English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Колиндяни
Колиндяни, 16 серпня 2015 р.
Колиндяни, 16 серпня 2015 р.
Палац на місці оборонного замку в Колиндянах ніяк не дочекається на справжнього господаря.
Палац на місці оборонного замку в Колиндянах ніяк не дочекається на справжнього господаря.
Бічне крило палацу-замку. 29 грудня 2010 р.
Kolyndiany. Колындяны. Колиндяни. Бічне крило палацу-замку.

Не лише дріжджі, або ще одна згадка про Володийовського.

Здогадаєтесь, що там замок? Придорожна фіґура з 1910р.
Здогадаєтесь, що там замок? Колиндяни
Колиндяни. Придорожна фіґура з 1910р.

Координати: 48°57′55″ пн. ш.25°56′54″ сх. д.

Карта


 Велике село (1,7 тис. жителів), що лежить приблизно посередині між Скалою-Подільською та Чортковим. Багатьом відоме завдяки чималенькому концентратно-дріжджовому комбінату, що виготовляв  усілякі продуктові напівфабрикати. (До речі, серед його будівель трапляються просто-таки антикварні на вигляд). Комбінат працював і на початку ХХІ століття, труїв своїми відходами рибу в Нічлаві, але справи в нього, здається, йшли кепсько. Супи та киселі з Колиндян траплялися мені у продажі все рідше. Та які вже там супи - невдовзі в приміщеннях комбінату не лишилося ані віконниць, ані скла. Все, колись непоганому підприємству прийшов кінець. КДК вже помер, і його стіна, падаючи 3 березня 2014 р., задавила одного і травмувала ще кількох людей. Пам'яткою промислової архітектури цій руїні вже не стати - селяни розберуть на цеглу значно раніше, наражаючи своє життя на небезпеку. Давно непрацюючі очисні споруди на річці за два роки до того теж прибили любительку халявної цегли - що за іронія долі.

 

Традиційна в книгах з історії перша згадка про поселення відноситься до 1661р. До XVIII ст. воно лежало лише на вищому, правому березі Нічлави і називалось Райгород. Таке небесне ім'я містечко отримало в дарунок від тодішніх господарів, шляхтичів Стражменських (Strażmieński). Перейменували на Колиндяни вже через століття Володийовські через колядки - якщо вірити Роману Афтаназі (див. нижче). Та у місцевих жителів своя версія. Замок був? Був. Його оточував паркан - і от ті коли-палі, з яких гіпотетичний паркан  складався, начебто і дали ім'я поселенню. Народна етимологія - вона така.

Поблизу села було віднайдено два давньоруські городища - "Вали Великі" і "Вали Малі". Одне з них, за книгою "Земля Тернопільська", добре збереглося і може слугувати за приклад типового феодального замку на рівнинній місцевості (особливо якщо у вас гарна уява або замок належав зграї шляхетних кротів). Адже цей град було знищено татарвою ще приснопам'ятного 1241 року. Нічого, окрім землі та черепків у ній, до наших днів не збереглося. 

 

Треба мати соколиний зір, щоб влітку запримітити на пагорбі над Нічлавою, в центрі села, біля повороту на Пробіжну, башту, що ховається за листям берізок, які надійно захищають старі стіни від допитливих очей. Восени 2009 р. перед берізками виросли невелика церква і монумент Христу.

 На жаль, ні берези, ні скульптури не можуть нічим зарадити в процесі невпинної руйнації будівлі. Замок, палац, потім технікум - зараз закинутий всіма, шиби повибивані, всередині пилюка та жахіття помирання. В 2008 р. палац за смішні 200 тис. гривень купив чортківський бізнесмен Василь Градовий – але, схоже, що робити з махіною, він і сам не знає.

 

А палац цей свого часу був перебудований поміщиками Городиськими 1840р. із залишків замку чи то з XV, чи то з XVII століття. Палацовий комплекс складається з власне самого палацу та 2 флігелів-башт по боках. Досить романтична споруда, де суворість класицизму пом'якшена декоративністю, іграшковістю башточок - а колись суворих оборонних башт.
Якщо трохи вище за замковий пагорб, по дорозі на Кам'янець, звернути праворуч біля хреста-каплички, проїхати трохи вище за Миколаївську церкву (1888), то потрапите на старий цвинтар, де серед сучасних поховань трапляються давні гробівці. Особливо монументальні - склеп родини Чарнишів і обеліск на похованні Йоанни Лахман (1890-ті). На цвинтарі похована також якась Анна з Пшибиславських Радзішевська (1790-1877) - теща капітана уланів Петра Чарниша. 

А ще тут розвалюється з миром невеликий костел. Польська Вікі датує його якимось фантастичним 1772 р., у що не дуже віриться. Всередині можна від душі полазити хорами, вивчаючи меморіальні написи на стінах - як давні, на мармурі, так і прості графіті, вишкреблені цвяхом вже у наші дні.

Переклад розділу "Колиндяни" з книги Романа Автаназі:

Палац у 1914 р. Який газон!
Колиндяни. Стара листівка

Минуле Колиндян, які лежать в 15 км на південний схід від Чорткова, до цього часу не вивчене науково. Згідно з місцевими даними чи легендами, ця місцевість початково називалась Райгород і була родинним маєтком сім'ї Володийовських. Якогось року на різдво Володийовські мали подарувати цю місцину отцям домініканам. Від коляди (польською - "коленда") з часом перейменовано Райгород на Колиндяни.
В першій половині ХІХ ст. Колиндяни були власністю родини Альбіновських гербу Ястрженбець. Цей рід в історичних джерелах відомий лише з другої половини XVIII ст. Пізніше у спадок отримав цей маєток Корнел Городиський гербу Корчак (помер 1898 р.), одружений з Леонією Гарниш гербу Порай, володаркою Тлустенького. Родина його, що мешкала на Волині та в інших руських землях, була насправді чисельна та належала до середньо-заможних, не відігравала в житті краю помітної ролі. Великі маєтності згромадив у своїх руках допіру сам Корнел Городиський. Після його смерті, в результаті родинних справ, багатство те знову, одначе, було роздріблене на менші частки. Найстарший син Корнеля - Леон (помер 1868 р.), одружений з Анєлою Скібневською, отримав в якості своєї частки Тлустеньке; середній, Францішек (помер 1871 р.), одружений з Марією Йодко-Наркевич, - Трибухівці; наймолодший же син Людвік (помер 1875 р.), австрійський каштелян - Колиндяни. Був він також останнім володарем цього маєтку.
В часі якогось з попередніх сторіч на досить високому і стрімко спадаючому березі Нічлави збудовано в Колиндянах оборонний замок. Як він виглядав, зовсім невідомо, тому що будівля, точніше, її руїни, в 1840р. тогочасними власниками села була перебудована на сучасний пізньокласичний палац. Після закінчення всіх робіт він складався з трьох з'єднаних між собою частин: головного житлового корпусу та двох стоячих в кутах, значно змодернізованих давніх башт. Двоповерховий палац був зведений у формі прямокутника. Його фронтальна частина була розчленована іонічними пілястрами. Тут був великий портик у вигляді чотирьох іонічних колон на квадратних постаментах. На колонаді розташовувався довгий балкон. (...)
Домінанту фасаду з боку саду становив ризаліт, в нижній частині розбитий трьома замкненими аркадами у формі півкола, з балконом у верхній частині, поставленим над кам'яною оглядовою терасою. Садовий ризаліт увінчувала також стіна аттику. Всі фасади оживляли гримси (не гримзи! - Блека). Палац був накритий високим гладеньким чотирискатним дахом, з двома довгими отинькованими коминами.
Інтер'єри мали регулярне планування. Біля портику знаходилась простора вітальня, а з лівого боку холл з парадними сходами. Таку ж як вітальня площу займав посередині садової половини палацу нижній салон. Представницький вигляд мав другий поверх з двома однаковими за розмірами квадратовими салонами, які розміщалися над вітальнею та над нижнім салоном. До обох салонів примикала з правого боку велика прямокутна їдальня з чотирма вікнами - двома від під'їзду до палацу і двома від саду, та підлогою з кількох видів паркету. До 1914 року її cтіни прикрашали голандські натюрморти.
Інші кімнати - кабінет, бібліотека та житлові приміщення. Скрізь були печі з кахлів, а в салонах та їдальні - ще й каміни та стильні жирандолі. Стіни були вкриті барвистими шпалерами.


Під час Першої світової палац був цілком зруйнований. Через те, що в міжвоєнний час знищені були ще й усі сільгосп-знаряддя, власники вже не змогли підняти палац до минулого стану, лише відремонтовані мури віддали на громадські потреби. В палаці розмістилися кімнати для дітей працівників маєтку.
Короткі галереї з прямокутними дверима з'єднували палац з шестикутними павільйонами, переробленими з давніх башт, накритими також шестикутними шатровими дахами. Стіни галерей були декоровані пілястрами та напів-колонами. Зверху їх прикрашала сліпа балюстрада, утворюючи щось подібне до фриза. Окрім великих квадратних вікон кожна галерея мала ще по одному круглому віконечку з рамою у вигляді розетки. В галереях містилися коридори, кухня та кімнати для гостей. Завершував оздоблення павільйонів аркадний неоготичний фриз. Весь палац був суворо симетричний.
Біля правого павільйону знаходилася велика оранжерея. Перед палацом простягнувся круглий, низенько підстрижений газон, з яскравим килимом квітів посередині. Перед в'їздом на дитинець стояла стародавня брама, яка, як і павільйони, залишилася від старого замку. Чарівність кілька-гектарного нерегулярного ландшафтного парку створювалась завдяки його розміщенню на підвищенні та на узбіччях стрімких берегів. Тут, крім старих лип, кленів та тополь, росли також сливи. (Зараз там заростають трактори).

Міжвоєнний період

1936 р. У палаці - "Народний дім". Фото з архіву NAC
Колиндяни-1936
Колиндяни-1936


Аеро-фоти палацу
Палац в Колиндянах, аеро-фото.
Палац в Колиндянах, аеро-фото.
Вид палацу з саду. За аквареллю А.Гроттгера
Вид палацу з саду. За аквареллю А.Гроттгера
Яка була рама!
Які у колиндянському палаці були віконні рами!
Наш час
Нарешті, 2005: Колиндяни
Колиндяни, палац
Колындяны. дворец
An old palace in the village of Kolyndziany (Kolyndiany)
І осінь 2007 р.
І осінь 2007 р.
І осінь 2007 р.
І ще
Палац-ПТУ в Колиндянах, перебудований з замку
Палацу в Колиндянах все гірше і гірше: чортківський бізнесмен, який купив споруду, виразно не знає, що з нею тепер робити. 29 березня 2011 р.
В інтер'єрах зараз годі шукати розкоші. 16.10.2007.
В інтер'єрах зараз годі шукати розкоші.
В інтер'єрах зараз годі шукати розкоші.
Це рік так 1999-тий
Це рік так 1999-тий
А це Колиндяни в жовтні 2007 р.
А це Колиндяни в жовтні 2007 р.
Панорама замкового пагорба давно перекреслена церквою з фіґурами. Фото від 17.09.2014
Колиндяни. Панорама замкового пагорба давно перекреслена церквою з фіґурами. 17.09.2014
Шкільна метеостанція
Шкільна метеостанція в Колиндянах крута
Костел. 2004 і 2009 рр.
Колиндяни. А такий там костел. Квітень-2004
Kolędziany (Kolendziany, Колиндяни, Kolindâny, z Łopatówką) – miejscowość na Ukrainie położona nad rzeczką Niczławą
Костёл в Колындянах
На цвинтарі
Колиндяни, цвинтар
Колиндяни, цвинтар
Кладбище в Колындянах

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник