English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Харків. Успенський собор

 Успенський собор


"Гостинний двір "
"Юридичний факультет університету"
Вид на університетську гірку
Вулиця Московська

Старі поштівки можуть називатися як завгодно: "Гостинний двір " (перша), "Юридичний факультет університету" (друга), "Вид на університетську гірку" чи "Вулиця Московська". Факт один: на усіх поштівках першу скрипку грає дзвіниця Успенського собору.


 Історія побудови

Собор 19 серпня 2006 року.

Роки побудови власне собору (не дзвіниці!) - 1771-1777.

На цьому місці стояв одноіменний собор, зведений ще в 1688 році. Собору не пощастило: згорів у 1733 р. Збудували новий, взявши за взірець церкву св. Климента в Москві на П’ятницькій. Будували по свіжих слідах: московський «еталон» сам виник лише в 1762-1770 роках.

Бароко на той момент вже обважніло від часу перебування у моді. В світі воно почало потрошки здавати позиції, але на теренах Російської імперії ще трималося на гребені слави.

З цегли, поштукатурений, прямокутний в плані, чотиристовпний, тринавний, п’ятиглавий — нецікаві подробиці для спеціалістів. Неспеціалісти відмічають непропорціонально високу дзвіницю і схожість храму з палацем: ряди вікон з сандриками нагадують про житлові будинки тієї епохи. У дзвіницю веде спеціально влаштований перехід. Металева огорожа на високому цоколі з цегли зі стовпчиками, прикрашеними капітелями корінфського ордеру, виявляється, теж частина пам’ятки архітектури і, здається, з’явилася одночасно з усім комплексом.

 

Собор Успіння і його дзвіниця.

На жаль, всередину потрапити не вдалося. Собор використовується як будинок органної музики, концерти бувають часто, ціни на квитки високі, але не запаморочливі. Знаю, що в інтер’єрах відновлено оздоблення стін зі штучного мармуру та орнаментальні розписи склепіння.

До речі, про височезну дзвіницю. Вона виникла значно пізніше за собор – в 1821-1848 роках. Зводилася на честь перемоги Російської імперії у війні з Наполеоном (1812-1814). Хотіли, щоб у Парижі дзвіницю побачили теж?

 

Автор проекту (1820) – професор Харківського університету Є. Васильєв, проект розглянув та схвалив академік архітектури В. Стасов. Васильєв керував будівництвом аж до своєї смерті в 1837 році, далі справою зайнявся ще один місцевий професор, архітектор О.Тон.

Якщо собор – це бароко, то дзвіниця вже у стилі класицизм. Вона має 5 ярусів, висотою в 88,9 метрів (!). Основю споруди слугує кам’яний фундамент завширки в 6,5 метри. Час вносив свої корективи: сама дзвіниця зведена з цегли, а от її архітектурне оздоблення виконано з бетону. Вкрита споруда цементною штукатуркою з декоративним терразитовим верхнім шаром, виконаним на основі крихт доломіта білого кольору. Що це дало? Штукатурка поблискує іскорками.

Перший ярус дзвіниці (як і собор) нагадує житловий будинок: він виконаний у вигляді прямокутного в плані двоповерхового об'єму з пілястрами тосканського ордеру з трьох боків. Другий ярус квадратний у плані, інші три - круглі.

Між цими видами принаймні століття.

На останньому, п’ятому ярусі в 1862 році встановлено чотири годинникові циферблати. Вони й зараз вібдивають час.

 

Дзвіницю реставрували в 1972-1975 роках.

 

Кіоск, де продаються квитки на концерти органної музики, знаходиться поруч з дзвіницею. В саму дзвіницю зайти не так вже й просто: там чергує охоронець.

 

Втаємничині інсайдери повідомляють, що за собор точиться боротьба між органним залом і православною церквою московського патріархату. Остання має шанси на перемогу.



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник