English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Druskininkai - Друскінінкай
Тут типово-литовська спокійна природа, ліси і річки.
А ще тут чимало санаторіїв і готелей, прекрасний курорт - і фахверк. Ну і що, що несправжній? Зате КРИТА гірськолижна траса завдовжки в 500 метрів працює цілий рік. Сказати, що це мене вразило - не сказати нічого.

Що це: грязьовий, бальнеологічний і кліматичний курорт, відомий ще з давніх часів. Близько 18-20 тис. жителів. 

Де це: там, де в Німан впадає річечка Ратнича.  

Координати54°01′ пн. ш.23°58′ сх. д.

Відстань до Вільнюса: 129 км. Відстань до Каунаса: 128 км. До білоруського Гродно - лише 42 км. 

 

Ох, знали б ви, як я не люблю курорти! Ну терпіти просто не можу - тому ніяк руки не дійдуть нормально написати на сайті ані про Трускавець, ані про Моршин. Бр-р-р-р!

Друскінінкай (я знаю, потрібен певний час, аби навчитися вимовляти цю назву без запинок) - теж курорт, причому давній, відомий, шикарний. Тільки на відміну від Трускавця тут не гупає зусібіч російська попса і не пахне свіжо-ощипаними курортниками. А на відміну від Моршина тут немає й аромату затхлості і бідності, якоїсь дешевої провінційності і краю світу. Друскінінкай - литовські Маріацькі Лазні, Баден-Баден і - ну добре, добре - Трускавець в одному флаконі. 

Про цілющу воду з Друскінінкаю можна почитати багато де, мене ж традиційно більше цікавила архітектура. Ох ці грудневі вечори - темніє катастрофічно швидко, і більшу частину вишуканого дерев'яного мережива старих друскінінкайтських віл я бачила вже майже у темряві. Вони ажурні як бабусині серветки, вони затишні і своєрідні - але як же в темряві фотогшрафувати? Та ніяк...

Герб міста

 

Тому на сайті фотографії лише двох вишуканих будиночків - а їх є значно більше. 

 

Друскеники відомі історичним хронікам з 1563 р. Назва майже прозора: так в Литві називали видобутців солі (ще точніше - випарювачів солі, тих, хто мав справу з ропою). Druska - це ж сіль. З XVII століття сюди тягнулися хворі і немічні - слава про місцеві води ширилася Річчю Посполитою навіть тоді, коли ніякого інтернету не було. А вже у 1793 році поселення отримало курортний статус (!) - лікар польського короля Станіслава Августа Понятовського підтвердив цілющі властивості мінеральних джерел Друскінінкаю. Чудо-вода посприяла й перетворенню Друскінінкаю з села на місто: підвищив поселення у статусі в 1837 році російський імператор Миколай І (на той час, після поділів Польщі, ця частина Литви відійшла до Росії). Місто ставало все відомішим, влітку сюди приїздив весь цвіт аристократичної Литви. Тільки от лишилося аж з тих часів у місті небагато. Чи не найстаріша пам'ятка курорту - дерев'яна православна церква з 1865 р., зведена в часи, коли Друскінінкай був переповнений пораненими з Кримської війни. Кошти на будівництво храму надав гродненський віце-губернатор Яків Рожнов. 

 

Особливої популярності "води" набули в міжвожнний час, коли тут щороку відпочивало близько 100 тисяч гостей. 

Неабиякою популярністю користувався бальнеокурорт і в радянський час - особливо серед відпочиваючих з Білорусі і Росії (до 400 тис. гостей щороку). З білорусами все зрозуміло: в 1940 р. місто навіть входило до Білоруської РСР.

З розвалом Союзу місто потрапило в чорну смугу економічних негараздів, але змогло з неї викарабкатися, ще й з неабияким профітом. Тепер головні гості курорту - жителі Євросоюзу. Тут багато скандинавів, поляків, німців, є й білоруси з росіянами. а от українці про Друскінінкай підзабули - моливо, через проблеми отримання шенгенських віз? За цінами тут все значно демократичніше за Трускавець. 

В лісі біля Друскінінкаю, там, де зараз стоїть чарівна ізбушка-музей "Ехо лісу", колись був костел, органістом в якому служив батько великого литовсього художника та музиканта-візіонера М.Чюрльоніса. Діє музей литовського генія. 

Для курортників тут є майже все: не так далеко до Тракаю,та й в самому місті численні музеї, є кілька аквапарків, маса спа-салонів (жінки таке зазвичай люблять), а ще - неймовірна крита гірськолижна траса в 500 м. завдовжки. Кататися там можна навіть влітку. 

Якби запитували моїх порад (ну раптом), де в Друскінінкаї зупинитися, радила б Best Western hotel: дуже, дуже затишно і комфортно. 

 



Дерев'яне мереживо вілл
Костел Богородиці (автор Стефан Шиллер, 1912-1931) зовсім не змінився
Церква "Всіх скорбних Радості" (1865)
Архівний Друскінінкай
Друскінінкай новорічний
Радянська листівка
Критий спуск
© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник