English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Druskininkai - Друскінінкай
Тут типово-литовська спокійна природа, ліси і річки.

Тут типово-литовська спокійна природа, ліси і річки.


КРИТА гірськолижна траса завдовжки в 500 метрів працює цілий рік

А ще тут чимало санаторіїв і готелей, прекрасний курорт - і фахверк. Ну і що, що несправжній? Зате КРИТА гірськолижна траса завдовжки в 500 метрів працює цілий рік. Сказати, що це мене вразило - не сказати нічого.


Що це: грязьовий, бальнеологічний і кліматичний курорт, відомий ще з давніх часів. Близько 18-20 тис. жителів. 

Де це: там, де в Німан впадає річечка Ратнича.  

Координати54°01′ пн. ш.23°58′ сх. д.

Відстань до Вільнюса: 129 км. Відстань до Каунаса: 128 км. До білоруського Гродно - лише 42 км. 

 

Ох, знали б ви, як я не люблю курорти! Ну терпіти просто не можу - тому ніяк руки не дійдуть нормально написати на сайті ані про Трускавець, ані про Моршин. Бр-р-р-р!

Друскінінкай (я знаю, потрібен певний час, аби навчитися вимовляти цю назву без запинок) - теж курорт, причому давній, відомий, шикарний. Тільки на відміну від Трускавця тут не гупає зусібіч російська попса і не пахне свіжо-ощипаними курортниками. А на відміну від Моршина тут немає й аромату затхлості і бідності, якоїсь дешевої провінційності і краю світу. Друскінінкай - литовські Маріацькі Лазні, Баден-Баден і - ну добре, добре - Трускавець в одному флаконі. 

Про цілющу воду з Друскінінкаю можна почитати багато де, мене ж традиційно більше цікавила архітектура. Ох ці грудневі вечори - темніє катастрофічно швидко, і більшу частину вишуканого дерев'яного мережива старих друскінінкайтських віл я бачила вже майже у темряві. Вони ажурні як бабусині серветки, вони затишні і своєрідні - але як же в темряві фотогшрафувати? Та ніяк...

Герб Друскінінкай

Герб міста

 

Тому на сайті фотографії лише двох вишуканих будиночків - а їх є значно більше. 

 

Друскеники відомі історичним хронікам з 1563 р. Назва майже прозора: так в Литві називали видобутців солі (ще точніше - випарювачів солі, тих, хто мав справу з ропою). Druska - це ж сіль. З XVII століття сюди тягнулися хворі і немічні - слава про місцеві води ширилася Річчю Посполитою навіть тоді, коли ніякого інтернету не було. А вже у 1793 році поселення отримало курортний статус (!) - лікар польського короля Станіслава Августа Понятовського підтвердив цілющі властивості мінеральних джерел Друскінінкаю. Чудо-вода посприяла й перетворенню Друскінінкаю з села на місто: підвищив поселення у статусі в 1837 році російський імператор Миколай І (на той час, після поділів Польщі, ця частина Литви відійшла до Росії). Місто ставало все відомішим, влітку сюди приїздив весь цвіт аристократичної Литви. Тільки от лишилося аж з тих часів у місті небагато. Чи не найстаріша пам'ятка курорту - дерев'яна православна церква з 1865 р., зведена в часи, коли Друскінінкай був переповнений пораненими з Кримської війни. Кошти на будівництво храму надав гродненський віце-губернатор Яків Рожнов. 

 

Особливої популярності "води" набули в міжвожнний час, коли тут щороку відпочивало близько 100 тисяч гостей. 

Неабиякою популярністю користувався бальнеокурорт і в радянський час - особливо серед відпочиваючих з Білорусі і Росії (до 400 тис. гостей щороку). З білорусами все зрозуміло: в 1940 р. місто навіть входило до Білоруської РСР.

З розвалом Союзу місто потрапило в чорну смугу економічних негараздів, але змогло з неї викарабкатися, ще й з неабияким профітом. Тепер головні гості курорту - жителі Євросоюзу. Тут багато скандинавів, поляків, німців, є й білоруси з росіянами. а от українці про Друскінінкай підзабули - моливо, через проблеми отримання шенгенських віз? За цінами тут все значно демократичніше за Трускавець. 

В лісі біля Друскінінкаю, там, де зараз стоїть чарівна ізбушка-музей "Ехо лісу", колись був костел, органістом в якому служив батько великого литовсього художника та музиканта-візіонера М.Чюрльоніса. Діє музей литовського генія. 

Для курортників тут є майже все: не так далеко до Тракаю,та й в самому місті численні музеї, є кілька аквапарків, маса спа-салонів (жінки таке зазвичай люблять), а ще - неймовірна крита гірськолижна траса в 500 м. завдовжки. Кататися там можна навіть влітку. 

Якби запитували моїх порад (ну раптом), де в Друскінінкаї зупинитися, радила б Best Western hotel: дуже, дуже затишно і комфортно. 

 



Друскінінкай. Вілли
Друскінінкай. Вілли

Дерев'яне мереживо вілл


Костел Богородиці (автор Стефан Шиллер, 1912-1931) зовсім не змінився

Костел Богородиці (автор Стефан Шиллер, 1912-1931) зовсім не змінився


Церква  "Всіх скорбних Радості" (1865)

Церква "Всіх скорбних Радості" (1865)


Архівний Друскінінкай
Архівний Друскінінкай
Архівний Друскінінкай
Архівний Друскінінкай

Архівний Друскінінкай


Друскінінкай новорічний

Друскінінкай новорічний


Радянська листівка

Радянська листівка


Критий спуск

Критий спуск


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник