English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Полтава. Вул. Спаська

Тиха вулиця, зелена, гарна. Хоча в Полтаві майже все гарне - місто сподобалося надзвичайно, the Must для всіх краєзнавців та просто туристів.

 

Що дивитись? Розказую.

На Спаській розмістився Полтавський Художній музей (Спаська, 11). Тут є монумент на честь відпочинку сатрапа Петра І після Полтавської баталії - і один з найстаріших в місті храмів. Спаський, звичайно ж. Він і дав назву вулиці.

 До речі, Спаська церква була однією з п'яти найперших святинь міста. Але скромна церквиця під зеленим дахом, яка є однією з візитівок Полтави історичної, - не той храм, про який згадують літописи. Тут якось так заплутано вийшло: сучасна Спаська церква в давнину була частиною ще одного з п'яти храмів-корифеїв поселення, Преображенської церкви. Це лише бічний приділ вже давно неіснуючого храму, який зберігся лише завдяки тому, що тут імператор та тиран Петро Романов відслужив після відомої битви подячний молебен. Так часом навіть ізувіри мимоволі роблять щось корисне. :)


 Дива Спаської церкви.

Спаська церква в Полтаві

Час придивитися до святині, що входила колись у склад вже неіснуючого Здвиженського монастиря.

Перша згадка про Преображенську церкву зустрічається під 1686 роком у документах Полтавського полку. Тоді це була дерев'яна споруда.

Є версія, що храм горів в 1705 році. Це не дуже пов'язується з отим царським молебеном 27 червня 1709 року - хоча, можливо, на той час храм вже встигли відбудувати. (Тут сказано, що його відбудовою зайнявся священик Іван Світайло, використавши для цієї потреби матеріал розібраного дерев'яного храму).

На початок ХІХ століття церква була в аварійному стані - і її вирішили розібрати, залишивши "на пам'ять" лише притвір, де молився Петро І Романов. В 1837-1845 роках над збереженим фрагментом церкви архітектор А. Тона зводить кам'яний футляр. Так Полтава отримала уныкальну пам'ятку, мовою сучасної реклами - "два-в-одному": храм, одночасно і мурований, і дерев'яний.

Фото з сайту http://www.battle.poltava.ua/ukrainian/saviour.htm

www.battle.poltava.ua/ukrainian/saviour.htm

Сталося це не просто так: в тому ж таки 1837 році Полтаву відвідав російський імператор Олександр ІІ і пожертвував на ремонт споруди 2 000 карбованців. Місцеве красне товаристтво підттягнулося (кому хочеться відставати від "государя-батюшки"?), змобілізувалася - і зібрала ще 25 000 крб. Архітектору було на що розгулятися.

Дзвіниця біля церкви була збудована в 1847 році. Думаю, вона не дожила до наших часів: біля храму в серпні 2006 року я бачила новеньку, щойнозбудовану дзвіницю.

 З 1875 по 1898 роки Спаська церква служила полковим храмом 33 піхотного полку. В 1902 році святиню капітально відремонтували.

В радянські часи про храм майже забули. Хоча... Це дивлячись з якого боку. В когось з партійних босів виникла шалена ідея перенести в цю крихітку-церквицю полтавську єписькопську кафедру. На той час Спаська церква вже кілька років не діяла. В листі уповноважених релігійної общини Успенського катедрального собору до ВУЦВК від 3 вересня 1933 року писалося, що споруда "була доведена до такого стану, що служити в ній неможливо".

В роки Другої світової війни поблизу храму проводилися розстріли мирного населення. Трагічна сторінка.


Отже, що ми маємо тепер?

 За мурованими стінами -сіни. Над ними ікона, прикрашена вишиваним рушником (ох, яке ж тут, на Полтавщині, все по-справжньому українське, аж до неймовірності!). Далі...

Далі було дуже багато віруючих, що прийшли на службу і чомусь дуже недобре поглядали на мій цифровик. Тому обмежившись швидким поглядом, я повернула назад. Фотографію не зробила, про що зараз шкодую (ну не знала я ще тоді, що це за храм та яка в нього історія!).

Чотиритомник "Памятники градостроительсттва и архитектуры УССР" пише про споруду так:

Споруда дерев'яна, тризрубна, з притвором з заходу, одноглава. Квадрат центрального зрубу за допомогою парусів переходить у восьмигранне завершення (Ось це завершення єдине і видає в мурованій споруді захований дерев'яний скарб). Навколо дерев'яних стін залишений прохід.

До речі, церква - єдиний зразок дерев'яного будівництва XVIII століття на Полтавщині.

А тепер поглянемо ЗА церкву. І що там побачимо? Правильно -


 Пам'ятник на місці відпочинку Петра І


Пам'ятник на місці відпочинку Петра І сто років тому.
Полтава. Пам'ятник на місці віджпочинку Петра І.

Що змінилося за століття? Та мало що.
Дуже я не люблю всі ці імперські місця бойової слави, але нехай вже буде на сайті - тим більш, і потрібне архівне зображення я для такого випадку припасла.
Напис на монументі: "Петр І покоился здесь после подвигов своих 27 ибюня 1709 года".



 Ще фотографії:


Пам'ятник, а за ним - церква.
Марка з зображенням монументу (1909)
Дзвіниця Спаської церкви. Новенька.
А це іконостас. З сайту http://www.battle.poltava.ua/ukrainian/saviour.htm

Пам'ятник, а за ним - церква. Марка з зображенням монументу (1909).
Дзвіниця Спаської церкви. Новенька. А це іконостас. З сайту www.battle.poltava.ua/ukrainian/saviour.htm




© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник