English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Ковалівка

З траси руїну костелу в Ковалівці майже не помітно.

З траси руїну костелу в Ковалівці майже не помітно.

Ось так виглядає зараз костел в Ковалівці на Монастирищині.

Ось так виглядає зараз костел в Ковалівці на Монастирищині. Листопад-2009



 А ще тут є закинутий католицький цвинтар. Але спочатку про костел

Один з понівечених часом надгробків на католицькому цвинтарі в Ковалівці

Один з понівечених часом надгробків на католицькому цвинтарі в Ковалівці


Карта

Широта - 49.136, довгота - 25.202

 

Тут буде небагато тексту, але справді багато фотографій. Що ж поробиш - місце помирає, треба встигнути зафіксувати хоча б те, що ще є, а інформації про храм і цвинтар поруч в мене практично немає.

Ковалівок в Україні аж 23, ми говоримо про ту єдину, котра розташована на Тернопільщині.

 

Так буває - мандруєш автостопом селами, тебе підбирає водій, що розвозить областю якийсь крам, хліб, морозиво чи батончики, зав'язується розмова - і він скеровує тебе туди, де бачив якусь стару споруду.

Саме так і було зі мною 20 листопада 2010 року: чоловік, що підвіз мене до Чехова, а потім забрав звідти до Монастириськи, на моє питання про бачені цікавинки району відразу запитав:

- А костел в Ковалівці ви бачили? Гарний, великий... тільки поруйнований.

 

Ні, не бачила - і тому вже за кілька хвилин стояла в пазику, зажата з усіх боків тітками і дітями, що поверталися в рідні села - хто з базару, хто зі школи. Звичний маршрут, яким не раз їздила - з Монастирисьок на Підгайці - з'ясувалося, має таки небачену досі родзинку.

Кілька слів про село. Відоме з 1587 року. В 1629 р. тоді тодішній власник Ковалівки О. Сененський передав село під заставу на три роки за 26 600 злотих С. Крочулетському та В. Броновському. Того ж року улітку село було сплюндроване татарами. Десь між Монастириськами і Ковалівкою у жовтні 1629 р. татарське військо, яке поверталося з Бурштина з чималою здобиччю, зазнало поразки від загонів воєводи С. Любомирського.

В кінці ХІХ ст. в Ковалівці діяли гуральня Богушів та пивоварня. Маєток Богушів стояв на місці сучасного спирт-заводу. Греко-католицька канарково-жовта церква під бляхою розташована в центір села і походить з 1926 року.

Ось і все. Майже приїхали.

 

Їхати доведеться аж до кінця Ковалівки - попереду вже виднітиметься знак "ДОБРОВОДИ". Звідти один погляд на горбок ліворуч від траси - і подальший маршрут вже зрозумілий. Ця частина села здавна називалася Клебанія - і саме тут оселились лемки, яких після Другої світової війни переселили в Ковалівку з Польщі. Сама назва кута - деформоване слово "плебанія", себто помешкання священника. Це вже на щось та натякає.

 

Храм, занадто великий для маленької Ковалівки (1198 жителів за останнім переписом), виник, ймовірно, в ІІ половині - кінці ХІХ століття. Сайт села Ковалівка (а є такий!) датує святиню 1865 роком. Ситуацію прояснив Ігор Седельник: костел Богоматері в Ковалівці спорудили і освятили в 1882 р.

Храм дещо подібний на парафіяльний костел св. Станіслава у Кременці, теж зведений в середині ХІХ ст. За стилем підходить: така дещо сувора, з класицистичними нотками еклектика. Цікаво, якими були дахи на двох костельних вежах?

Поруч просто-таки мусила бути плебанія. Зараз, повідомляє сайт, там стоїть хата родини Гуреїв, а в 1950-х у плебанії діяла сільська школа. Поруч з плебанією колись стояла також корчма.

 

Те, що робиться всередині (головний вхід закритий наглухо, але можна зайти через прибудову до вівтарної частини), може потім переслідувати вас в кошмарах. Першим впав дах між вівтарем і навою. Впав давно: там крізь його покійні балки вже й кущі розрослися, та так, що пробратися через них у наву досить важко. Від органу (начебто він тут був) й сліду не лишилося.

Інша частина склепінь теж довго не протримається: вже помітні тріщини, вже є чималі дірки. Фрески, що вкривають склепіння, вже не всі прочитуються: певна їх частина вже на підлозі, змішана з пилом і грунтом. Ashes to ashes.

 

Ким був той невідомий J. S., котрий у 1907 році виконав розписи храму? Звідки походив? Академіст за стилем, здається, більш-менш обізнаний як з італійським живописом доби Відродження, так і з сучасним йому релігійним провінційним "трендом".

 

В радянський час костел за звичкою того часу переорієнтували на склад. Здається, тут тримали міндобрива. Під час Другої світової в костелі зберігалися провіант та одяг для воїнів.

 

Не беруся прогнозувати, скільки ще простоїть храм. Католиків, котрі мали б фантастичні гроші на ремонт споруди (а менших не вистачить), в Ковалівці явно не живуть. А ті, хто вірить дурнуватим побасенкам про заховані - чи то католиками, чи то пізніше "москалями" - скарби в стінах святині, вже й так поглумилися над нею вдосталь. Дивовижно, як це ще кахлеві плити з підлоги костелу хтось ще не виніс собі на господу.

 

Яким же цинізмом віє від фрази "Біля костелу стоїть хрест, на ньому можна побачити живі квіти - це місцеві жителі турбуються про його зовнішній вигляд". За всіма іншими хрестами та Христами доглядати ліньки...


 Ще надгробок з цвинтаря:

Наївний Ісус, досить груба, але така щира подільська робота.

Наївний Ісус, досить груба, але така щира подільська робота. Схожі досить часто зустрічаються на цвинтарях Південної і Центральної Тернопільщини. Місцевий люд здавна спеціалізувався на такій от жалобній скульптурі.


Поруч з костелом, оточеним сільгосптехнікою, - щось, що спочатку видається чи то ліском, чи то закинутим парком. Насправді це закинутий, але католицький цвинтар.

Гродівців досить багато, серед них багато скульптурних. Деякі вже поламані навпіл часом: постамент ще тримається, а Ісус з хрестом вже лежить на боці у жухлій осінній траві.

Є навіть склепи. Здевастовані: через дірки у землі видно розбиті чорні труни. Моторошно.

Влітку сюди, напевно, і не підійти: все в кущах. Навіть дуже пізньої осені блукати по кладовищу важко: скрізь гілки, які так і хочуть захопити тебе в полон своїми колючками.

Більшість поховань - з того ж часу, яким я гіпотетично датую костел: кінець ХІХ - початок ХХ століть. Зовсім необов'язково всі ті, хто знайшов в Ковалівці свій вічний спочинок, були місцевими жителями: розповсюдженою була практика, коли в певному селі був значний католицький цвинтар, куди й звозили покійників з навколишніх сіл. Часом таких сіл набиралося понад десяток.

 

Буду вдячна за інформацію про храм і кладовище в Ковалівці.


 Поховання в Ковалівці

Юлія Грабовецька.

Юлія Грабовецька.





Kosciol w Kowalowce
Kosciol w Kowalowce

Костел, вид з вівтарної частини та збоку.


Руина костела в селе Ковалевка в Тернопольской области

Зайдемо?


Фрески. костел в Ковалівці, Монастириський район
Фрески. костел в Ковалівці, Монастириський район

На склепіннях - залишки фресок.


Підпис художника. 1907 р.

Підпис художника. 1907 р.


Ковалівка. Вид на наву від вівтаря.

Вид на наву від вівтаря.


Ковалівка. Хори

Хори.


Стан склепіння

Стан склепіння


Благовіщення

Благовіщення


Ковалівка, костел, фрески
Ковалівка, костел, фрески

Деякі сюжети вже ледь вгадуються. Введення в храм?


Моління про чашу.

Моління про чашу.


Дорога на Голгофу


Дорога на Голгофу

Розп'яття і воскресіння
Розп'яття і воскресіння

Розп'яття і воскресіння



Ковалівка. В костелі.
Вівтар. Ковалівка.

В костелі. Вівтар.


Ще фрески. Ковалівка
Вівтарна частина.

Ще фрески. Вівтарна частина.


Католицьке кладовище в Ковалівці.
Католицьке кладовище в Ковалівці.
Католицьке кладовище в Ковалівці.


Католицьке кладовище в Ковалівці.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник