Ви в курсі, що в цьому українському міні-кувейті на березі Бистриці Надвірнянської (там навіть є пам'ятник нафті!) збереглися ще й залишки середньовічного замку? А всі ці статті про Пнівську твердиню і винекнення міста Надвірної як такого, де жили люди, що працювали НА ДВОРІ у пнівських власників Куропатв - не зовсім правдиві? Навіщо було ходити за добрих кілометрів 5-6, коли тут був свій замок?

Дякую Ігорю Скальському за таку знахідку... яку я побачила своїми очима аж в третій візит до міста, 15 липня 2006 року.

Про замок, костел і місто біля гір Городище і Скала, розчленоване річкою Вороною навпіл - якось іншим разом. Поки що лише картинки.

	Метаморфози надвірнянської ратуші:

Ратуша в Надвірній на початку ХХ ст., в 1910р. і в наші дні.

Храм поблизу міліцейського відділка (читай - замку в Надвірній). А це - повітовий суд в Надвірній (листівка початку ХХ ст.). Центр міста в 1930р.

	І ще старовинні картинки:

Дерев'яна церква в Надвірній. Вулиця Станіславівська. Поштівка з Надвірної.

	Костел Успення Богородиці

Нащадок костелу св. Трійці магнатів Куропатвів з 1599р. Після пожежі 1823р. храм було в 1873р. рекоструйовано, а на 1937р. - розбудовано так, що від первісної споруди мало що залишилося. На фото - стан костелу на 1927р. На наступних - храм в липні 2006 року.

Ринок в Надвірній. Пляж на Бистриці в 1935р. Сучасний пам'ятник Шевченку в центрі міста.

Вокзал в Надвірній в 1929р. Нафта і ліс - головні багатства Надвірнянщини. Одна з лісопилок в 1927р. Залишки замоквих валів поблизу міліційного відділку.