English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Великі Лази
Палац Плотені в Великих Лазах, липень-2010

Палац Плотені в Великих Лазах, липень-2010.


Nagyláz település Ukrajnában, Kárpátalján, az Ungvári járásban

Старий двір біля храму в Великих Лазах.


Карта

Архівне фото палацу

48°33′35″ пн. ш. 22°23′25″ сх. д. / 48.559722° пн. ш. 22.390278° сх. д. (G)

 

"Exuse me, do you speak English?"

Не сподівалася я такого, ну ніяк. :о) Стояла біля палацу композитора Нандора Плотені в Великих Лазах і тут з-за спини - "Ду ю спік інгліш". Гм.

Приємний високий підліток з книгою страшно здивувався, коли з'ясувалося, що туристка під палацем - своя, українська, а не з Угорщини. Моє здивування було не меншим: перед цим довелося проводити довгий допит двох місцевих жінок, випитуючи дорогу до палацу: з розмахуванням руками (це я показувала, який палац великий, а вони все направляли мене в дитячий табір - і були праві, хоч як я пручалася: табір діє на другому поверсі палацу), з перепитуваннями, з десятикратними дякуваннями.

Українські туристи, каже, тут дивина. Ні, всередині нічого старого не лишилося: меблі були, але їх давно розтаскали. Зараз тут районний будинок дитячої творчості, працюють всілякі гуртки. З гордістю демонструє дві свіжесенькі пам'ятні дошки на фасаді: їх встановили на палаці в кінці травня. На першій, тій, що ближче до вхідних дверей - сам власник палацу, композитор і скрипаль Нандор (Фердинанд) Плотені (Nándor Plotényi, 1844-1933), уроженець Великих Лазів і граф за сумісництвом.  

https://www.facebook.com/transcarpathian.heritage?fref=nf

Палац в 1908 р. Знайдено на Transcarpathian Heritage

 

Друга дошка - на честь Ференца Ліста (1811-1886), і якщо вам треба розжовувати, ким був цей великий угорець, мені з вами спільної мови не знайти. Ліст товаришував з Плотені і бував у його маєтку в Великих Лазах - правда, не в тому палаці, котрий зберігся, бо палац побудований вже після смерті генія музики. Автором обох дошок є  скульптор і художник Михайло Белень.


Плотені був чималою музичною зіркою свого часу - нехай і не настільки яскравою, як Ліст, але вважався одним з кращих європейських скрипалів ІІ половини ХІХ ст. Він був першим скрипалем угорського національного оперного театру (грав на скрипці Страдіварі, кажуть), грав дуетом з Лістом і Йоганесом Брамсом. Титул свій він заробив смичком - став графом у 1870 році за значні музичні досягнення. Крім музики, граф займався й промисловістю, й шкільництвом (організовував на Закарпатті музичні школи). В 1896 р., у віці 63 років, Нандор Плотені повернувся у рідні Великі Лази, звів тут вкрай симпатичний нео-класицистичний палац, розбив навколо споруди невеликий парк (сяк-так збережений до наших днів, хоча годі вже шукати тут колишніх екзотів), збудував спиртзавод і млин, вирощував шляхетні сорти винограду, а на початку ХХ ст. відкрив приватну музичну школу в Ужгороді

Син Нандора Янош Плотені продовжував політику благочинства, започатковану батьком, його в селі з теплотою згадують дотепер. Родина Плотені добровільно віддала свої винні підвали й виноградники радянській владі. Саме виноградники і підвали Плотені дали початок ужгородському коньячному заводу, який працює дотепер. (Першу партію коньячного спирту було вироблено і закладено у дубові бочки тут в 1959 р., якщо що).  


29 червня 2009 р. в маєтку Плотені з ініціативи скрипаля і диригента Степана Ясниського відбувся музичний вечір за участю камерного оркестру Ужгородського музучилища: а де ще проводити такі дійства, як не у родовому гнізді відомого музиканта?

 

Могила скрипаля і благодійника збереглася біля сільського Вознесенського храму (1823, зведений чк греко-католицький, зараз в руках православних), неподалік скромної каркасної дерев'яної дзвіниці. (Там же поруч - могила його сина Яноша Плотені). Не помітити білосніжний надгробок з рельєфним бюстом Н.Плотені неможливо. Мурований храм будували майже десятиліття, освятили в 1835 році і грутновно відремонтували у 1984 р. Думаю, саме тоді його стіни вкрили "шубою". За храм позивалися місцева греко-католицька та православна (МП) громади. 14 червня 2009 р., за день до запланованого освячення,  вандали демонтували з храму пам'ятну дошку на честь останнього пароха храму дорадянської доби Михайла Дзуровчика, який провів 25 років на каторзі в ГУЛАГівських таборах. Такою тихою сапою продовжується експансія православних у селі.

 

Великі Лази - село давнє (відоме з XIV ст.), виноградарське і здавна українське. Заснували його вихідці з села Холмець. Правда, імен в поселення було чимало: Galambhaga в XIV ст. ("село Голуба", є версія, що назва пов'язана з голубоподібними могильниками доби енеоліту на південній околиці села), з кінця XIV по XV ст. - просто Лази, з XVI ст. - Felsevlaz (Верхні Лази). Потім на якийсь час село спорожніло, але відродилося. Зараз от маємо Великі Лази - щоб не плутати з просто Лазами на Виноградівщині.  

Станом на 1910 р. тут проживало 790 жителів (зараз - понад 1400 чоловік), з них українцями було 582 особи, 38 - німцями, 164 - угорцями. За конфесійною ознакою село ділилось так: 633 греко-католики (вони і зараз складають більшість), 91 римо-католик і 46 іудеїв. Річка, на котрій стоїть село, має повну тезку на Тернопільщині - теж називається Циганкою.




Вознесенська церква (1823) в Великих Лазах
Вознесенська церква (1823) в Великих Лазах

Вознесенська церква (1823)


Могила Н.Петені біля дзвіниці

Могила Н.Петені біля дзвіниці


Великие Лазы под Ужгородом, дворец

З тилу палац не вражає


Автобусна зупинка в Великих Лазах

Автобусна зупинка в Великих Лазах


Меморіальна дошка Нандору Плотені

Меморіальна дошка Нандору Плотені


Пам'ятна дошка Ференцу Лісту

Пам'ятна дошка Ференцу Лісту


Plotényi Nándor

Нандор Плотені

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник