English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Красноїльськ (Crasna)
Красна, я тебе люблю! Маланка у Красноїльську (Crasna)

Найголовніше в Красноїльську - це маланка. Після неї закохуєшся у селище так, що розлюбити вже не зможеш.
Звіти з усіх відвіданих маланок є внизу під світлинами (нижче за координати селища).
Я їжджу сюди на малнки щорічно починаючи з 14 січня 2009 року. З 2011 року - ще й на гарні, яскраві виходи краснянців на полонину. Красна, я тебе люблю!




Найдревніша споруда Красноїльська.

Найдревніша споруда Красноїльська. 14 січня 2009 р.

Сакральний центр Красноїльська. 27 березня 2008 р.

Сакральний центр Красноїльська. 27 березня 2008 р.


Карта

Координати: 48°00′53″ пн. ш. 25°35′14″ сх. д.

Всі звіти з Красноїльська

Маланка-2013 в Красноїльську (Malanca la Crasna)

Маланка-2011 в Красноїльську

Моє відео з маланки

 

Від Чернівців - 45 км, від Сторожинця - кілометрів 20, від Чудея - близько 6 км. А ще за 8 км — державний кордон з Румунією (перевірте, чи маєте з собою внутрішній паспорт!). Тому не дивно, що більшість мешканців селища розмовляють румунською: переважна більшість населення тут етнічні румуни. Так що мовний бар’єр може бути досить відчутним.

Дані про кількість населення дещо різняться: офіціно близько 9 тис. жителів, самі ж мешканці селища називають цифру в 11 тисяч.

 

Поселення, як і Чернівці, вперше згадано в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго - тільки не в 1408 р., а в 1431 р.

В 1696 р. нижню частину села, відділену річкою, купив польський шляхтич Олександр Їльський. Його прізвище до цього часу збереглося у назві Красноїльська. Верхня ж частина називалася Красно Путна. В Красно Путні по дорозі до відомого монастиря в Путні (зараз територія Румунії) побував влітку 1871 р. великий румунський поет-романтик Міхай Емінеску.

В ХІХ – на початку ХХ століття в цих краях мешкала велика німецька колонія. Місцеві кажуть, там були не лише німці, а й австрійці. Працювали лісниками і єгерями: навколо Красної карпатські дрімучі ліси. До цього часу в селищі поширені прізвища Герман - начебто це нащадки тих колоністів. 

Красноїльськ як цільна одиниця, як селище народився аж в 1968 р., коли об’єднали в один населений пункт два сусідніх прикордонних села. Тут шість кутів: Верхня і Нижня Путни, Гута, Сус (часом кажуть Сусєни), Тражани та Дял. 

 

До центру селища і всіх архітектурних цікавинок від дороги на Чернівці — ще кілька кілометрів повз гарно доглянуті будиночки, а часом — й справжні багатоповерхові хороми. У центрі Красноїльська стоїть чимала сучасна мурована Покровська церква, в образі котрої виразно відчуваються відголоски стилю бринковяну. Церкву за проектом архітекторів Теодора Папашчіуця та Аурела Боєску спорудили всього за 18 місяців: почали будівництво наприкінці 1989 року, а вже 14 жовтня 1991 р. храм було освячено.


 

Поруч тулиться значно старіший мурований храм Різдва Іоана Предтечі з виразними рисами оборонної архітектури. Його дзвіниця схожа на оборонну башту, а невеликі вікна на бійниці. Такими храмами багата Південна Буковина (територія сучасної Румунії). Румунські джерела датують освячення старої церкви червнем 1792 р. і згадують її засновників, боярина Александру Ільшчі (Alexandru Ilschi) та його дружину Ану. Боярин Александру Ільшчі - це і є шляхтич Олександр Ільський. Так румунська книга транскрибувала польське прізвище. 

 

Біля чепурних воріт церковного двору — каплиця під ґонтовим дахом. В Красноїльському храмі зберігається високошанована серед православних ікона «Житєдайне джерело».

На жаль, в 2016 р. дах старої церкви перекрили дешевою і лискучою булатною бляхою, що досить сильно спотворило вигляд святині. Для Красноїльська, місця, де більшість цінує власні традиції і культуру, це дивно. 

Трохи далі по вулиці розташована селищна гімназія. А ще далі - палац (зараз санаторій). Про нього є окремий розділ у тексті нижче. 

 

В мальовничих околицях селища, серед карпатських лагідних гір і джерел з мінеральною водою, розташовано кілька баз відпочинку. Туристичні буклети стверджують, що в мисливському господарстві "Зубравиця" на волі живуть зубри. Не знаю - не перевіряла. В чималому куті Слатина, під лісом, діє православний жіночий монастир. На маланку-2017 ми спробували дістатися до монастиря вночі - і тричі заблукали. :о) 

Назва кута пов'язана з солонуватим смаком місцевої води: на Слатині дотепер збереглася 12-метрової глибини криниця з солоною водою, з якої бере початок річечка Солонець, притока Сірета. По "біле золото" - сіль - на Слатину проїжджали з навколишніх поселень так званою "Бухарестською" дорогою (нині веде на територію Румунії). Ласа на солоне худоба залюбки п'є воду з Солонця.


 Панський маєток у Красноїльську

В колишньому панському палаці зараз протитуберкульозний санаторій. Красноїльськ, 14 січня 2013 р.

В колишньому панському палаці зараз протитуберкульозний санаторій. Красноїльськ, 14 січня 2013 р.


Треба було побувати у Красноїльську-Красній аж у восьмий раз, щоб нарешті побачити досить пристойно збережений тут панський маєток. Ну, буває - розпіареним його не назовеш, єдина згадка про палац - у чернівецькому виданні "Від і До". 

Шукати просто: центр (селищна рада, дві церкви поруч, потім школа, а за ним - зелений масив, паркан з аркою, на арці - "САНАТОРІЙ". Далі видно сучасний триповерховий корпус, але треба йти далі, вглиб парку - там вже побачите і стару браму, і гарненький (і чималий) будинок з балконом. Прийшли. 

(До речі, місцеві в курсі, що санаторій - бувший палац, так що можна і до них за допомогою звернутися).

Всередину заходити трішки страшно: тут все-таки не такий санаторій, не для курортників. Тут перебувають немолоді люди з туберкульозом (і часом вони в минулому ще й безхатченки). Ну але хоч одним оком глянути, як там і що? А там чисто, немає гидотного лікарняного запаху, там дивовижно низький, якийсь аж фортечний холл, а ще збережені старі камін та нео-класицистичні (алюзії аж вкрай ампірні) грубки. 

Наскільки зрозуміла, споруда, що збереглася, з'явилася на початку ХХ століття. Ну тут просто: на архівних поштівках (до 1905 р.) "Шльосс ін Красна-Ільчі" виглядає зо-о-о-овсім не атк, як зараз. Отже, був або дуже сильно перебудований, або вимурований з нуля.

"Від і До" згадує, що стіни приміщень другого поверху були прикрашені фресками на античну тематику (таки ампір царював всередині, а зовні і не скажеш). Вся та краса знищена у 1960-х під час пожежі. 

Маєток часто змінював власників, і важко сказати, не знаючи точної дати його побудови, чи володіли ним легендарні Ільські (ті самі, від яких КрасноІЛЬСЬК). Та відомо, що володіли якісь Стирчі, а далі іудей Макс Розенберг. Може, власник красноїльської фабрики скла - працювала тут така на межі століть.

Останніми власниками палацу були Маврокордати (і звідки на Буковині греки?). Саме за Маврокордатів був розбитий гарний парк навколо палацу. Зараз парк займає площу в 9 га, у ньому все ще росте гінкго - екзот для Буковини. Зберігся і фонтан, правда, потребує ремонту. 

Маєток було впорядковано за найновішим словом тогочасного прогресу. Тут були міні-електростанція та водогін, який подавав у Красну мінеральну воду з вершини гори Коргана. До басейну-резервуару вели керамічні труби, з басейну вода потрапляла в підвал палацу (може, звідси його товстезні стіни?), в басейн № 2. Водогін зруйнували вже у радянські часи. Від електростанції серед господарських приміщень колишнього маєтку дотепер зберігся невеликий обкладений цеглою басейн - вже без турбіни. 

Легенду про перебування тут Пушкіна немає сенсу множити: він тут бути не міг, кожен крок його вигнання досліджений давно і ретельно. Базується легенда на вкрай хитких основах: на могилі Олени Раллі, дочки кишинівського знайомого О.Пушкіна.  

Санаторій у колишньому маєтку діє з 1949 р. В радянські роки це був досить відомий і популярний заклад. Під час катастрофічної повені 2008 р. було сильно пошкоджено дах споруди. На ремонт санаторію було виділено 14 млн. гривень. Вціліли не лише все ще діючі п'єци і камін, а й паркетна підлога та - подекуди - старі дерев'яні двері. 

 




Красноїльськ (Crasna) - з полонини
Красноїльськ (Crasna) - з полонини
Красноїльськ (Crasna) - з полонини

Красноїльськ з полонини



Капличка в Красноїльську.

Капличка в Красноїльську.

Фабрика скла у Красноїльську. 1898 р.
Таким був палац у Красній на початку ХХ ст.

Старий Красна-Ільчі



А такі тут лелеки.

А такі тут лелеки.


Нова Покровська церква.

Нова Покровська церква.


Св. Онуфрій. Мозаїка Покровської церкви.

Св. Онуфрій. Мозаїка Покровської церкви.


Красноїльськ (Crasna) Музей?

Плебанія? Музей


Іконостас церкви Різдва Івана Предтечі.

Іконостас церкви Різдва Івана Предтечі.


/Crasna-Ilschi (în ucraineană Красноїльськ)
Нова церква у Красноїльську
Crasna-Ilschi (în ucraineană Красноїльськ)

Красноїльські храми

Архаїчні хати у Красноїльську
Архаїчні хати у Красноїльську

Як в скансенах, тільки живі


Панський маєток у Красноїльську (Crasna)
Бівшая усадьба в Красноильске
Панський маєток у Красноїльську (Crasna)
Former manor in Crasna (Krasnoilsk), Ukraine

Панський маєток


На початку літа Красна проводжає на літування чабанів
Красноїльська полонина

Виходи на полонину


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник