English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Горяни

Зовнішній вигляд ротонди. Фото Андрія Чекмарьова

Приміське село, що потопає в зелені садів, лежить на південно-східному краю Ужгорода, на південному схилі Радванської гори, що здіймається над східним берегом ріки Уж.

Добиратись туди маршруткою #2 з площі Ш. Петефі (це центр міста). Їхати недовго - хвилин 10-15, але не прогавте зупинку - недалеко від цвинтаря, а то поїдете, як ми, в військове містечко:)) Храм взимку видно вже з вікна маршрутки. Аж якесь над-враження навряд чи отримаєте, але галочку навпроти назви цієї пам'ятки в своєму записничку (хай навіть і уявному) поставити варто: прийшов, побачив... і пішов.

Відомі Горяни своїм виноградарством. Легенда з старого путівника  Ужгородом розповідає, що виноградарство та виноробство на Закарпатті – та й взагалі в Дунайській котловині – починаються саме з Горян. Начебто сам Вакх одного разу під хмелем пересварився з богами на Олімпі. Він викликав своєю розпутною поведінкою гнів Зевса, який за кару зіслав його в країну варварську, в далекі Карпати, де в той час росли лише дикі ягоди терну. Та Вакх не розгубився. Він навчив місцевих поселенців – предків теперішніх жителів Горян – розводити виноград та отримувати з нього вино. І знову зажив весело, не сумуючи, на цей раз вже в товаристві простих смертних. Бачить Зевс, що поведінкою своєю вигнанець кидає тінь на богів, і хоче-не хоче, а змушений помилувати Вакха та повернути його знову на Олімп. Та люди справу, Вакхом почату, не кинули, і пішло виноградарство розвиватися по всьому Закарпаттю і далі – по всій Дунайській долині.

Фото Андрія Чекмарьова, Москва

Та не про виноградарство хотілось мені розповісти, а про славетну Горянську ротонду. В селі, на пагорбі, стоїть один з найдавніших пам‘ятників Закарпаття – храм св. Анни. (Г. Логвин писав про нього як про Миколаївський храм і відносив до Хустського району. Чомусь).

Храм складається з двох частин, з яких більш давня – східна - має заокруглену форму (тому – ротонда). Вона збудована в ХІІ ст. в романському стилі. Ротонда – невелика будівля діаметром 9 м. (за Логвиним – 8 м), з яких 2-2,5 м. приходяться на стіни. Ззовні це заокруглений шестикутник. З трьох вікон, споруджених в різний час, свій первісний вигляд зберегло лише східне (замуроване). Південне вікно знаходиться біля замурованого порталу, над яким зберігся трикутний орнамент. Перекриття ротонди – у вигляді склепіння, купол вкритий гонтовим шестигранним шатром та підтримується шестигранним заокругленим барабаном. До романської ротонди з заходу в XIV ст. було прибудовано прмокутну передню частину в готичному стилі з дерев‘яною дзвіницею, яка була споруджена пізніше над головним порталом. Вікна та двері обрамлені грубо витесаними кам‘яними порталами. В результаті перебудови ротонда була перероблена на вівтарну частину збільшеного таким чином храму. В ротонді та в готичній прибудові є фрески XIV - XV ст. в стилі проторенесансу. Зробили їх, мабуть, тірольські майстри після пожежі споруди в 1367 р. Yе виключено, що попрацював тут хnось з північноіталійських майстрів проторенесансу: живопис фресок не площинний, фігури зображені в різних ракурсах.

Вище храма знаходяться розвалини великої будівлі палацового типу, які в народі називають “городисько”. За легендою, це руїни укріпленого монастиря військового ордену св. Павла, що поширював в цих місцях католицизм.

В ясну погоду з Горян видно Токайські гори на заході, що блакитною вeрвечкою простяглися з півночі на південь.


 Ще зображення:


Всередині храму.




Всередині храму. Два перших фото - від мистецтвознавця з Москви Андрія Чекмарьова. Два останніх - з репринту книги 1929 року Cirkevni pamatky na Podkarpatske Rusi Богуміла Вавроушека (Ужгород, 2004).



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник