English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Drnis - Дрніш
16 вересня 2008 року.

16 вересня 2008 року. Автобус на Кнін. Я побачила замок - і ми повернулися туди після Кніну.


Ну правда ж суперово?

Ну правда ж суперово?


Що це: місто на півшляху з Шібеніка до Кніна, в жупанаті Шібенік-Кнін. Туристів тут немає взагалі: це ж не узбережжя, а континент. Тим цікавіше мені було тут.

З 8,5 т.ж. в самому Дрніші проживає 3 332 мешканця, а інші - в 24 селах і сільцях в околицях поселення.

Як добиратися: будь-яким автобусом з Шібеніка на Кнін. Таких багато. Їхати трохи менше 30 км - при хорватських серпантинах на цю відстань піде майже година. Назад ми добиралися автостопом - досить швидко получилося.

Навіщо сюди їхати: щоб побачити те, про що не пишуть путівники Хорватією, як іноземні, так і хорватські: неймовірний скелястий каньон і рештки замку над старовинним містом.

Координати: 43°51′45″N, 16°9′20″E

 

 


 Моє персональне відкриття

Замок в Дрніші

Замок в Дрніші


Ні, ну зрозуміло, що залишки замку в Дрніші відомі місцевим! Просто згадувати таку дрібничку в путівниках чи картосхемах ніхто не взявся. Навіщо, такого тут повно. Так, руїна руїною. А каньон - що, в Хорватії каньонів мало? "И не сосчитать!"

 

Вперше назва Дрніш (Drniš або Dernis) згадувалася 8 березня 1494 року. Так що 8 березня святкують не лише пост-радянські жіночки, а й дрнішівці. Звичайно ж, поселення існувало й до 1494 р., бо руїни середньовічної фортеці, які притягнули мене сюди магнітом, походять з більш ранніх часів. Звели замок у місцевості Градіна (так зараз зоветься вулиця, що веде до руїн) хорватські аристократи з родини Неліпіц (Nelipic). Місце вибрали правильне: в каньоні річки Ціколи, на узвишші, що піднімається над цією і так не дуже низинною місциною (середня висота в містечку - 304 м над рівнем моря).  

В 1522 році Дрніш захопила Порта - про турків до цього часу нагадує мінарет неподалік фортеці (єдиний в усій Далмації!) та деякі інші споруди. Хоча сама мечеть, пізніше перероблена на церкву, здається, не збереглася - церква біля мінарету на ісламську культову споруду зовсім не схожа. Чесно скажу, що відрізнити старовинну будівлю від сучасної в дрніші дуже важко: всі вони з міцного тесаного каменю, всі в традиційних формах, всі з дерев'яними ставнями-жалюзі на вікнах.

Яничари не дарма старалися: Дрніш розташований ну дуже вже стратегічно-правильно: якраз на торговому шляху з узбережжя в гори. Є навіть згадки, що фортеця над каньоном - їх рук справа. Думаю, як і в Кам'янці, вони лише укріпили вже існуючі фортифікації. Та легенда вже приписує османцям навіть наіменування міста: начебто є таке давнє перське слово DERNIS - "ворота поля". Ну, в чомусь логічно: десь саме тут гори поступаються долинам і полям.

Венеція не змирилася з турецьким пануванням - в 1674 році генерал Фоскоколо (Foscocolo) зруйнував фортецю в Дрніші. Так вона й стоїть - зруйнована, хоча турки пішли звідси аж через десятиліття, після перемоги Яна ІІІ під Віднем. Місто залишилося суцільною руїною, яка помаленьку поверталася до життя. З часів відбудови збереглася церква Івана хрестителя в центрі міста (див. фото праворуч).

В місті є музей, де експонуються твори місцевого уродженця, скульптора Івана Местровіча. Мавзолей скульптора, в якому його було поховано в 1962 р., було зруйновано в сербсько-хорватську війну.

 

Так от про війну. 16 вересня 1991 року Дрніш заатакували корпуси дев'ятої Югославської Народної армії. Жителів і міста, і навколишніх сіл просто винущували, місто приєднали до Сербії. (Я була в Дрніші саме 16 вересня, що за містика). Назад до Хорватії Дрніш було повернуто лише в 1995 році. Після операції "Буря" сербське населення, яке оселилося в містечку, перебралося в Сербію або Боснію, а в Дрніші до цього часу маса напівзруйнованих, нічиїх будинків. В деяких вже ростуть не трави навіть - дерева. Сумно і страшно.

 

Славиться Дрніш своєю вяленою шинкою - пршутом. Під час візиту в Хорватію Джорджа Буша-молодшого дрнішський пршут був серед подарунків президенту США - і Буш потім подякував маленькому місту за цей смаколик.

 

В околицях Дрніша є залишки замків в селах Kamicak, Kljucica, Nevcan Grad.


 Церква біля замку.






Неймовірний каньон

Неймовірний каньон


Храм в центрі Дрніша.

Храм в центрі Дрніша.




Чернівецька резиденція має схожий хрест.




Дрніш - містечко промислове.


Єдиний в Далмації мінарет.

Єдиний в Далмації мінарет.


А які тут назви!

А які тут назви!


Хоча замок і каньон - все одно в фаворитах.

Хоча замок і каньон - все одно в фаворитах.


Каньон Ціколи

Каньон Ціколи


Такі тут будиночки.

Такі тут будиночки.


Вид на місто від замку.

Вид на місто від замку.


Мік біля замку.

Мік біля замку.


 гігантський каньон поблизу Дрніша




Водій автівки зупинився, щоб я це сфотографувала.



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник