English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Харків. Держпром.




Держпром в серпні 2006 року - і на початку 1930-х років.

Я чи не з дитячого садка збирала календарики. В наборі з архітектурними шедеврами України за 1987, здається, рік, серед зрозумілих Камянця, Олеська, Хотина та Херсонесу був Харківський Держпром.

Ох, ну самі спробуйте пояснити дитині, в чому смак конструктивізму. Майже нереальна ситуація: красу барокових палаців і готичних храмів пояснювати не треба, це аксіома, навіть для малечі. До «врубання» в конструктивізм ще рости і рости.

Цікаво, 19 серпня 2006 року я була вже достатньо зріла, щоб оцінити цю пам’ятку? :)


 Барбюс, Драйзер, Маяковський, Горький - і скелет мамонта.

Архівне зображення Держпрому.

Дивно, що Держпром не потрапив в чотиритомник «Памятники градостроительства и архитектуры УССР», хоча, здається, мав всі шанси. В «Памятниках искусства Советского Союза. Украина и Молдавия» (М., Искусство, 1982) він є.

Ще б йому не бути: кажуть, коли його здавали в 1929 році, велетенський цей будинок викликав всесвітній ажіотаж. Побачити, як його зводять, в 1928 році приїжджали до тодішньої столиці України Теодор Драйзерчудо, побачене в Харкові») і Максим Горький Це чудова гармонія, вираз могутнього духу робітничого класу. Дорогі товариші, любі мої люди! Ось так само міцно, високо, широко продовджуйте будувати!»), а Анрі Барбюс потім написав про нього статтю «Будинок-гора» в паризький «Монд». А В. Маяковський написав:

Держпром. Старе фото.

«Там, где вороны бились, над падалью каркав,

в полотно железных дорог забинтованный,

столицей гудит украинский Харьков,

живой, трудовой, железобетонный».

 

Кілька років тому булонавіть знято документальний фільм «Держпром». Не бачила.

Залізобетон, з якого будували монстра, на той час був ще досить новим матеріалом (пам’ятаємо, що у дворі Львівської Політехніки зберігся місточок з залізобетону, перший приклад застосування цього матеріалу в Галичині?).

Будували Держпром ледь не вручну і надшвидкими темпами: 5 000 робітників працювало в три зміни, перевозячи на тачках і возах, запряжених кіньми, 1 315 вагонів цементу, 9 000 тон металу, 3 700 вагонів граніту, 40 000 м. кв. скла. Об’єм споруди — 347 000 куб. м. Трудозатрати склали 1 560 000 людино/днів, вартість будівництва — 9 050 000 крб.

Кількість ентузіазму і напору, з якими виростав символ індустріальної могутності СРСР, в жодних відомих науці вимірах не обчислюється.

 


Звідки такі гроші? Трохи зібрали трести, але цього не вистачало. Допоміг Ф. Дзержинський: уряд за його пропозицією прийняв рішення про позачергове фінансування будівництва. Тому, коли «залізний Фелікс» помер в 1927 році, Держпром отримав в нагрузку його ім’я. І кругла площа теж.

Начебто при закладенні котловану Держпрому робітники знайшли скелет мамонта.

Створювався Держпром під керівництвом архітекторів С.С. Серафімова, М.Д. Фельгера, С.М. Кравця. Хоча, можливо, головним зодчим слід назвати Лазаря Кагановича, який був першою особою в Україні в 1925-1927 роках. Його амбіції зробити столицю України крутішою за Москву і привели до тотальної перебудови центру Харкова. Площа Дзержинського (на час побудови Держпрому — ще безіменна. Або просто «кругла»)  — найбільша площа Європи. Друга в світі (після якої, цікаво?). Будинок Держпрому - перший радянський хмарочос. (Це сьогодні він не здається високим, а в 1926-ому, коли процес тільки починався...) Гігантоманія і тоталітаризм — близькі родичі.

 


 Автори проекту і їхнє дітище

19 серпня 2006 року, Харків.

Хоча подібний комплекс був потрібен Харкову: в місто після 1919р. переїзало близько 30 трестів, яким не вистачало робітничих приміщень. Трести організували товариство на паях для будівництва спеціального будинку — будівлі Державної Промисловості. 21 березня 1925 р. Вищою Радою народного господарства було оголошено конкурс на розробку проекту будинку «нового типу, що відповідає новим задачам соціалістичного будівництва». Конкурс зацікавив архітекторів не лише з СРСР, а й з-за кордону.

За 3 місяці комісія отримала 17 проектів. Перша премія дісталася проекту «Незваний гість», авторами котрого були жителі Ленінграда С. Серафімов, С. Кравець, М. Фельгер.

Жах який...

 

Сергій Савович Серафімов (1878-1939) народився в родині капітана дального плавання в Трапезунді. Його мати була грекинею. Після перелому ноги в дитинстві майбутній архітектор все життя шкутильгав.

Сергій Серафімов закінчив художнє училище в Одесі, а в 1910 р. — Петербурзьку Академію мистецтв. Серед його робіт були проекти доходних будинків, вокзалів, банків, серед стилів, в яких будував — неоренесанс і необароко. Ви розумієте, яка прірва між необароко і конструктивізмом?

Серафімов писав: «Будинок Держпромисловості я намагався вирішити як частку організованого світу, показати фабрику, завод, який став палацем». Гм.

С.М. Кравець (1891-1966) теж закінчив ту саму Академію мистецтв, але вже в Петрограді (1917). Він керував розробкою робочих креслень Держпрома. В Харкові він залишив ще одну пам’ятку по собі: Хімічний корпус старого університету.

Вже в червні взялися до юудівництва. Для молодих інженерів (мало хто буб старше 30 років) збудували дерев’яний барак. Методи розрахунку багатопрольотних рамних залізобетонних конструкцій розроблялися безпосередньо під час будівництва. Для вирішення інженерних питань працювало спеціальне конструкторське бюро на чолі з інженером М.Рудніком. Керував будівництвом інженер П.П. Роттерт (1880-1957).


 Доля Держпрому.


Вже в листопаді 1928 року в споруду заселилися трести «Коксобензол», «Піденьсталь», «Хімвугілля», металургічне, машинобудівне і хімічне управління.

Ця будівля швидко стала візитівкою міста, його символом. А ще — взірцем конструктивізму. Вгадайте, яка споруда ілюструє статтю «Конструктивізм» у Всесвітній архітектурній енциклопедії? Ось-ось. Держпром!

Незвичний план споруди обумовлений вибраною ділянкою поблизу Харківського університету і круглої площі: споруду потрібно було «вписати» в половинку дуги площі Дзержинського. Держпром складається з трьох Н-подібних блоків з довгими, радіально розташованими корпусами. Окрім офісів, в будинку були загальний зал для зібрань. Столова, бібліотека.

Центральний блокмає шість поверхів, з боків – два одинадцятиповерхові корпуси (висота – 68 м). Бічні блоки з’єднані з центральним своєрідними містками-переходами. В будинку дотепер працюють ліфти, встановлені ще в 1929 році.

Коли в 1934 р. столиця повернулася до Києва і трести з будинку виїхали, сюди вселилися відділи облвиконкому. Потім була війна, під час якої споруду кілька разів намагалися підірвати — вистояла, хоча й була схожа на скелет: вікна без скла, понівечені пожежами стіни. На першому поверсі була облаштована конюшня. Вище мешкали мавпи, що втікли з місцевого зоопарку. 

Завод «Світло шахтаря» відновив Держпром в повоєнні роки. Тут знову працювали трести: «Електромонтаж», «Південьспецбуд», «Теплоенергомонтаж», а ще науково-технічна бібліотека, аз 1949 року – перший в СРСР аматорський телецентр. Його перша передача вийшла в ефір 7 травня 1951 року, а в 1954 р. над будівлею з’явилася башта телеантени. Спеціалісти вважають, що вона лише прикрасила будинок, розбавивши аскетичну симетрію конструктивістських глиб асиметричною вертикаллю в 45 м. заввишки. Завдяки антені загальна висота будинку досягла 108 метрів.

Невдовзі поблизу Держпрома виросли Будинок Проектів (теж авторства С. Серафімова в співпраці з М.Зандберг-Серафімовою, теж залізобетон. Але з дерев’яними блоками: економили) та Будинку Кооперації (1929р., автори проекту О. Дмитріїв, О.Мунц, будівництво закінчено аж в 1954р.).

Під час війни Будинок Проектів постраждав досить сильно. Зараз в перебудованій споруді діворуч від Держпрома міститься Харківський Національний Університет ім. В. Каразіна.

 

Як добратися? Так метром: до станції «Держпром».

Мої враження: думала, будинок більший. Охопити його весь заважають дерева. І бовдур-ленін. Якого, здається, ніхто не поспішає прибирати з площі.

 


 Десерт.

Як завжди, на десерт в нас - легенда. Від поета і просто розумної людини Олега Коцарева. Коротенька, але цікава:

"Є легенда, що різні башти Держпрому не випадково мають різну висоту: вони відповідають нотам Інтернаціоналу:)))".

 



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник