся на дві частини: Нараїв-місто і Нараїв-село. Вперше згадане в 1443 р., коли був власністю Миколи Нарайовського (Рафал Несторов в своєму нарисі про костел в Нараєві згадує факт заснування поселення Бартоломеєм Нарайовським гербу Яніна на початку XV ст.). Містечко розвивалося помалу, допомагали набіги татарви (1480, 1520, 1591, 1620, 1666 рр.), пожежа 1638 р., холера 1830 р. А було-таки містечком: ще до 1578 р. мало магдебургію і герб, срібну троянду на синьому полі. В той час поселенгня перейшло до рук магнатів Сенявських. Пізніше у власниках були Чарторийські, Любомирські і Потоцькі. Саме Станіслав Потоцький надав гроші на зведення мурованої церкви, яка збереглася до нашого часу (1830-1836).

Мав Нараїв династію дерев'яних костелів (перший з ряду був знищений ще близько 1591 р.) і замок з двома брамами (1658). Ульріх фон Вердум так занотував у своєму щоденнику:

"Є це мале місто, оточене земляним муром, на захід від значного струмка на пагорбах і між ними розміщене. Місто має кілька передмість. (...) Належить до коронного хорунжого Сенявського". Відомо, що на валі був паркан, згаданий у інвентарі бережанського ключа за 1698 р. Там Нараїв описаний наступним чином: "парканом гонтами побитим довгола обнесене. Брами дві: одна бережанська, на її верху будинок, зведений з дерева, в котрому вікна в дерев'яних рамах, двері на залізних завісах (...) друга брама дунаївська, на її верху башта з дерева побудована".

І ще цитата: з IV тому "Słownika geograficznego Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich":

"В лісах багато кабанів, звірини у достатку. (...) Містечко бідне, погано забудоване будиночками і корчмами з дерева; мешканці убогі як ізраіліти, так і християни, займаються виключно сільським господарством".

Не все тут вірно: бо не всі займались рільництвом. В ті часи в селі проживало кілька династій, які виготовляли кам'яні надгробки.

В 1709 р. поселення зруй­нували війська Шмигельського, після чого паркани, які оточували Нараїв, частково порозбирали.

Від мурованого костелу, освяченого в 1904 р., нічого не лишилося. В Другу світову храм то обшукували радянські війська (бо солдатам ввижалося. що ксьондз засів на вежі з кулеметом і всіх розстріляє), то німці влаштовували у приміщенні склад муки, а в плебанії пекарню. 22 липня 1944 р. нацисти, які відступали, підпалили костел: згоріло все, навіть вежа з годинником. Близько 1955 р. руїну розібрали на каміння. Дзвони дісталися місцевій церкві.




Нараїв. Церква  Воздвиження Чесного Хреста (1830) з фіґурою поруч.
Нараїв. Церква  Воздвиження Чесного Хреста (1830) з фіґурою поруч.

Нараїв. Церква Воздвиження Чесного Хреста (1830) з фіґурою поруч.


Костел в Нараєві. Фото до 1939 р. З XV т. "Костелів і кляшторів давнього воєводства руського"
Костел в Нараїві. Фото до 1939 р. З XV т. "Костелів і кляшторів давнього воєводства руського"

Костел Марії Сніжної в Нараєві. Фото до 1939 р. З XV т. "Костелів і кляшторів давнього воєводства руського".

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник