English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Красилів
Колишній палац пані Маньковської - зараз Красилівський професійний ліцей

Березень-2011. Колишній палац Cапєгів (красилівчани кажуть - "пані Маньковської") зараз Красилівський професійний ліцей


Krasiłów, kosciol (2011) Костел в Красилові, березень 2011

Головні архітектурні пам'ятки Красилова - костел, заснований родиною Сапєгів, і вже показаний палац. Ну вже що є.


Карта

Координати: 49°39′03″ пн. ш. 26°58′00″ сх. д.

Сайт міста

 

В принципі, назва виправдана: ландшафти тут красиві. З архітектурою місту на межі Поділля і Волині, райцентру Хмельниччини, пощастило менше.

Ну от самі порівняйте: за величиною Красилів такий же, як Чортків (близько 29 тис. жителів). Щоб хоча б швиденько оглянути всі цікавинки Чорткова, витратите півдня. На Красилів вистачить години. На жаль.

Зате їхати не важко: з хмельницької АС № 2 в Красилів їде кілька десятків маршрутів на день. Відстань у 40 км бусики долають за 40-45 хвилин.

І - так, так, назва колись була Красне: гарне себто. А може, першопоселенцем був якийсь Красило - тепер уже не дізнатися.


 Історія Красилова і красилівського маєтку

Колишній палац в Красилові

Палац на палац і не схожий

Красилів історії відомий з 16 січня 1444 р.: тоді князь Свидригайло дарував Михайлу Олехновичу кілька сіл на Кременеччині, в тому числі й "Красилів двір". Польські джерела датують цю подію чомусь 1437 роком. Певний час поселення належало Острозьким (в 1497 р. король Олександр Ягеллончик подарував місцину Костянтину Острозькому): князь Костянтин став власником Красилова у 1582 р.

Містом Красилів не був - ну, хіба містечком, жителі котрого шили свити й кожухи і займались сільським господарством. Та не просто шили свити - саме гарно виробленими шкірами славилися красилівські гарбарні. Міщани мали право безмитно завозити сіль, щотижня в Красилові відбувалися торги. Був замок (документи згадують його під 1545 і 1552 рр., а от каталог Я. Адамчика не згадує взагалі). Мусив бути - містечку дошкуляли татарські напади (1573, 1593, 1618). Наприкінці XVI ст. в Красилові з'являється іудейська громада. Мурована синагога була зведена наприкінці XVIII ст. В 1897 р. євреї становили 40 % місцевого населення - їх налічувалось 2563 особи.

 

У 1753 р. Красилів і ще 30 поселень дісталися мстиславському воєводі Ігнатію Сапєзі (Ігнацію Сапізі). На зламі XVIII-XIX ст. красилівським ключем (куди входило 18 населених пунктів) володів його онук Миколай Сапєга (Mikolaj Sapieha, 1779-1843), полковник наполеонівської армії. Дружина в нього була з ого-го якої родини: батьком Ідалії був Станіслав Щенсни Потоцький, власник Умані. Миколай заснував у містечку католицький костел Cерця Ісуса (1820-1830).

Свою власну дочку подружжя Сапєгів теж назвали Ідалією, а заміж вона вийшла в 1837 р. за Костянтина Чорбу (герб Погоня, помер в 1847 р.), представника давнього угорського роду, котрий встиг сполонізуватися в Білорусі. Чорба продовжив справу тестя - і багато обдаровував місцевий костел. Посагом Ідалії з Сапєгів був красилівський ключ, який на той час все зменшувався, як шагренева шкіра. Коли ключ довелося розподіляти між дітьми Ідалії (померла в 1861р.), від нього залишилося ще менше. Так в 1865 р. Красилів, котрий потопав в боргах, придбало французьке цукрове товариство - і в містечку виникла цукровня, котра дотепер стоїть над великим ставом (її добре видно, коли під'їжджаєш до міста).

Невдовзі дві третини всіх акцій цукроварні викупив Емерик Маньковський (Emeryk Mankowski, 1826-1918). Ще за свого життя Емерик-старший переказав Красилів своєму сину, Емерику-молодшому (1856-1909), правда, сина він пережив. Так містом почав заправляти Емерик-молодший з дружиною Марією з Ярошинських. Подружжя мало синів Кароля (1895-1956) і Юзефа (1904 - ?). За Маньковських, в кінці ХІХ ст., костел було ґрунтовно реставровано під керівництвом Стефана Шиллера (Stefan Szyller).

Всі ці пани десь жили, правда? Жили - в "училищі", як дотепер називають красилівчани професійний ліцей, розташований позаду ЗОШ № 1, біля стадіону. Роман Афтаназі висловлює припущення, що цей садибний будинок було зведено Сапєгою в перші роки ХІХ ст. (можливо, після свого шлюбу в 1808 р.). Князь Леон Сапєга ще дитиною в 1812 або 1813 р. відвідував свого кузена Миколая в Красилові і залишив запис в щоденнику про "гарний палац і сад". Відомо, що в часи Чорбів палац було обсаджено липами (зараз від старого парку фактично нічого не лишилося). Ймовірно, і Чорби, і Маньковські палац сильно не перебудовували.

В радянський час споруда позбулася русту першого поверху, десь зникли комини цікавих форм, змінився дах, до головного входу було прибудовано незугарний ґанок. Вікна колишнього палацу зараз прикрашають якісь дивацькі вензелі - і агітпроп радянських часів (якийсь мужчина). Садиба мала два флігелі, в ДУЖЕ сильно перебудованому вигляді вони збереглися (в одному зараз якісь майстерні).

 

В 1921 р. перед костелом більшовики розстріляли священика Казимира Мазура. До Другої світової храм використовували як військовий склад, а в часи німецької окупації святиню на короткий час знову відкрили. З 1947 р. довелося повертатися до "кар'єри" складу - знову. Проте в 1961 р. будівлю "підвищили" до Палацу піонерів. Нове освячення храму відбулося 17 лютого 1990 р. Зараз костелом опікуються монахи-капуцини. Монастир біля святині - новороб, виник вже в 2000-х роках.


 Красилівський молот відьом

У 1720 р. місто охопив мор. Не може бути, щоб просто так, хтось його на Красилів наслав. Он, Пріські Каплунці вже 120 років, що безперечно вказує на її відьомську натуру. Напевно саме стара Пріська, клята чаклунка, і губить красилівчан мором. Каплунку посадили в колодках під варту, поки містяни протягом п'яти днів шукали експерта, який би довів, що саме відьма винна у біді. Зять старої жінки Федір Мельник взяв тещу на поруки і переховував бабусю десь на березі Случа. Та народу це дуже не сподобалося: Пріську знайшли, закопали по плечі у землю, обклали хмизом і спалили. Попелище потім накрили дорнами - ну, про всякий випадок. 

А ви кажете, іспанська інквізиція...

 

З матеріалами Катерини Диси, авторки книги "Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII-XVIII ст."




Палац Сапєгів (Чорбів, Маньківських) в Красилові, 1914р.

Палац Сапєгів (Чорбів, Маньківських) в Красилові, 1914р.


Новенька дерев'яна церква біля ринку в Красилові

Новенька дерев'яна церква


Церковь в райцентре Красилов (Хмельницкая область. Украина)

Ще один храм


Валя Котик. Бюст в Красилові. 2011 рік.
Красилівська школа № 1. Ох.
Krasyliv is a city in Khmelnytskyi Oblast, Ukraine

Радянські релікти


Костельна дзвіниця в Красилові.
Krassyliv est une ville de l'oblast de Khmelnytskyï, en Ukraine, et le centre administratif du raïon de Krassyliv
Красилов. Монумент погибшим

Костельна дзвіниця і монумент



Воскресенська церква в Красилові

Воскресенська церква махрового патріархату (1997-2006)


Krasiłów - miasto na Ukrainie, w obwodzie chmielnickim, siedziba władz rejonu krasiłowskiego
Krasîliv este un oraş din Ucraina

Наше, подільське: споруди в орнаментах


Біля ресторану "Колос"

Біля ресторану "Колос"


Красилів, костел Серця Ісуса

Костел в профіль

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник