English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Чернігів - Собори дитинця і Колегіум

Дитинець в Чернігові на початку ХХ століття

Дитинець в Чернігові на початку ХХ століття

Чернігів. Борисоглібський собор

Найбільше за століття змінився Борисоглібський собор (на верхньому фото в центрі).


Я чомусь завжди думала, що правильно "дитИнець", але словник каже, що "дитинЕць". Перевчуся - що ж робити, я терміни переважно з книжок, а не з усних розповідей дізнаюся. Етимологія прозора як дитяча сльоза: у разі ворожого нападу в дитинцях переховувалися ті, хто найбільше потребував охорони - жінки і діти.

Цим словом в Давній Русі називалася найцентральніша, найукріпленіша частина міст (те, що пізніше московити і північні слов'яни нарекуть "кремлем" - майже повним синонімом). Дитинець не може бути велетенським - кілька гектарів на підвищенні або на мисі річки максимум. Київ часів Володимира - всього 9 га на Старокиївській горі, приміром. Княжа гора - ось і весь дитинець давнього Львова.

Територія дитинця обносилася валами, обкопувалася ровами і взагалі всіляко фортифікувалася: дитинець - серце міста, тут влада і клір, боярські хороми і військові прото-казарми. А ще саме на дитинцях стояли найголовніші святині давньоруських міст. І Чернігів тому найкраще підтвердження.

Взагалі-то на території чернігівського дитинця знаходиться і будинок полкової канцелярії (кам'яниця Мазепи), і класицистичний будинок губернатора (ХІХ ст.), та й вал зі шведськими гарматами - безперечна і невід'ємна частина дитинця. Але давайте про його серцевину, центр. Про собори і колегіум.


 Спасо-Преображенський собор

Чернігівський Преображенський собор восени і навесні
Чернігівський Преображенський собор восени і навесні

Чернігівський Преображенський собор восени і навесні

Не знаю, звідки пішла дезинформація про те, що Спасо-Преображенський собор в Чернігові є найдавнішою християнською святинею України, але її тиражують десятки видань. Дарма - неправда це, кримські святині точно знають. Так що найдавніша - ні-ні-ні, а от просто давня - погоджуємося. Як і з тим, що це ЄДИНА збережена мурована пам'ятка часів розквіту Київської Русі на Лівобережжі України. І з тим, що ця споруда стала знаковою, еталонною для будівельних норм домонгольської Русі.

Бо головний собор Чернігівсько-Сіверського князівства, який також виконував роль князівської усипальні, заклали ще у 1030-х роках (орієнтовно в 1033 або в 1034 рр.), за князя Мстислава Володимировича Тмутараканського, брата Ярослава Мудрого, - а закінчували будівництво вже за Святослава Ярославича, який правив у Чернігові в 1054-1073 рр. Є версія, що Святослав Ярославович продовжувати справу Мстислава не дуже хотів - і будівництво собору на певний час було "заморожене", ну зовсім як це буває в наші часи. За Мстислава храм возвели на висоту, яку можна було дістати рукою вершнику - так свідчить літопис. Князя-засновника собору, який помер після застуди на полюванні, поховали в цьому храмі, нехай і не добудованому. Там же упокоїлись його дружина Анастасія і син Євстафій.

Дослідник давньоруської архітектури П.Раппопорт висловив припущення, що і Преображенський собор, і Софію Київську будували майстри з однієї візантійської артілі.

Є переказ, що собор звели на місці дерев'яної церкви-попередниці, а та була поставлена на колишньому язичницькому капищі. Тисячу років тому храм мусив вражати розмірами - 18,25 на 27 метрів (за іншими даними, 22 на 35; висота 30 м). Його об'ємно-просторова композиція чимось нагадувала піраміду: поєднання елементів романської базиліки з візантійським хрестово-купольним плануванням не має аналогів у нашій країні. Сам вигляд споруди був ошатним - бо стіни складені з цегли в ну дуже вже мальовничий спосіб (спеціально для того, щоб ми могли оцінити цю мальовничість, і відкриті на соборі окремі фрагменти давньої кладки). Додавали ошатності і пілястри на фасаді.

Усипальнею собор таки став - в його криптах знайшов вічний спочинок князь Ігор Сіверський - той самий, з "Слова о полку Игореве", а ще його тезка Ігор Чернігівський, київський князь Святослав Ярославович, його син Гліб, Олег Святославович та інші князі й ієрархи Чернігівської єпархії.

Зрозуміло, що в князівські часи Преображенський собор виглядав не зовсім так, як зараз - за свою довгу історію храм неодноразово перебудовувався. Навала Батия залишила споруду з поруйнованими склепіннями. Самою суттєвою була перебудова 1792-1798 рр. після грандіозної пожежі в 1756 році, коли святиня повністю вигоріла зсередини. Перед порталами у 1818 р. звели тамбури з бароковими фронтонами, звели бокові закомари. Вже не відновлювали дерев'яні хори, а замість церквиці-хрещальні у південно-західному кутку зведена кругла башта - така сама, як ліва давня башта зі сходами на хори. Дахи у башт зробили височенними - видно здалеку, а от загальну картину все-таки вони трі-і-і-ішечки псують. Позолотили їх наприкінці ХІХ ст.   

Головними святинями храму вважали Смоленську Богоматір, яку привезла у собор у 1046 р. Анна, донька базилевса Костянтина Мономаха (в 1097 р. ікону перевіз до Смоленська син анни, Володимир Мономах), а також мощі Ігоря Ольговича, місцевого святого, святителя Феодосія Углицького та митрополита Костянтина. Всі вони зберігалися у храмі та його криптах до 1917 р. До початку ХХ ст. тут зберігалися також 18 прапорів чернігівського ополчення часів Наполеоніки і 11 прапорів часів Кримської війни 1853-1856 рр.

 

Про те, що собор являє собою п'ятиверхий тринавний прямокутник з трьома апсидами, а верхи первісно мали параболічну форму - a la Візантія і бла-бла-бла я не буду: фахівці і так це все знають, а нефахівці подібні речення перескакують не читаючи. Інтер'єри храма до пожежі мали б вражати навіть київських князів - про це свідчать зовсім невеличкі залишки фресок, орнаментовані шиферні плити хорів і підлоги. Частина золотого і срібного церковного начиння з собору зараз зберігається у міському краєзнавчому музеї (у тому числі оклад Євангелія з 1771 р.). Археологічні розкопки довели, що до східних кутів собору колись були прибудовані каплички-усипальні. Храм закрили у 1923 р. - з 1930-х рр. тут був склад Головросмасложирзбуту. У 1937 р. собор віддали під музей. Знову відкрили святиню для віруючих за німців у 1942 р. - діючим собор був до 1961 р. З 1967 р. Преображенський собор - частина НІАЗ "Чернігів стародавній". Храм діючий - я сама була свідком вінчання у ньому, але там не все ясно: коли СРСР агонізував, музей з собору нахабно виперли представники УПЦ МП. Насильне захоплення - не дуже це з миролюбством Христа співвідноситься.


 Борисоглібський собор в Чернігові


Між Преображенським собором і Чернігівським Колегіумом - ще один храм, виразно давньорнуський за виглядом. Поруч з сусідами виглядає крихіткою, а проте висота будівлі чимала - 30 м. Однобанний, лаконічний, статичний Борисоглібський собор, колись разом з Колегіумом - частина Борисоглібського катедрального монастиря, який ліквідувала у 1786 р. сатрапка Катерина ІІ. (Варто поглянути, як він виглядав на початку ХХ ст. - і поспівчувати реставраторам, котрі добували це давньоруське диво з ХІІ ст. з більш пізньої шкаралупи. Реставрація тривала у 1952-1988 рр. за проектом М.В.Холостенко). Перебудов за свій вік собор зазнав чимало - у XVIII ст. навіть був п'ятибанним.

Зведено храм за князя Давида Святославовича в 1120-1123 рр. як родову усипальню Давидовичів. Глибокі ніші-аркансолі з північного і південного боків натякають: це було саме що місце вічного спокою, усипальня - в таких нішах були погребіння. Цегла-плінфа, з якою зведено будівлю, відрізняється дуже високою якістю. Є версія, що споруда з ХІІ ст. стоїть на підмурках, які датують ХІ століттям - можливо, князівського терему. У крипті похований видатний політик і клірик XVII ст. Лазар Баранович. У 1612 році Борисоглібський собор навіть певний час слугував домініканським костелом, а у 1672 р. під час "модернізації" у стилі бароко до нього було прибудовано дзвіницю. Перебудови продовжувалися і в ХІХ ст.: тоді храм розширили на схід за рахунок нової вівтарної апсиди.

Собор сильно постраждав у Другу світову. З давніх фресок збереглися лише фрагменти на одному з вікон північної стіни. Зараз в соборі діє музей (на жаль, скільки віддала за квиток в 2008 р., не дуже пам'ятаю, здається, 5 гривинь, часом проводяться концерти духовної музики. Окраса собору - 56-кілограмові срібні з позолотою царські врата, виготовлені на початку XVIII ст. у майстерні Філіпа Якоба Дрентветта з німецького Аусбургу на замовлення Івана Мазепи. Сам іконостас, на жаль, не зберігся.


 Чернігівський Колегіум

Чернігівський колегіум у червні 2010 р.

Залишилась ще одна споруда, і перед нами не сакральна пам'ятка, а давній навчальний заклад, заснований архієпископом, педагогом і письменником Іоанном Максимовичем у 1700 р. Малоросійський колегіум. Засновували не на пустому місці, а при катедральному Борисоглібському монастирі, плюс сюди з Новгорода-Сіверського перевели слов'яно-математичну школу. Ще серед отців-засновників цього середньовічного вишу числяться Лазар Баранович і навіть гетьман Іван Мазепа - останній радше виступав як спонсор проекту. Під заклад віддали монастирську трапезну, зведену у XVII ст. Неймовірну, вигадливу башту над західною частиною трапезної звели у 1700-1702 рр. На верхньому ярусі, вище дзвонів, була церквиця Івана Богослова. В той самий час перебудовується і східна частина корпусу.

 

В той час Києво-Могилянська академія переживала не найкращі часи, Україні потрібний був власний прото-університет. Взірцем обрали навчальні заклади Речі Посполитої, навіть підручник з латини був загальноєвропейський, скажімо так: авторства Емануїла Альвара “Institutiones linguae latinae”. Діти козацької старшини й шляхти з Лівобережжя та нащадки заможних міщан тут вивчали латину, грецьку, польську і слов'янську мови, історію, географію, математику і філософію. Траплялися й учні з Галичини - і серед викладачів також були галичани. Неграмотних не брали: учні мали вже вміти читати, рахувати і писати. З часом список предметів розширювався - відомо про курси французької і німецької мов, геометрії і планіметрії.

 

Назва спочатку була складна, така типово-барокова: Архієпископо МаксимовичевськийЧернігівський Колегіум (Аrchiepiscopo Maximowitanó Czernihowiac). Та й з викладанням предметів теж наробили спершу катавасії - до 1705 р. всі (від філософії до грецької мови) предмети в кожному класі читав - латиною, всі латиною! - один учитель. Класів всього було 4: три граматичні класи і один клас поетики. Пізніше граматичних класів було вже 4. Два нижчі граматичні класи називались аналогія (фара) і інфіма. Потім допетрали, що предметна система краща за класну. В колегіумі вчителі поетики складали і ставили п'єси (з цими п'єсами спудеї-старшокурсники потім на канікулах мандрували краєм), перший префект закладу Антоній Стаховський у 1708 р. написав у цих стінах перший місцевий підручник з риторики "Clavis scientiarum".

У 1776 р. (1784-1786?) Колегіум було реорганізовано у духовну семінарію, яка діяла до 1917 р. При семінарії відкрили музей церковної старовини, працювала церковно-археологічна комісія. Будівлю колегіума модернізують під тогочасні потреби. В ХІХ ст. було знищено весь фасадний декор будівлі (що за ненависть до козацького бароко!), а у 1891 р. з західного боку прибудовують сіни з ґанком у псевдо-російському стилі. Вони й зараз там є, очі муляють. Сам корпус переобладнують під житлові приміщення.  

Реставрували пам'ятку у 1951-1953 та 1970-1980 рр. Довжина корпусу - 48 м, висота дзвіниці - 40 м.

 

Увечері 21 серпня 2009 р. біля Колегіуму встановили бюст Івана Мазепи (авторства чернігівців Геннадія Єршова та Володимира Павленко) - за три дні до оголошеної заздалегідь дати відкриття пам'ятника (планувалося це зробити у день Незалежності). Та це не захистило бронзового Мазепу від провокацій.




План дитинця в Чернігові

План дитинця


Чернігівський дитинець з соборами

Стара поштівка


Колегіум. Мал. Г.Лукомського

Колегіум. Мал. Г.Лукомського. 1913 р.


Дитинець Чернігова, листопад 2008

Дитинець Чернігова, листопад 2008


Аерофото з альбому "Чернігів 1300" (1990)

Аерофото з альбому "Чернігів 1300" (1990)


Чудовий вид Преображенського собору. 1957 р.

Чудовий вид Преображенського собору. 1957 р.


Спасо-Преображенський собор, червень-2010

Спасо-Преображенський собор, червень-2010


Преображенський собор. Інтер'єри
Спасо-Преображенский собор (Чернигов)
The Saviour Cathedral of Chernihiv (1030s) is one of the oldest in Ukraine.
Černigovas


Преображенський собор. Інтер'єри


Борисоглібський собор

Борисоглібський собор


Бюст Івана Мазепи в Чернігові

Бюст І.Мазепи встановили на дитинці в 2009 р.


Черниговский коллегиум


Колегіум в Чернігові

Дитинець, калюжа

Дитинець, калюжа


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник